Рівнини бувають плоскими і горбистими. Поверхня плоских рівнин рівна, на ній немає помітних підйомів і спусків. Є горбисті рівнини, де підвищення чергуються зі зниженнями. Проте такі нерівності мають відносну висоту не більше 200 м.
Отже, рівнини – це відносно рівні ділянки земної поверхні з невеликими коливаннями висот. Більшість рівнин земної кулі величезні за розмірами.
За висотою над рівнем моря серед рівнин розрізняють низькі (низовини), підвищені (височини) і високі (плоскогір’я).
Низовини мають абсолютні висоти до 200 м. На земній поверхні є низовини, що розташовані навіть нижче рівня моря, Прикаспійська низовина лежить на 28 м нижче рівня моря.
Височини – це рівнини з абсолютними висотами від 200 до 500 м.
Плоскогір’я – це теж рівнини, тільки достатньо високі – понад 500 м над рівнем моря.
Є різні види рівнин за походженням. Є первинні та вторинні рівнини.
Рівнини можуть утворюватися внаслідок підняття і звільнення від води морського дна. Таке спостерігається під час вертикальних рухів земної кори. Такі рівнини називають первинними, Причорноморська низовина колись була ділянкою дна Чорного моря.
Вторинні рівнини утворюються по-різному. Одні з них, створені наносами річок (пісками, суглинками), що довгий час нагромаджувалися у зниженнях земної кори. Їх поверхня плоска або слабохвиляста. Так, Месопотамська низовина утворена відкладами річок Тигру й Євфрату. Рівнини можуть виникати і на місці гір, коли під дією зовнішніх процесів руйнуються їх вершини і схили, а улоговини заповнюються уламками. Тоді гірська місцевість поступово вирівнюється і перетворюється на горбисту рівнину. Прикладом може слугувати Казахський дрібносопковик – висока рівнина, серед якої здіймаються окремі залишки гірських масивів. В Україні такою рівниною є Донецький кряж.
Головна 
