УРОК 17. ПРАВИЛА ВІДЛІКУ ГЕОГРАФІЧНОЇ ШИРОТИ ТА ДОВГОТИ.
УРОК 17. ПРАВИЛА ВІДЛІКУ ГЕОГРАФІЧНОЇ ШИРОТИ ТА ДОВГОТИ.
Географічну широту точок визначають за паралелями градусної сітки. Починають відлік широти від найдовшої паралелі – екватора – в бік полюсів. Якщо точка лежить на північ від екватора, її широта вважається північною (скорочено записується пн. ш.), якщо на південь – південною (пд. ш.).
Отже, з’ясувавши, яку широту, північну чи південну, має точка, ми знаємо у якій півкулі її шукати. Для уточнення “адреси” слід встановити, наскільки дана точка віддалена від екватора. Відстань від екватора до кожного з полюсів становить чверть кола, тобто 90˚. Тому географічна широта точки може змінюватися від 0˚ (якщо вона лежить на екваторі) до 90˚ (якщо вона розміщена на одному з полюсів). Наприклад, якщо точка лежить у північній півкулі на відстані 10˚ від екватора, говорять, що її географічна широта 10˚ пн. ш.
Географічна широта – це кутова відстань даної точки на північ чи на південь від екватора, виражена в градусах.
Для знаходження точки на карті чи глобусі не достатньо знати лише її географічну широту. Адже при цьому, ми одержимо ціле коло на поверхні Землі, в будь-якій точці якого може знаходитися об’єкт, що нас цікавить. Це теж саме, що відшукати вулицю, але не знати номера будинку, в якому живе адресат. Тому слід з’ясувати, який меридіан перетинає ту паралель, географічну широту якої ми визначили.
За меридіанами градусної сітки визначають географічну довготу точок. Оскільки всі меридіани однакові, постає проблема, від якого з ним починати відлік довготи. За міжнародною угодою 1884 року нульовим або початковим меридіаном вважають той, що проходить крізь найстарішу астрономічну обсерваторію Великобританії у містечку Гринвіч біля Лондона. Тому цей меридіан також називають грінвічським або лондонським.
Відлік довготи йде від нульового меридіана на захід та на схід. Нульовий меридіан описує лише півкола, тому не може повністю поділити Землю на західну та східну півкулі. Він це здійснює разом з протилежним йому меридіаном 180˚. Від нульового меридіана на захід і аж до 180˚ меридіана довгота всіх точок вважається західною (записується зх. д.). Якщо точка розміщена на схід від нульового меридіана до 180˚, її довгота східна (сх. д.). Відповідно, географічна довгота змінюється в межах від 0˚ до 180˚.
Географічна довгота – це кутова відстань даної точки на захід чи на схід від нульового меридіана, виражена в градусах.
Наприклад, якщо точка лежить у східній півкулі на відстані 40˚ від нульового меридіана, її географічна довгота становить 40˚ сх. д.
Повна географічна адреса точки на поверхні планети складається одночасно з її географічної широти та географічної довготи. За домовленістю, першою записується широта, другою – довгота.