УРОК 34. ВІТЕР.

ПРЕЗЕНТАЦІЯ "ВІТЕР"

      Атмосферне повітря — це суміш невидимих людині газів. Однак кожний із вас відчуває повітря під час подиху чи у вітряну погоду. Повітря постійно рухається. Розглянемо два основних напрямки руху повітря: вертикальний і горизонтальний.

       Висхідні та низхідні потоки відносяться до вертикальних рухів повітря. Висхідні потоки повітря найчастіше виникають у результаті різного нагрівання підстилаючої поверхні. Теплі висхідні потоки можуть досягати вертикальної швидкості кількох метрів на секунду.

      Виникнення горизонтального перенесення повітря пов'язане передусім з неоднаковим атмосферним тиском, що виникає над різними ділянками земної поверхні. Варто тиску в якомусь місці знизитись або підвищитись, і повітря попрямує від місця більшого тиску в бік меншого. А рівновага тиску порушується внаслідок неоднакового нагрівання суміжних ділянок земної поверхні, від яких по-різному нагрівається і повітря.

     Вітер — це горизонтальний рух повітря з області високого тиску в області низького.

     Чим більша різниця тисків — тим сильніший вітер. Утворення вітру можна спостерігати щоденно в різних місцях. Протяги в приміщеннях, транспорті, тунелях і переходах також виникають через різницю тисків.

     Основними характеристиками вітру є напрямок, швидкість і сила, з якою він дме. Напрямок вітру визначають за тією стороною горизонту, звідки він дме. Якщо, наприклад, вітер віє із заходу, його називають західним. Це означає, що повітря переміщується із заходу на схід.

     Швидкість вітру залежить від атмосферного тиску: що більша різниця в тиску між ділянками земної поверхні, то сильніший вітер. Швидкість вітру вимірюється в метрах за секунду (м/с). Біля земної поверхні вітри найчастіше дмуть зі швидкістю 4-8 м/с. Силу, з якою дме вітер, вимірюють у балах за 12-бальною шкалою Бофорта. 1 бал приблизно дорівнює 2 м/с.

Роза вітрів. 

     Роза вітрів — це своєрідна схема-діаграма. Вона наочно показує повторюваність вітрів різних напрямків за певний час (місяць, рік). Будують її так: проводять лінії напрямків сторін горизонту. Обчислюють, скільки днів протягом місяця було з північним вітром, південним і т. д. На лініях відповідних напрямків від центра відкладають кількість відрізків-днів із вітрами цього напрямку. Крайні відмітки на лініях послідовно з’єднують. У центрі малюють кружечок, у якому записують кількість безвітряних днів.

Постійні вітри.

     У зв’язку з тим, що на планеті утворюються пояси високого та низького тиску, формуються вітри, які ніколи не змінюють свого напряму і дмуть постійно. Ці вітри називають постійними вітрами. На тропіках буде постійно високий тиск, а на екваторі постійно низький. Тому повітряні маси перетікають з тропіків до екватора. Також через те, що Земля обертається навколо своєї осі, всі вітри, дещо змінюють свій напрямок. У північній півкулі вітри відхиляються праворуч, а в південній ліворуч. Тож вітри пасати набувають у північній півкулі північно – східного напряму, а в південній півкулі південно – східного напряму. Отже, пасати – це вітри, які дмуть від тропіка до екватора, змінюючи свій напрям в північній півкулі праворуч, в південній ліворуч.

     Утворення західних вітрів також починається з перенесення повітря від тропіків. Далі повітря рухається до помірних широт. А в помірних широтах обох півкуль набуває західного напряму. Отже, західні вітри – це вітри помірних широт, які дмуть з заходу на схід.

      Східні або полярні або стокові вітри – це вітри полярних широт. На полюсах пояси високого тиску, тому повітря перетікає до низького  тиску помірних широт. При цьому, як і всі вітри змінюють напрям у північній півкулі праворуч, в південній ліворуч.

Змінні вітри.

     Крім постійних вітрів на планеті можна виділити змінні вітри. Це мусони. Утворення мусонів пов’язане з нерівномірним нагріванням великих масивів суходолу та океану. Так у південній, південно – східній та східній Азії формуються дані вітри.

     Улітку повітря над океаном холодніше ніж над материком. Тому над океаном воно буде важке і тиснутиме на поверхню Землі. Тож над океаном формується високий тиск. А над материком тиск низький. В результаті цього повітря з високого тиску над океаном перетікає на материк, де низький тиск. А от взимку океан тепліший ніж материк. Тому над океаном встановлюється низький тиск, а над материком високий. І тому вітер змінює напрям на протилежний. Також потрібно зазначити, що літній мусон з океану буде нести вологу і тому приносить опади. А зимовий мусон навпаки досить сухий.

Місцеві вітри.

     Бриз. Жаркого літнього дня берег водойми та водний простір прогріваються неоднаково. Оскільки вода нагрівається довше, ніж суходіл, повітря над нею важче, тут утворюється область високого тиску. Суходіл швидше прогрівається, тепле повітря піднімається вгору, створюючи область низького тиску. З водойми на суходіл дме легкий вітерець — це денний бриз. Уночі суходіл швидко охолоджується, холодне повітря над ним стискається, тиск зростає. Нагріта за день вода віддає тепло набагато повільніше, тому повітря над нею тепліше, ніж над суходолом, відповідно й тиск менший. Повітря із суходолу переміщується до водойми. Так виникає нічний бриз.

     Фен — сухий і теплий поривчастий вітер, що дме з гір. Він утворюється впродовж усього року, але найчастіше — узимку та весною. Фен спостерігається в Альпах, Піренеях, Скелястих горах, на Кавказі.

     Бора — дуже сильний і холодний вітер, який найчастіше дме з низьких гірських хребтів у бік теплішого моря.