УРОК №9. ГЛОБАЛІЗАЦІЯ.

ПРЕЗЕНТАЦІЯ НА ТЕМУ "СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА"

Найважливіші тенденції розвитку світового господарства. У кінці XX – на початку XXI ст. світ вступив у нову епоху глобальної соціальної трансформації, яка вимагає формування єдиних цілей для усіх країн у планетарному масштабі. На це, зокрема, орієнтує прийнята на конференції ООН з навколишнього середовища і розвитку у Ріо­-де-­Жанейро програма дій «Порядок денний на XXI століття» (дата прийняття – 1992 р.).

     У наш час все більшого значення набувають тенденції зближення національних економік, які полягають у інтернаціоналізації, інтеграції, інформатизації та глобалізації світу. 

    Інформатизація

 Справжньою революцією у розширенні інтеграційних процесів стала інформатизація.

    Інформатизація – застосування електронних засобів у збереженні, передачі та  обробці інформації.

    Інформатизація нині стала визначальною сферою суспільного життя, оскільки вона дає змогу заощаджувати основні види ресурсів, забезпечувати ефективне управління, а також надійнішу обороноздатність країн.

  Величезним проривом стало підключення комп’ютерів до глобальної мережі Інтернет, що забезпечило відкритий доступ до інформації. Інтернет дає змогу спілкуватися в реальному часі людям, що перебувають у найвіддаленіших куточках Землі. Це привело до значного взаємопроникнення культур, швидкого поширення наукових досягнень, створення нових можливостей для спільного розв’язування країнами нагальних глобальних проблем. Нині основним стратегічним ресурсом суспільства стало володіння інформацією в науці, технологіях, фінансах, суспільно-­політичному житті.

  Але це має й негативні наслідки. Глобальні засоби масової інформації за допомогою електронних мас­медіа оперативно передають інформацію по всьому світу. Тому, наприклад, повідомлення про терористичний акт в Африці може спричинити зростання цін на нафту, від коливання яких залежать бюджетні надходження і рівень цін в інших країнах світу.

   Прогнозують, що у середині ХХІ ст. в інформаційній сфері працюватиме кожний п’ятий з економічно активного населення планети. 

    Глобалізація

  Внаслідок інтеграційних процесів та інформатизації життя у 90-­х рр. ХХ ст. почався й триває донині процес глобалізації, який перетворює світ на єдину систему.

 Глобалізація – процес всесвітньої економічної, політичної, культурної та релігійної інтеграції та уніфікації.

  Глобалізація полягає, з одного боку, у посиленні взаємозалежності країн світу, розширенні економічних, політичних, культурних зв’язків, інформаційному обміні між усіма країнами. Але, з іншого боку, глобалізація призводить до зростання впливу на весь світ окремих країн, нав’язування ними своїх систем цінностей, економічних та правових відносин. Нині глобалізація стала основним, визначальним явищем сучасності. У наш час життя більшості людей визначається процесами, що відбуваються поза межами країни їх проживання. Після розпаду СРСР у сучасному світі виник економічний та інформаційний простір, що існує за єдиними законами.

  Глобальний ринок призвів до чіткої спеціалізації країн у масштабах всієї планети. Фактично виникла «світова фабрика», пов’язана товарними потоками та глобальними інформаційними системами. Керування нею взяли на себе високорозвинуті держави. Багато їх виробництв вивезено до країн, що розвиваються, де є природні та дешеві трудові ресурси. В результаті виявилось, що жодна національна економіка не може існувати ізольовано, оскільки при цьому переривається ланцюжок економічних зв’язків.

  Водночас така глобальна система є дуже нестійкою. Будь­який збій може викликати глобальні потрясіння. Так, криза в одному регіоні здатна охопити весь світ. Це продемонструвала глобальна економічна криза 2008 – 2009 рр. Глобалізація також загрожує й жителям розвинутих країн. Оскільки корпорації переносять виробництво до країн з дешевою робочою силою, зростає безробіття.

   Отже, глобалізація – процес неоднозначний. Він має як позитивні, так і негативні наслідки. Тому в світі розгортається потужний рух антиглобалістів.