Місце харчової промисловості у господарстві Україні
Україна має надзвичайно сприятливі умови для розвитку харчової промисловості: широка сировинна база, місткий внутрішній ринок, достатня кількість трудових ресурсів. Наша країна вже вийшла на світові ринки з окремими видами продукції харчової промисловості й має великий потенціал для подальшого розширення асортименту якісної продукції харчових товарів, які спрямовані як на внутрішнє споживання, так і на експорт.
Харчова промисловість – група виробництв, що забезпечують переробку сировини сільського, рибного та лісового господарства на харчові продукти та напої.
За кількістю зайнятих й обсягом валової продукції харчова промисловість належить до одного з найважливіших виробництв у господарстві України. Останнім часом відбуваються позитивні зрушення у технологічному рівні забезпечення виробництв, збільшенні обсягів та урізноманітненні асортименту продукції харчової промисловості, залученні вітчизняного та іноземного капіталу. Водночас вітчизняні харчові продукти витісняються з внутрішнього й зовнішнього ринку продовольчих товарів, зменшуються обсяги надходжень до бюджету та валютних надходжень у країну від експортних операцій. У зв’язку з використанням харчових добавок, барвників, консервантів зростає термін зберігання продовольчих товарів, але водночас погіршується їх якість та виникає небезпека їх споживання. Для України, як для одного із значних виробників сільгосппродукції, залишається актуальним нарощування потужностей харчової промисловості з метою не лише повного забезпечення населення якісними та різноманітними харчовими продуктами вітчизняного виробництва, а й зростання частки в експорті готових товарів, а не сировини.
Чинники розміщення підприємств, що виробляють харчові продукти
Харчова промисловість України складається з понад 20 виробничих напрямів, які дають як готову продукцію, так і напівфабрикати. Основними чинниками їх розміщення є або сировинний, або чинник споживача. Це залежить від низки причин.
Перша з них – матеріаломісткість виробництва. Якщо витрати сировини перевищують вихід кінцевої продукції у кілька разів, то виробництва розміщуються біля джерел її постачання. Також чинник сировини є визначальним у разі, якщо сировина нетранспортабельна, тобто втрачає якість за тривалого перевезення. До таких виробництв належать:
олійно-жирове;
цукру;
тваринних жирів та сиру;
перероблення та консервування фруктів і овочів;
перероблення та консервування риби;
розлив мінеральних вод.
Витрата сировини на 1 т кінцевої продукції у цих виробництвах дуже висока. Наприклад,
на 1 т соняшникової олії залежно від якості насіння йде від 4 до 8 т сировини;
щоб одержати 1 т цукру, витрачають 7,3 т цукрових буряків;
для виробництва вершкового масла витрачається 23 т молока
твердого сиру – 9,4 т молочної сировини.
Під час далекого транспортування псуються овочі, фрукти, природні мінеральні води, а в коренеплодах цукрових буряків зменшується вміст цукру. Через те усі зазначені виробництва зорієнтовано на чинник сировини.
Ті виробництва харчової промисловості, кінцева продукція яких має короткий термін зберігання або втрачає якість під час транспортування, а на виробництво 1 т продукції витрачається близько 1 т сировини, тяжіють до чинника споживача. Це виробництво
хліба, хлібобулочних і борошняних виробів
виробництво кондитерських виробів
виробництво молочних продуктів
виробництво пива та безалкогольних напоїв.
Ці виробництва мають широку географію й розміщуються у багатьох населених пунктах.
Деякі виробництва харчової промисловості, витратити сировини в яких трохи більші, ніж 1 т на 1 т кінцевої продукції, можуть бути зорієнтовані або на чинник сировини, або на чинник споживача. Це виробництво
м’яса та м’ясних продуктів
борошномельно-круп’яне виробництво
виробництво виноградних та плодово-ягідних вин
виробництво тютюнових виробів.
Олійно-жирове виробництво
В Україні значного рівня розвитку набуло олійно-жирове виробництво, яке переробляє олійні культури (соняшник, сою, ріпак) на рослинні жири. Україна є одним із світових лідерів за виробництвом соняшникової олії й посідає 1-ше місце у світі за її експортом. Оскільки основні посівні площі під олійними культурами розташовуються у степовій зоні, там розміщені підприємства олійно-жирової промисловості.
В Україні працює близько 10 великих виробників рослинної олії, які контролюють до 90 % всього виробництва. Найбільшим виробником соняшникової олії в Україні є компанія «Сантрейд» (Дніпро), яка випускає олію під торговою маркою «Олейна». Працюють потужні олійно-жирові комбінати у Полтавській, Харківській, Одеській, Кіровоградській, Запорізькій, Чернівецькій, Вінницькій областях. Окрім олії вони дають маргарин, майонез, мило, кондитерські жири тощо.
