У будь-якій місцевості погода буває різною протягом року. При цьому погода одного року ніколи не повторює погоду попередніх років. Наприклад, квітень цьогоріч може бути дещо теплішим і менш дощовим, ніж торік. Та незважаючи на відхилення, погода щороку повторюється в загальних рисах. Так виявляється багаторічний режим погоди — її «порядок» зміни протягом року.
Для України, наприклад, характерною є зміна погоди від теплої влітку до морозної взимку, відповідно до якої чергуються пори року. У цьому різноманітті погоди зима завжди є найхолоднішою порою року, а літо — найтеплішою. І хоч як би не змінювалася погода, впевнено можна сказати, що ніколи взимку в нас не буде спекотно, а влітку — морозно. Таке можливе лише у казці про дванадцять братів-місяців, які змінювали порядок настання пір року.
Сукупність характерних для певної місцевості типів погоди, що повторюються рік у рік, називають кліматом.
Клімат формується під впливом кліматотвірних чинників. До формування клімату в будь-якому куточку земної кулі причетні Сонце, повітря і земна (підстильна) поверхня. Від кількості сонячної енергії, яку одержує земна поверхня, залежить нагрівання повітря. Великі маси повітря з певними властивостями (теплі / холодні, сухі / вологі) визначають клімат тієї місцевості, куди вони надходять. Підстильна поверхня (вода чи суходіл, рівнина чи гори, піщана, вкрита рослинністю або льодом) може по-різному впливати і на сонячну енергію, і на переміщення повітря. Кількість сонячної енергії, що надходить, переміщення мас повітря, підстильну поверхню називають кліматотвірними чинниками, від яких залежить формування клімату.
Кліматотвірні чинники
Кількість сонячної енергії, яку одержує земна поверхня, залежить від кута падіння сонячних променів, тобто від географічної широти місцевості. Як відомо, кут падіння променів зменшується з віддаленням від екватора. Від екватора до полюсів змінюється і клімат. На екваторі, де температура повітря висока (більш як +20 °С), клімат жаркий. Із віддаленням від екватора повітря нагрівається менше, і клімат стає холоднішим — помірним. У полярних районах поверхня нагрівається слабко. Крім того, крига і сніг, що лежать на великих просторах, відбивають сонячне проміння. Тому клімат у цих районах дуже холодний. Отже, внаслідок розподілу сонячної енергії за різними широтними смугами клімат змінюється від екватора до полюсів, тобто зонально.
Над земною поверхнею неминучим є переміщення повітря. Ви вже знаєте, що причиною цього стає нерівномірне нагрівання поверхні і, як наслідок, різниця в атмосферному тиску. Залежно від того, над якою поверхнею повітря тривалий час перебувало, воно набуває певних властивостей. Наприклад, над екватором повітря тепле і вологе. Над снігами і льодами Антарктиди — холодне, сухе і прозоре. Над розпеченими влітку пустелями — сухе, гаряче, запилене.
Точки, які розташовані на одній і тій самій широті, отримують однакову кількість сонячної енергії. Проте, незважаючи на це, вони деякі з них відріхняються температурою повітря. Це можна пояснити впливом повітря з певними властивостями. Узимку повітря над океаном тепліше, ніж над суходолом. Воно надходить на прилеглий суходіл і здійснює отеплювальний вплив, пом’якшуючи зиму. З віддаленням від океану морське вологе повітря, просуваючись далі над суходолом, поступово охолоджується і висушується. Тому далі від океану зима стає холоднішою. Влітку, навпаки, океан холодніший за суходіл, тому в приморських районах літо прохолодніше, ніж у віддалених районах.
Клімат океанів, островів, західних узбереж материків у помірних широтах із прохолодним літом і теплою зимою, великою кількістю опадів, що випадають протягом року, називають морським. Із віддаленням від океанів углиб континентів частіше буває безхмарна сонячна погода. Літо стає спекотним, а зима морозною (збільшується амплітуда коливання температури), менше випадає опадів. Такий клімат називають континентальним (розрізняють помірно континентальний, континентальний і різко континентальний клімат). В Україні, наприклад, сформувався помірно континентальний клімат.
Формування клімату місцевості залежить від підстильної поверхні, зокрема рельєфу. Він сприяє або перешкоджає просуванню повітря. Над великими рівнинами маси повітря вільно поширюються на тисячі кілометрів. Натомість гори стають перешкодою на їх шляху. Наприклад, Гімалаї гігантською стіною заступають дорогу вологому повітрю, що надходить з Індійського океану, і не дають просуватися далі на північ. Піднімаючись схилами гір, повітря охолоджується, і з нього випадають опади. Тому біля підніжжя і на південних навітряних схилах Гімалаїв клімат жаркий і дуже вологий. А за горами на північ він стає холодним і сухим.
Головна 
