Води суходолу охоплюють поверхневі та підземні води. Поверхневі води становлять невелику частку гідросфери Землі — приблизно 0,02%. Проте ці води людина використовує найбільше.
Поверхневі води можуть бути в рідкому стані (річки та струмки, озера, водосховища, болота) або у твердому (льодовики й сніговий покрив). Постійні річки на дрібномасштабній карті позначають суцільними синіми лініями з поступовим потовщенням від витоку до гирла. Річки, що пересихають, позначають пунктирною лінією. Ширина річки на дрібномасштабній карті не виражається в масштабі карти.
Нині водойми — джерело прісної води й електроенергії, транспортна магістраль і улюблене місце відпочинку.
Після випадання дощу частина води просочується крізь землю й утворює підземні води, а інша частина стікає по поверхні суходолу, утворюючи струмки. Струмки зливаються й утворюють річку, яка тече в поглибленні поверхні суходолу — річищі (руслі), що формується під дією води.
Річки на всіх материках пронизують суходіл, ніби його кровоносна система. Вони забезпечують життя водних і навколоводних тварин і рослин, є транспортними шляхами. Силою свого вічного руху річки невтомно змінюють поверхню Землі.
Річка — це водний потік, який починається з витоку, тече у виробленому ним самим заглибленні — руслі й закінчується гирлом. Частіше всього річки — це постійні потоки води. Проте в районах сухого клімату річки можуть тимчасово пересихати.
Особливості течії річки залежать від рельєфу. На різних ділянках шляху річки від витоку до гирла її природа може змінюватися. Гірські річки мають швидку течію, низовинні — повільну. Кам’яні брили твердих порід, що виступають із води в руслі річки, утворюють пороги. Долаючи пороги, вода в річці піниться, розбризкується й утворює вири. Такі пороги були колись на Дніпрі біля Запоріжжя. Нині ГЕС підняла рівень води в річці й затопила пороги.
Якщо річка падає з високого уступу, утворюється водоспад. Водоспад — високий скелястий уступ на річці, з якого падає вода.
Найвищий водоспад світу є водоспад Анхель і Південній Америці. А український найвищий водоспад Учан - Су в Кримських горах.
У гірських річок майже завжди річище вузьке й глибоке, а береги круті.
Гірські річки течуть у горах, де місцевість має великий похил поверхні. Тому вони стрімкі та бурхливі. Завдяки цьому утворюють глибокі й вузькі річкові долини. Сотні тисяч років потрібно для того, щоб річка прорізала в горах долину. Глибока річкова долина з дуже крутими схилами і вузьким дном називається каньйон. Найвідоміший — Великий каньйон річки Колорадо в Північній Америці має глибину до 1800 м.
Великий каньон Колорадо
Рівнинні річки мають широку долину та звивисті річища — меандри. Утворення меандрів зумовлене тим, що з одного боку річка розмиває берег, а на внутрішню частину намиває пісок і гравій. У долинах рівнинних річок часто можна бачити сліди давніх меандрів. Іноді річка пробиває собі новий, коротший шлях, залишаючи частину річища, яке називають старицею.
Річкова система.
Головна річка з усіма притоками утворює річкову систему.
Кожна річка, кожний струмок мають витік — місце, звідки вони починаються. Витоком може бути джерело, болото, озеро або льодовик високо в горах, край якого розтає. Наприклад: річка Дніпро бере початок із болота на Валдайській височині в Росії; найбільша річка Північної Америки Міссісіпі витікає з озера; Інд зародилася у льодовиках Тибету.
Місце, де річка закінчується, тобто впадає в іншу річку, озеро, море або океан, називається гирлом. Найбільші річки світу впадають в океан або море. Так, Амазонка впадає в Атлантичний океан, Ніл — у Середземне море.
Відстань між витоком і гирлом становить довжину річки. Якщо річка впадає в інший водний об’єкт не однією протокою, а декількома, то це називають дельта. Найдовшою річкою світу є річка Амазонка.
річкова система
Дощові, талі й підземні води з величезної території стікають у струмки та невеликі річки. А ті несуть свої води до головної річки. Місцевість, з якої вся вода стікає до річки, називається річковим басейном. Басейн головної річки охоплює басейни всіх її приток, тобто площу суходолу, зайняту річковою системою. Межа, що розділяє сусідні річкові басейни, називається вододілом. У горах вододіл проходить по гребенях хребтів, на рівнинах — по найвищих їх ділянках. По один бік вододілу вода стікає в одну річку, по інший — в іншу. Найбільший басейн має річка Амазонка.
Будова річкової долини.
Кожна річка тече у зниженні, яке простягається від її витоку до гирла, — це річкова долина. Заглиблення в річковій долині, яким постійно тече вода, називається руслом (річищем).
Вирівняна ділянка річкової долини, що прилягає з обох боків до русла і щороку затоплюється річковими водами під час повені, називається заплавою.
Найвища ділянка річкової долини, яка ніколи не затоплюється водою називається тераса.
річкова долина
Річка має правий і лівий береги. Їх визначають за напрямком течії: якщо уявно стати обличчям у напрямку її руху, то праворуч буде правий берег. Як правило, вода в руслі тече постійно. Та бувають і такі річки, що тимчасово пересихають.
Отже, річка — це природний водний потік, який тече у виробленому ним самим заглибленні — руслі. На карті річки показують від витоку до гирла.
Головна 