Виробництво цукру
Одним із найстаріших в Україні є виробництво цукру, яке працює з першої половини ХІХ ст. Нині воно переживає спад виробництва через зменшення попиту на буряковий цукор на світовому ринку й зростання на тростинний. Понад половину цукру в Україні споживає населення, частина становить сировину для низки підприємств харчової промисловості: кондитерської, хлібопекарної, виноробної, безалкогольних напоїв та інших. Розміщення цукрової промисловості переважно визначається площами цукрового буряка у лісостеповій зоні. Більшу частину цукру дають Вінницька, Хмельницька та Тернопільська області. На відходах цукрового виробництва працює спиртова промисловість.
Виробництво тваринних жирів та сиру
В Україні працює майже 50 маслосирзаводів, наближених до сировини. Найвідоміші з них – Каланчацький (Херсонська область), Баштанський (Миколаївська область), Вапнярський та Тульчинський (Вінницька область), Васильківський (Київська область), Глобінський та Пирятинський (Полтавська область), Звенигородський комбінат (Черкаська область), Корпорація «Клуб Сиру» (Київ), «Бель Шостка Україна» (Сумська область) та інші.
Перероблення та консервування фруктів і овочів
У південних областях України та на Закарпатті, де розміщено основі посіви теплолюбних овочевих культур, плантації ягід та сади, розвивається плодоовочеконсервна промисловість. Головними центрами розвитку є Каховка (Херсонська область), Ізмаїл (Одеська область), Мелітополь та Бердянськ (Запорізька область). Працюють також підприємства у Черкасах, Житомирській, Вінницькій, Полтавській областях.
Перероблення та консервування риби
Центрами рибної промисловості, що виробляють рибні консерви, є приморські міста: Очаків, БілгородДніст ровський, Бердянськ, Генічеськ, Маріуполь, Миколаїв.
Виробництво хліба, хлібобулочних і борошняних виробів
Хлібобулочні вироби, основною сировиною для яких є хлібне борошно (пшеничне, житнє), сіль, вода, цукор, дріжджі, випускає хлібопекарне виробництво. В Україні воно набуло промислових масштабів з 30-х рр. ХХ ст. Хлібом вважається виріб масою понад 400 г, булочні вироби – менші. Підприємства хлібопекарної промисловості існують у багатьох населених пунктах. Їх називають хлібозаводами, а їх об’єднання – хлібокомбінатами. На частині з них виробничі процеси автоматизовано. У великих містах хлібозаводів може бути декілька. Державна акціонерна компанія «Хліб України» – провідний оператор на українському ринку зерна, у галузі виготовлення хлібних та інших борошняних виробів.
В Україні працює понад 60 підприємств з виробництва макаронів, у тому числі, найбільші у Києві, Харкові, Дніпрі, Одесі, Хмельницькому, Рівному.
Виробництво кондитерських виробів
Одне з найважливіших у харчовій промисловості України – кондитерське виробництво. В ньому працює близько 800 підприємств, з яких 90 % випускають борошняні кондитерські вироби (печиво, вафлі, торти) і тільки 10 % – цукристі: шоколад, карамель, цукерки, драже тощо. Сім найбільших кондитерських підприємств України виробляють майже 3/4 загального обсягу продукції. Найбільшими виробниками кондитерських виробів в Україні є компанії: Roshen (фабрики у Києві, Вінниці, Маріуполі, Кременчуку, є філії за кордоном), ЗАТ «АВК» (головний офіс у Київі, фабрики у Дніпрі, Донецьку, Луганську, Мукачеві), ЛКФ «Світоч» (Львів; контрольним пакетом акцій володіє швейцарська корпорація Nestlе), ЗАТ «Крафт Фудз Україна» (є частиною компанії США, Тростянець Сумської області, філія у Вишгороді під Києвом), ЗАТ «ВО «Київ Конті» (Костянтинівка Донецької області). За оцінкою спеціалістів, ємність внутрішнього ринку кондитерських виробів становить близько 1 млн тонн на рік. Практично всі товарні групи кондитерської промисловості розвиваються завдяки освоєнню виробниками нових рецептур і поліпшенню технологічного обладнання. Частка України на світовому ринку кондитерських виробів досягає 1 %. Продукція експортуються у більш ніж 50 країн світу.
Виробництво молочних продуктів
Підприємства з виробництва із суцільномолочної продукції, молочних консервів, сухого молока, м’якого сиру, бринзи, морозива та іншої молочної продукції об’єднує молочна промисловість. Вона поширена у багатьох населених пунктах й представлена понад 350 підприємствами. В Україні спостерігається стабільне зростання обсягів виробництва практично всіх основних. Найбільш рентабельним є виробництво дієтичної продукції: йогурту, ряжанки, кефіру.
