ЩО ТАКЕ СТАЛИЙ РОЗВИТОК. Розвиток економіки, технічний прогрес, глобалізація спрощують наше життя. Водночас ці процеси мають негативні наслідки як для нас, так і для майбутніх поколінь. Міркуючи над подальшим існуванням людства у зв’язку із загостренням глобальних проблем, фахівці ООН розробили концепцію сталого розвитку. Сталий, або збалансований, розвиток — це розвиток країн і регіонів, що передбачає таке використання ресурсів, за якого ними могли скористатися ще й наступні покоління. Щоб залишити у спадок чисту планету з відновлюваними ресурсами, теперішнє покоління має користуватися ними більш відповідально. Стратегія збалансованого розвитку — це розуміння світу як цілісної системи. Її основним завданням є досягнення оптимальних результатів розвитку за мінімальних збитків для середовища існування людства. Ця стратегія — дороговказ для створення суспільства, яке не руйнуватиме середовище свого існування, такого суспільного поступу, що не виснажуватиме ані природні, ані людські ресурси. Перехід до такої моделі розвитку означає перегляд ціннісних орієнтацій у свідомості людей.
Подорож у слово
Термін сталий розвиток є не зовсім точним, тому що з'явився в українській мові внаслідок перекладу російського — устойчивое развитие, а не безпосередньо англійського — sustainable development. Він є сполученням слів протилежного змісту: сталий — постійність, розвиток — наявність змін. Для назви поняття, що означає ефективний розвиток для майбутнього, правильно вживати термін збалансований розвиток.
Подорож у слово
Стратегія (від давньогрецького мистецтво полководця) — загальний план певної діяльності на тривалий період; спосіб досягнення складної мети.
Збалансований розвиток передбачає єдність економічного, екологічного та соціального розвитку. Економічний складник визначає розвиток економіки як безвідходної, енерго- і ресурсозбережувальної системи, націленої на створення екологічно прийнятної продукції. Соціальний складник спрямований на досягнення справедливого розподілу соціальних благ між усіма членами суспільства, повноцінне задоволення потреб людей в освіті, охороні здоров’я, соціальному забезпеченні, збереження духовного надбання і культурного різноманіття людства. Екологічний складник орієнтує на збереження і життєздатність природних систем для глобальної стабільності біосфери планети.
головні складники збалансованого розвитку
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ КОНЦЕПЦІЇ ЗБАЛАНСОВАНОГО РОЗВИТКУ. Основне положення концепції пов’язано з ідеєю, що розвиток суспільства має відбуватися за умови збереження природи. Збалансований розвиток — це якісні перетворення всіх сфер людського життя. Він передбачає оцінку взаємозв’язку людини і природи на місцевому та глобальному рівнях, оскільки неможливо забезпечити збалансований загальносвітовий розвиток за незбалансованості розвитку його на окремих територіях. Охорона довкілля має стати невіддільною частиною розвитку і не може розглядатися окремо від нього. Всі держави й народи мають співпрацювати для ліквідації бідності та злиднів. Необхідні охорона і раціональне використання природних ресурсів. Важливо обмежити і відмовитися від тих моделей виробництва, що не відповідають збалансованому розвитку, та змінити моделі споживання.
розвиток суспільства має відбуватися за умови збереження природи
Отже, головними принципами концепції збалансованого розвитку є: поєднання охорони природи і розвитку суспільства; задоволення основних потреб людини; досягнення рівності та соціальної справедливості; забезпечення соціального самовизначення та культурного різноманіття; підтримання цілісності екосистем. Важливою є еко-ефективність — створення більшої кількості товарів і надання більше послуг, використовуючи менше ресурсів і менше забруднюючи довкілля.
ЗБАЛАНСОВАНИЙ РОЗВИТОК УКРАЇНИ. З огляду на євроінтеграційні прагнення України та необхідність виконання міжнародних зобов’язань, збалансований розвиток має стати ключовим принципом національної політики нашої держави. Політику слід провадити так, щоб вона враховувала економічні, соціальні та екологічні аспекти. Стратегічні пріоритети збалансованого розвитку України відображено в таблиці.
