Якщо слід зобразити всю планету, можна створити глобус (з латини – куля). Це єдиний спосіб зображення Землі, який правильно передає її форму. Тому глобус називають моделлю Землі. Перші відомості про створений глобус зустрічаються у творах давньогрецьких вчених, яким понад 2000 років. На жаль цей глобус не зберігся. А найстаріший, що дійшов до наших днів, глобус Мартіна Бехайма, знаходиться у німецькому Національному музеї міста Нюрнберг (пригадайте, коли цей глобус був створений та які материки на ньому показані). У ХVІ-ХVІІ ст. глобуси робили з механізмом, який обертав їх навколо своєї осі.
Оскільки глобус правильно передає форму Землі, зображені на його поверхні материки, океани, острова показані без спотворень, тобто мають ту ж форму та розміщення, що й насправді. Вони лише зменшені у десятки мільйонів разів завдяки масштабу, тобто чітко пропорційно.
Через сильне зменшення глобус не може показати приплюснуту біля полюсів форму нашої планети.
Через сильне зменшення на глобусі показують не всі об’єкти, а лише найважливіші. Тому зображення узагальнюють, тобто здійснюють відбір інформації.
Користуватися глобусом не дуже зручно. Його важко переносити. Через кулясту форму по ньому складно вимірювати відстані. Для цього слід користуватися гнучкою лінійкою або ниткою. До того ж на глобусі не можна одночасно побачити всю Землю. У зв’язку з цим створили географічні карти.
Географічна карта
Географічна карта має багато спільного з глобусом. Зображення на ній також зменшене у масштабі, узагальнене та виконане умовними знаками.
Але на відміну від глобуса карта є плоскою. Перенести зображення з поверхні кулі (глобуса) на площину (карту) без складок та розривів не можливо. Спробуйте розгорнути здуту повітряну кульку на столі й переконаєтеся в цьому. В одних місцях її слід розтягувати, в інших стискати. Так і на картах: в одних місцям зображення розтягують, в інших скорочують, тому виникають спотворення. Це є суттєвим недоліком географічних карт, уникнути якого не можливо. На картах спотворюються відстані між об’єктами, їх площі й форми. Достатньо подивитися на карту світу й порівняти площі острова Гренландія й материка Австралія. Здається, що Гренландія лише трохи менша за Австралію, насправді різниця становить 3,5 рази. В зв’язку із спотвореннями масштаб на географічній карті не скрізь зберігається. Тому здійснювати вимірювання за картою складно.
Таким чином, географічна карта (з грецької – листок, сувій) – сильно зменшене у масштабі зображення всієї планети або великої території, виконане умовними знаками та за длопомогою математичної основи на площині.
Карти є найважливішим засобом пізнання Землі. Вони використовуються у багатьох сферах людської діяльності: будівництві, пошуках корисних копалин, сільському господарстві, транспорті і т. д. Це найбільш наочний засіб збереження та передачі географічної інформації.
Географічні карти поділяються на декілька груп.
- за охопленням території. Виділяють карти світу, карти півкуль, карти материків, карти країн, карти областей, міст та інше. За основу береться територія, яка показана на даній карті.
- за змістом. Є загальногеографічні карти, де показана велика кількість інформації. І є карти тематичні, де фіксується одна конкретна тема.
- за масштабом. Дрібномасштабні карти ( мають масштаб менший за 1 : 1 000 000.), середньомасштабні ( від 1 : 200 000 до 1 : 1 000 000) та великомасштабні карти (мають масштаб від 1 : 10 000 до 1 : 200 000). На великомасштабних картах показують переважно невелику територію, наприклад один населений пункт. На дрібномасштабних картах на одному аркуші можна одразу побачити навіть всю Землю. Отже, що дрібніший масштаб карти, то більшу територію земної кулі можна на ній відобразити.
- за призначеннм. Поділяють карти за тим де вони використовуються. Військові, топогорафічні, медичні, навігаційні, морські, туристичні і звичайно навчальні.
Крім карт, люди часто користуються географічними атласами - цілісними систематизованими зібраннями різних карт. У сучасних географічних атласах усі карти доповнюють одна одну і допомагають одночасно працювати з кількома картами. А це буває потрібно, коли аналізуєш якісь природні явища або складаєш комплексну всебічну характеристику певної території. Як і карти, атласи класифікують за просторовим охопленням, змістом і призначенням. Найпоширеніші довідкові атласи зазвичай загальногеографічні. Навчальні атласи використовують під час навчання в школі та вищих навчальних закладах.
Туристичні й дорожні атласи призначені для задоволення запитів туристів, спортсменів, автолюбителів, мандрівників. У них детально зображені туристичні об’єкти, мережа автомобільних доріг і залізниць, пішохідні, водні, автомобільні маршрути.
І наостанок потрібно сказати, що географічні карти виникли досить давно. Наприклад ця карта, створена Ератосфеном ще до нашої ери.
У ІІ столітті нашої ери цікаву карту планети створив Клавдій Птоломей.
Головна 