Виробництво пива та безалкогольних напоїв
Традиційним для нашої держави є пивоварне виробництво. На ринку пива України діють 50 заводів. Майже 2/3 ринку контролюють 2 українські підрозділи найбільших світових пивоварних концернів: «САН ІнБев Україна» (об’єднує пивзаводи Чернігова, Харкова, Миколаєва) – 32 % та Carlsberg Group (підприємства Києва, Запоріжжя, Львова) – 29,5 %. Працюють великі вітчизняні пивні корпорації: ЗАО «Оболонь» (24,5 %) (підприємства Києва, Фастова, Охтирки), ПрАТ «Ефес Україна» (Донецьк) (5,2 %) та ТзОВ ТВК «Перша приватна броварня» (Львів, Радомишль) (2,8 %). Також існують близько 25 «незалежних» броварень, які не входять до складу великих пивних корпорацій.
Серед виробників безалкогольних напоїв найбільш відомі центри – Бровари («Кока-Кола»), Київ («Росинка»), натуральних соків та газованих напоїв – Миколаїв («Сандора», дочірня компанія «Пепсі»).
Розливом природних мінеральних вод відомі на Полтавщині – Миргород, у Прикарпатті – Трускавець та Моршин, на Закарпатті – Поляна, на Донеччині – Слов’янськ.
Виробництво м’яса та м’ясних продуктів
Забезпечує населення свіжим та мороженим м’ясом, м’ясними напівфабрикатами, ковбасними виробами та м’ясними консервами м’ясна промисловість. Нині м’ясо завдяки сучасним технологіям (глибоке заморожування) може зберігатися впродовж тривалого часу та транспортуватися на далекі відстані. Відходи ж виробництва незначні. М’ясокомбінати є у всіх областях України, найбільші з них – у Києві, Харкові, Полтаві, Одесі, Луганську, Львові.
Борошномельно-круп’яне виробництво
Переробляє зерно на борошно і крупу борошномельно-круп’яна промисловість. Залежно від виду сировини розрізняють борошно пшеничне, житнє, ячне, вівсяне, кукурудзяне, гречане тощо. Крупи бувають: з проса (пшоно), гречки (ядриця, проділ), рису (шліфований або полірований), ячменю (ячні, перлові), вівса (вівсяні «геркулес», толокно), пшениці (манна, «артек»). Споживачами продукції борошномельно-круп’яної промисловості є хлібопекарні, макаронні, кондитерські, комбікормові заводи. Відходи та деякі крупи йдуть для годівлі худоби. В Україні борошномельно-круп’яна промисловість є в усіх великих, середніх та малих містах. Найбільшими центрами є Київ, Харків, Дніпро, Одеса, Миколаїв, Запоріжжя, Львів, Тернопіль.
Виробництво виноградних та плодово-ягідних вин
В України виноробна промисловість знана своїми давніми традиціями. Великі виноробні райони зорієнтовані на сировину: виноград або садово-ягідні культури. До них належать Крим, Закарпаття, Одеська, Херсонська та Запорізька області. Там виробляють марочні вина – високоякісні вина тривалої витримки (1,5 – 15 років), що створені за спеціальними технологіями. Відомими брендами виноробної промисловості України є «Алушта», «Сонячна Долина», «Чорний Доктор», «Наддніпрянське», «Троянда Закарпаття». На винзаводі «Масандра» (Крим) традиційно роблять вина під світові бренди: портвейн, херес, мадеру. Столові плодово-ягідні вина виробляють у місцях їх споживання.
Виробництво тютюнових виробів
Традиційно до харчової промисловості відносять виробництво тютюнових виробів. Воно окрім цигарок, цигаркового тютюну та махорки спеціалізується на виробництві нікотинових препаратів, лимонної та яблучної кислот, засобів боротьби зі шкідниками рослин. У зв’язку зі шкідливістю куріння важливого значення набуває переробка сортів тютюну з низьким вмістом нікотину. Нині в Україні діють найбільші тютюнові фабрики у Кременчуку, Прилуках, Києві, Харкові, Львові. Вони перебувають у власності японської (Japan Tobacco International), британської, американської (British American Tobacco), швейцарської (Philip Morris) компаній. Невеликі тютюнові фабрики у Дніпрі, Одесі, Донецьку контролюються вітчизняним капіталом. Тютюнова промисловість є імпортозалежною. В Україну сировина та готові тютюнові вироби завозяться більш ніж із 40 країн світу: Бразилії, США, Зімбабве, Туреччини, Греції, Індії, Казахстану, Киргизстану. Це супроводжувалося різким скороченням вирощування тютюну і майже повним занепадом вітчизняних ферментаційно-тютюнових заводів.
Головна 
