Озеро невелике за розмірами, його довжина складає 88 м, ширина 45 м, а найглибша частина − всього лише 0,8 м. Знаходиться озеро Марічейка на висоті 1510 метрів над рівнем моря. Оточують водойму низькі береги, на яких ще здалека видніються субальпійські луки, що хаотично розкинулись в цій місцині. Над озером звисають важелезні гілки вікових сосен та ялиць, що своєю непорушною мудрістю заспокоюють хвилі підземних вод. Хоч товща води й невелика, проте купатись в ній можна, дно тут мулисте, а глибина дозволяє зайти по пояс.

Озеро Марічейка, як і чимало інших прекрасних творінь природи, оповите історіями та приказками. Легенда озера Марічейка говорить, що водойма утворилась в результаті сумної історії. Жила колись в цьому краї закохана пара, дівчина Марічка та юнак Іван. Зустрічались вони в лісі поміж дерев, ховаючись від злих язиків. Одного дня Марічка, поспішаючи до коханого, помітила з високої гори, що в зелений край прийшло військо недругів. Вона відразу кинулась до Івана та наказала йому бігти до односельчан, щоб той попередив їх про прихід загарбників. Сама ж направилась глибоко в ліс з метою якомога довше заплутувати військо між гір та дерев. На превеликий жаль, дівчину схопили і вбили, а тіло кинули посеред того ж лісу. Її жертва не була даремною, адже селяни встигли врятуватись. Розбитий горем Іван знайшов тіло коханої та розплакався розплакався від нестерпного горя, а його сльози утворили озеро, яке пізніше односельчани прозвали Марічейкою. В іншій легенді говориться, що ліс та гори після смерті дівчини зійшли в грізний тандем й зрушили на воїнів всю свою міць та злобу. На місці воїнства утворилось провалля, а краєм прокотились кількаденні дощі, що й утворили те саме озеро, що йменується Марічейкою.