Ми знаємо, що наша планета нагадує форму кулі. Так, вона трохи приплюснута біля полюсів, в результаті обертання навколо осі. Так, вона має нерівності земної поверхні: гори, западини, височини. Але загалом це куля. 

На глобусі та карті зображені меридіани та паралелі. 

Найдовшою паралеллю є екватор. Екватор - це уявна лінія, яка поділяє нашу Землю на дві рівні півкулі: північну та південну. Загальна довжина екватора становить 40 075 км. Коли ми пройдемо по екватору навколо Землі ми зробимо коло, тобто 360°. Тепер ми можемо визначити яку кількість кілометрів ми проходимо по екватору, коли проходимо 1° кола. 1° - 111,3 км.

Паралелі - це уявні лінії, які проведені екватору. Коли ми будемо йти по паралелі навколо Землі ми пройдемо коло - 360°. Але при цьому кожна наступна паралель, яка буде ближчою до полюса, матиме меншу кількість кілометрів. Причиною цього є кулястість Землі. Погляньте на схему, це чітко видно. Наприклад, довжина 20° паралелі північної широти буде значно довшою в кілометрах ніж, скажімо, 60° паралель північної широти.

Тож кількість кілометрів в 1° кола паралелі можна побачити в наступній таблиці.

Меридіани - це уявні лінії на карті, які з'єднують північний та південний полюс. Всі меридіани мають однакову довжину. Вона становить 20 004 км. Якщо меридіани мають однакову довжину, то 1° широти на кожному з них становить приблизно 111,1 км. Можна округлити до 111 км.

Як знаходити відстань за допомогою градусної сітки?

На початку знаходимо географічну довготу об'єктів. Далі визначаємо відстань між об'єктами у градусах.

Якщо об'єкти розташовані в межах однієї півкулі, від більшого показника довготи віднімаємо менший. Якщо об'єкти розташовані у різних півкулях, то показники довгот додаємо.

Знайдену відстань між об'єктами у градусах множимо на показник 1° дуги паралелей.

Приклад:

А= (д1+ д2) ⋅ 104,6 (довжина 1° на широті 20°) = (10°+ 20°) ⋅ 104,6= 30° ⋅ 104,6= 3138 км.

Б= (д1 – д2) ⋅ 109,6= (20°– 10°) ⋅ 109,6= 10°⋅ 109,6= 1096 км.

В= (д2 – д1) ⋅ 96,5= (90°– 60°) ⋅ 96,5= 30°⋅ 96,5= 2895 км.

Визначення відстаней по меридіанам

На початку знаходимо географічну широту об'єктів. Далі визначаємо відстань між об'єктами у градусах.

Якщо об'єкти розташовані в межах однієї півкулі, то від більшого показника широти віднімаємо менший. Якщо об'єкти розташовані у різних півкулях, то показники широт додаємо.

Знайдену відстань між об'єктами у градусах множимо на показник 1° дуги меридіанів, на 111 км.

Приклад:

А= (ш1+ ш2) ⋅ 111 = (20°+ 10°) ⋅ 111= 30°⋅ 111= 3330 км.

Б= (ш1 – ш2) ⋅ 111= (40°– 10°) ⋅ 111= 30°⋅ 111= 3330 км.

В= (ш2 – ш1) ⋅ 111= (30°– 10°) ⋅ 111= 20°⋅ 111= 2220 км.