Випаровування — процес переходу речовини з рідкого або твердого стану в газоподібний. Унаслідок цього утворюється водяна пара. Кількість водяної нари в повітрі називають вологістю повітря.
Уміст водяної пари в повітрі залежить від його температури. Чим вища температура, тим вища вологість. Наприклад, при температурі -20 °С в 1 м3 повітря може міститися не більше як 1 г води, при 0 °С — не більше як 5 г, при температурі +30 °С — до 30 г. ( таблиця в кінці).
Водяна пара розподілена в атмосфері нерівномірно. Велика частина водяної пари атмосфери знаходиться в її нижньому шарі — тропосфері. З висотою вміст водяної пари зменшується: на висоті 1,5-2 км у два рази. Біля поверхні Землі найбільш вологе повітря зосереджене в районі екватора. Повітря в полярних районах найбільш сухе, там кількість водяної пари в 13 разів менша, ніж біля екватора.
Для кількісної оцінки вмісту водяної пари в повітрі використовують два показники — абсолютну та відносну вологість.
Абсолютна вологість — це кількість водяної пари (у грамах), що міститься в 1 м3 повітря.
Якщо при температурі +30 °С в 1 м3 повітря міститься 30 г води, тобто повітря вмістило максимальну її кількість, таке повітря називають насиченим, якщо менше, ніж 30 г, — ненасиченим.
Відносна вологість — це відношення (у відсотках) кількості водяної пари, що міститься в повітрі, до тієї її кількості, що може міститися в ньому за певної температури.
Якби в 1 м3 повітря при температурі +30 °С містилося не 30 г пари, а рівно половина — 15 г, то відносна вологість повітря становила б 50 %. Відносна вологість 100 % означає, що повітря насичене.
Відносна вологість — важливий показник для прогнозування погоди. Чим вона вища, тим більша ймовірність випадання опадів. Відносну вологість повітря вимірюють гігрометром.
Температура, при якій водяна пара максимально насичує повітря, називається точкою роси. Відповідно, чим вища температура, тим точка роси вища. При цій температурі водяна пара починає конденсуватися.
Конденсація — перехід водяної пари з газоподібного стану в рідкий. Миттєву конденсацію водяної пари можна бачити під час кипіння води в чайнику. Власне водяна пара — це невеличкий прозорий проміжок над носиком чайника, а видимі «хмаринки» — це конденсовані краплинки води. Конденсацію можна спостерігати також, подихавши на холодну поверхню віконного скла або на інший охолоджений гладенький предмет.
При надмірній вологості повітря в людини погіршується самопочуття, ускладнюється дихання, виникає запаморочення. Коли говорять про задушливе повітря в приміщенні або транспорті, ідеться про високу відносну вологість.
У тропічних пустелях, а також у полярних широтах, де відносна вологість повітря дуже низька, людина може втрачати велику кількість вологи власного тіла через надмірне висихання шкіри й дихальних шляхів, що є небезпечним для здоров’я.
Для регулювання вологості повітря в приміщеннях використовують побутові кондиціонери, які регулюють температуру та вологість повітря, створюючи максимально комфортні умови для людини.
ЗАДАЧА.
На якій висоті почнуть утворюватися хмари при висхідних потоках повітря, температура якого біля поверхні Землі дорівнює +20 °С, а вологість — 9 г/м3?
1) Абсолютна вологість поавітря в даній задачі - це фактичний вміст води, а саме 9 г.
2) Відносна вологість визначається за формулою:
Максимальний вміст водяної пари наведено в таблиці.
Температура
-20
-10
0
10
20
30
Кількість пари, г/м3
1
2,5
5
9
17
30
Для вимірювання відносної вологості використовують прилад гігрометр. Першим гігрометром був волосяний гігрометр, основою якого була знежирена людська волосина.
Головна 
