ЕКВАТОРІАЛЬНИЙ КЛІМАТ

Екваторіальний тип клімату характеризується переважанням областей низького тиску, та невеликою річною амплітудою температури та слабкими вітрами або їх відсутністю. Області екваторіального клімату розташовані по обидві сторони Екватора, і досягають переважно 10-х північної та південної паралелей. Важливою характерною особливістю екваторіального типу клімату є постійна висока вологість повітря, велика кількість опадів, високий ступінь хмарності, а також низький атмосферний тиск, про що вже згадувалося. Однак ці характеристики притаманні для екваторіального клімату на суходолі. Що ж стосується океанів, то над ними екватоіальний тип клімату виражений досить слабко через циркуляцію океанічних течій. За Алісовим виділяють три великі області екваторіального клімату: над північною частиною Південної Америки, Центральною Африкою та крайньою південної частиною Євразії (здебільшого острови Індонезії). Однак всі три області мають певні регіональні відмінності. Спільного ж для всіх трьох зон є те, що низький тиск, рясні тропічні дощі, висока температура, але без посушливих періодів створюють умови для зростання вологих екваторіальних лісів (сельвас, гілеї та джунглі), і вирощування цінних тропічних культур (сагова і кокосова пальми, банани, ананаси, какао, манго, тощо). Середньорічна температура повітря екваторіального клімату коливається в межах +27-30° С., а кількість опадів від 1800 до 2400 мм в африканських гілеях, до 3800 мм в амазонській сельві. В окремих місцях може випадати і до 13000 мм (як наприклад в деяких гірських районах Колумбії). Величезна кількість опадів сприяли формуванню двох найбільш повноводних річкових систем світу - Амазонки у Південній Америці, та Конго в Африці, які впадають в Атлантичний океан приблизно на одній географічній широті, і суттєво впливають на циркуляцію океанічних вод в Атлантиці.