На будь-якій географічній карті та глобусі є система горизонтальних та вертикальних ліній, які проведені через однакову відстань. Це градусна сітка Землі. Насправді цих ліній в природі не існує: вони уявні. Лінії градусної сітки необхідні для зручності складання карт та орієнтування за картою чи глобусом. Завдяки ним можна визначити точне положення на поверхні нашої планети будь-якого географічного об’єкта. Градусна сітка вперше з’явилася на картах понад 1800 років, завдяки Клавдію Птоломею. На планах місцевості градусна сітка відсутня.
Градусна сітка складається з двох типів ліній: паралелей та меридіанів.
Горизонтальні лінії градусної сітки це – паралелі (з грецької – той, що йде поряд) – уявні лінії, проведені на глобусі та географічній карті, паралельно одна одній. Паралель можна провести крізь будь-яку точку земної поверхні. Але для зручності показують не всі паралелі. Наприклад, на карті півкуль в шкільному атласі їх проводять через 10˚.
На глобусі кожна паралель має форму кола, тому її протяжність в градусах становить 360˚. При перенесенні зображення з глобусу на площину географічної карти форма паралелей спотворюється. Наприклад, на карті півкуль або картах України вони мають форму дуг, на фізичній карті океанів в атласі – прямих ліній. Паралелі мають різну протяжність в кілометрах. Найдовшою паралеллю є екватор (з латини – той, що вирівнює) – понад 40 тис. км. Він ділить Землю на дві рівні півкулі: Північну та Південну. На північ та на південь від екватора довжина паралелей в бік полюсів поступово зменшується. Тому й довжина дуги в 1˚різних паралелей не однакова. Найбільша вона на екваторі: в кожному градусі 111,3 км. Найменша – на полюсі: 0 км.
Вертикальні лінії градусної сітки – меридіани (з латини – полуденна лінія) – уявні лінії, що з’єднують найкоротшим шляхом Північний та Південний полюси Землі. Хоча меридіани уявні, але їх можна побачити опівдні, коли тіні від усіх предметів падають в бік Північного полюсу. В цей час тінь від будь-якого об’єкта співпадає з напрямом місцевого меридіана. Цим і пояснюється походження слова “меридіан”. Як і паралель, меридіан можна провести крізь будь-яку точку земної поверхні. Для зручності на карті півкуль меридіани (так само, як і паралелі) проведені через 10˚.
На глобусі всі меридіани однакові за формою та протяжністю. Вони мають форму півкола, тому відповідно протяжність в градусах 180˚. В кілометрах довжина кожного меридіана становить приблизно 20 тис. км. Виходячи з цього, довжина дуги в 1˚ кожного меридіана складає приблизно 111 км (20 000 км: 180˚). На географічних картах меридіани мають форму дуг або прямих ліній.
На карті на глобусі напрями сторін горизонту співпадають з лініями градусної сітки. Меридіани вказують напрям “північ – південь”, а паралелі “захід – схід”. Тому, щоб здійснювати рух з півдня на північ чи навпаки, слід пересуватися чітко вздовж одного меридіана (на відміну від плану, де рух на північ йде чітко вверх зображення, на південь –вниз). Для просування на захід чи схід треба переміщувати вздовж паралелі (на плані – до лівого чи правого поля зображення).
Кожна точка на Землі має свою, притаманну лиш їй, географічну адресу, за якою її можна відшукувати. Цю адресу записують не словами з зазначенням міст, вулиць, номерів будинків та квартир, а в градусній мірі географічних координат.
Визначати координати навчилися ще з прадавніх часів. В науку географічні координати ввів давньогрецький вчений Гіппарх у ІІ ст. до н.е. При цьому він запозичив у жителів Давнього Вавилона поділ кола на 360˚. У своїх працях грецький вчений Клавдій Птоломей у ІІ ст., описуючи природу на населення відомих йому земель, вже навів понад 8 тис. географічних об’єктів з зазначенням їх географічних координат, а також достатньо точно наніс їх на карту, використавши градусну сітку. До середини ХVІІІ ст. координати точок земної поверхні визначали лише на основі астрономічних спостережень. Нині це роблять завдяки точних приладам.
За географічною картою чи глобусом координати точок визначають, користуючись градусною сіткою. Положення будь-якого пункту на поверхні Землі визначається двома координатами: географічною широтою та географічною довготою.
Головна 