Стратегічні пріоритети збалансованого розвитку України
Проблема
Шляхи розв'язування
Формування демократичного суспільства, зниження рівня соціально-економічної нерівності
Запроваджена модель ринкової перебудови українського суспільства призвела до значних соціальних втрат, ослаблення громадських інститутів, що є загрозою демократичному розвитку. Зросли рівень бідності, кількість захворювань, скоротилась середня тривалість життя, зменшилась кількість населення. Посилилось розшарування суспільства за рівнем доходу
• Запровадження громадського контролю за діями органів державної влади;
• посилення боротьби зі злочинністю та корупцією в державі;
• підвищення незалежності суду;
• забезпечення незалежності ЗМІ, створення системи інформування про збалансований розвиток;
• приведення рівня заробітної плати у відповідність з реальною вартістю робочої сили;
• забезпечення повної зайнятості працездатного населення, економічна підтримка непрацездатних;
• підвищення ролі місцевих органів влади у розв'язуванні проблем бідності й у соціальній підтримці населення
Структурна перебудова та оздоровлення економіки України на засадах збалансованого енерго- і ресурсозбережувального розвитку до 2030 року
В Україні склалася нераціональна структура природокористування та управління її соціально-економічним розвитком, яка є неефективною та екологічно небезпечною. Яскраво виражена сировинна спрямованість експорту загрожує перетворенню України на сировинний придаток розвинених країн
• Екологічне управління: урахування екологічного складника в політиці, різних секторах економіки;
• обмеження розвитку сировинних і напівфабрикатних виробництв;
• зменшення експорту продукції видобувних виробництв;
• заохочення в усіх секторах економіки та побуті до використання енергозбережувальних технологій;
• відмова від пріоритетного розвитку атомної енергетики, використання енергії відновлюваних джерел, запровадження програм енергозбереження;
• модернізація, реконструкція і технічне оновлення виробництва: зниження енерго- і матеріаломісткості українських товарів;
• впровадження інноваційної моделі економічного розвитку: розвиток сучасних наукоємних високотехнологічних виробництв, ресурсозбережувальних і ефективних безвідходних технологій у промисловості, побуті й на транспорті, очищення промислових стоків і викидів;
• державна підтримка тих підприємств, що здійснюють екологічну перебудову
Збалансоване ведення сільського господарства
В Україні дуже високі рівень сільськогосподарського освоєння території (72 %), розораності земельного фонду (58 %), частка еродованих земель (> 57 % площі країни). Надмірне навантаження на земельні ресурси спричинило деградацію ґрунтів та інші негативні процеси
• Упровадження Національної програми екологізації сільського господарства;
• розширення мережі господарств, що спеціалізуються на біологічному землеробстві й тваринництві;
• застосування державного контролю за використанням генетично модифікованих організмів
Перехід до збалансованого природокористування
Господарювання спричинило посилення навантаження на природно-ресурсний потенціал, що призвело до деградації багатьох його складників
• технологічна модернізація гірничовидобувної та переробної промисловості, рекультивація деградованих земель;
• орієнтація на експорт готової продукції;
• перехід до інтегрованого управління водними ресурсами на основі басейнового принципу;
• інвестиції в енерго- та ресурсозбережувальні технології
Збереження біологічного і ландшафтного різноманіття
Ресурси рослинності й тваринного світу України упродовж останніх 50 років мають стійку тенденцію до виснаження
• Забезпечення ефективності екологічної мережі;
• збільшення площі природно-заповідного фонду до середньоєвропейських показників (не менш ніж 10 %);
• система моніторингу біо- та ландшафтного різноманіття;
• підтримка розвитку екологічного туризму
Формування освітнього та наукового потенціалу збалансованого розвитку
Критична ситуація в екологічній освіті, яка пояснюється пануванням споживацького ставлення до природи, недооцінюванням екологічних знань. Навчання в інтересах збалансованого розвитку лише починають впроваджувати
• Державна підтримка наукових досліджень із проблем переходу до збалансованого розвитку;
• уведення навчальної дисципліни зі збалансованого розвитку та екології в освітні програми;
• упровадження системи обов'язкової підготовки державних службовців з питань охорони природи і збалансованого розвитку;
• створення національної екологічної інформаційної мережі
Україна у просторі й часі
Збалансований розвиток України
Україна задекларувала своє бажання перейти до збалансованого розвитку на конференції ООН з навколишнього середовища і розвитку ще в 1992 р., підписавши Програму дій «Порядок денний на ХХІ століття». Наразі розроблено перший проект Стратегії збалансованого розвитку для України до 2030 року, що скеровуватиме стратегічне планування в різних секторах національного розвитку.
Реалізація ідей збалансованого розвитку потребує зміни мислення: від такого, що лише держава є відповідальною за розвиток, до такого, що це відповідальність кожного й усього суспільства; від ухвалення законів до якісних результатів; від галузевого до інтегрованого планування. Запровадження екологічної політики в усі сфери суспільного та економічного життя, її узгодження з екополітикою ЄС — запорука збалансованого розвитку України.
МІЖНАРОДНА СПІВПРАЦЯ. Вагоме значення в реалізації принципів збалансованого розвитку має міжнародна співпраця, тому що проблеми сьогодення мають загальноземний масштаб. Її формами є міждержавні угоди та участь країн у діяльності міжнародних природоохоронних організацій.
Останнім часом в ООН ухвалено низку документів, які підписали майже всі країни світу, зокрема й Україна. Так, у Декларації тисячоліття сформульовано основні міжнародні цілі розвитку: викорінення крайнього зубожіння та голоду; надання всім жителям планети початкової освіти; забезпечення гендерної рівності та розширення прав жінок; зменшення дитячої смертності; покращення охорони здоров’я матерів; боротьба з ВІЛ/СНІДом та іншими захворюваннями; забезпечення екологічної збалансованості; формування глобального партнерства. У Всесвітній хартії природи проголошено принципи збереження природного середовища. Конвенція про зміну клімату має на меті стабілізувати концентрацію в атмосфері парникових газів. Конвенція про боротьбу з опустелюванням покликана запобігти опустелюванню земель і пом’якшити негативний вплив посух. Конвенція з біологічного різноманіття націлює на збереження та відновлення біологічного різноманіття, його збалансоване використання.
Головна 
