В усіх регіонах України розвинуті традиційні промисли з виготовлення текстильних виробів (килимів, рушників, гобеленів та ін.). Збереглися й традиції виготовлення вовняних та шкіряних виробів, які люди використовують поряд із промисловими товарами. Охоплюють декілька напрямків народного мистецтва (пластичний, живописний та графічний). Серед пластичного напрямку особливо розвинуте різьблення по дереву, яке раніше було поширене майже по всій лісовій смузі України. У Карпатах різьблення домінує у декорі ужиткових предметів, знарядь праці. У південних районах України характерне різьблення виробів з глини та гіпсу. У Карпатах також поширені промисли шкіряних виробів з "ременю" (футляри, череси тощо). У багатьох рівнинних районах збереглося лозоплетіння. Значно поширене виробництво керамічного посуду, а на Полтавщині — керамічних іграшок. У Києві та Львові працюють майстри художнього скла. Живопис і графіка використовують також багатство матеріалів і предметів. Серед цих промислів — стінопис, узори на меблях, кераміці, склі, писанкарство. Особливо славляться мальовки на папері с. Петриківка (Дніпропетровська обл.), полив'яній кераміці в с. Опішня (Полтавська обл.), традиційній кераміці Передкарпаття та Закарпаття, димленому посуді Полісся, писанках Космача (Івано-Франківська обл.) та інших регіонів України. Багатством орнаменту характеризуються вироби з бісеру на Поділлі та Гуцульщині, декоративні тканини на Поліссі, рушники, вишитий одяг різних куточків України, килимові вироби Полтавщини, Чернігівщини, Київщини, Поділля та Західної України.
Всьому світові відомі вироби майстринь із Косова, Вижниці, Коломиї, Чернівців, Львова, Тернополя, Решетилівки, Богуслава, Кролевця та ін.
В Україні нині промисли є в усіх областях. Найбільші їх осередки: м. Косів на Івано-Франківщині (килимарство, ткацтво, кераміка, різьблення на дереві), с. Клембівка Вінницької області (вишивання), м. Кролевець Сумської області (художнє ткацтво), Львів (гутне скло, різьблення), с Опішня Полтавської області (кераміка, килимарство), с Петриківка Дніпропетровської області (декоративні розписи), с Решетилівка Полтавської області (килимарство, ткацтво).
До художніх промислів можна віднести і порцеляно-фаянсове виробництво, яке перетворилось на велику галузь і випускає порцелянові та фаянсові вироби тонкої кераміки господарського, культурно-побутового і художньо-декоративного призначення. Це виробництво виникло на основі народних промислів, передусім поширеного виготовлення гончарних виробів. Наприкінці XVIII ст. галузь стала фабричним виробництвом. Винятково сприятлива сировинна база на Волині та Поділлі (залягання високоякісних каолінів, польових шпатів, пісків тощо) сприяли її зародженню і розвитку саме в цих місцях. Перший порцеляновий завод виник в Україні у 1783 р. в Корці на Рівненщині. Тепер підприємства цього профілю розміщені в 12 областях. Найбільші підприємства галузі: Барановський, Коростенсъкий (Житомирська обл.), Полонський (Хмельницька обл.), Будянсъкий (Харківська обл.) заводи.
Головна 
