НЕРУДНІ КОРИСНІ КОПАЛИНИ: БАСЕЙНИ, РАЙОНИ ЗАЛЯГАННЯ ТА ВИДОБУТКУ.
Зазвичай усю нерудну (та непаливну) мінеральну сировину поділяють на групи: хімічна, будівельна й технічна сировина. Група нерудних корисних копалин та їх родовища в Україні, як і в світі, надзвичайно різноманітні й багаті: вогнетривкі глини, сірка, вапняки, кам’яна та калійна сіль, різноманітні будівельні матеріали, кольорове і ювелірне каміння, мінеральні води та лікувальні грязі.
Лідером за видобутком нерудної мінеральної сировини є Китай, який у 2019 р. дав 51% світового флюориту (використовується в електроніці, оптиці, медицині, виробництві алюмінію, реактивної, лазерної та радіотехніки, скла, емалі, кислоти тощо); 60% графіту (для виготовлення простих олівців, штучних алмазів, сповільнювачів нейтронів ядерних реакторів, електродів і нагрівальних елементів, струмоприймачів для електротранспорту, підйомних машин і реостатів тощо); 26% бентоніту (адсорбент для очищення у нафтопереробці, коксохімії, харчовій промисловості, медицині і фармакології, сільському господарстві, ливарному й керамічному виробництві, у чорній металургії, харчовій промисловості тощо); 18% каоліну (для виробництва черепиці, дренажних і каналізаційних труб, цегли, порцеляни, фаянсу, електротехнічних ізоляторів, мінеральних фарб, олівців, наповнювач у фармації, застосовується у виробництві алюмінію, текстилю, гуми, мила, парфумерних товарів тощо); 25% тальку (вогнетривкий матеріал, керамічна, цегельно-черепична сировина, наповнювач для таблеток, сировина для виготовлення пудри, зубного порошку, присипок, у ґумовій, паперовій, парфумерній, лакофарбовій, фармацевтичній промисловості тощо). У Росії видобувають 61% азбесту світу (сировина для виготовлення теплоізоляційних матеріалів, теплозахисних костюмів, рукавиць, протипожежних ковдр, штор, дверей, ізоляційного брезенту, шиферу, труб, фільтрів, автомобільних і залізничних гальм, вогнезахисної та акустичної штукатурки, герметиків, шпаклівки тощо). Отже, зрозуміло, що назва «нерудні корисні копалини» об’єднує сировину, без якої сучасне життя уявити неможливо.
нерудні корисні копалини України
Надра України містять широкий набір родовищ нерудної сировини. На 2019 р. в нашій державі розвідано понад 4,5 тис. родовищ нерудних копалин, із яких розробляється 1,3 тис.
Нерудна сировина для металургії — це флюсові вапняки, вогнетривкі глини, доломіти, кварцити, магнезити, пісок формувальний, плавиковий шпат, ставроліти. Ці родовища зосереджені в межах Донецької складчастої споруди, Українського щита, Дніпровсько-Донецької западини, Волино-Подільської плити та Воронезького кристалічного масиву.
Нерудна сировина для хімічної промисловості — це апатит, барит, бор, бром, глауконіт, давсоніт, йод, сапоніт, сіль калійна, кухонна та магнієва, сірка, фосфорити, фтор, карбонатна сировина для вапнування кислих ґрунтів (вапняки); виробництва мінеральних фарб і соди (крейда); кормових домішок (вапняки). Україна посідає одну з провідних позицій у Європі та світі за запасами кухонної, калійних, сульфатних і магнієвих солей, сірки, природних мінеральних пігментів, карбонатної сировини для харчової і хімічної промисловості. Їх видобуток може повністю задовольнити внутрішні потреби країни і підтримувати значний експортний потенціал.
На сьогодні найбільші родовища кам’яної солі зосереджені на Донбасі (Бахмутське й Слов’янське) та Закарпатті (Солотвинське). Солі Бахмутського родовища утворилися приблизно 300 млн років тому внаслідок випаровування прадавнього моря. Три з п’яти шарів солі, розташовані на глибині 20—300 м, мають товщину понад 30 м. У соляній шахті Донбасу Соледар створено спелеотерапевтичний заклад для зцілення людей від захворювань органів дихання.
а) Соляна шахта Соледару, б) мінерал польовий шпат складає майже 50% земної кори
Калійна сіль — сировина для виробництва калійних добрив. Великі її родовища є у Прикарпатті (Калуш, Івано-Франківська та Стебник, Львівська області). Важливою сировиною для виробництва фосфатних мінеральних добрив є фосфорити, перспективні для розробки родовища яких залягають в Івано-Франківській, Харківській та Сумській областях та апатити Запорізької, Харківської, Чернігівської, Івано-Франківської, Вінницької областей.
Родовища вогнетривів розробляються на Донбасі та у Придніпров’ї. На Житомирщині є значні родовища сировини для порцелянової промисловості (каоліни, польовий шпат і кварцові піски).
Родовища будівельних матеріалів — від найпростіших (піску й глини) до мармуру, габро і лабрадоритів, оздоблювальне каміння, у тому числі й рідкісне, розробляють скрізь, де близько до поверхні підходять кам’яні породи Українського щита. Із давніх часів українські будівничі для оздоблювання храмів, фортець, житлових будівель використовували облицювальне каміння Житомирщини, Київщини, Карпат і Криму. Особливо славиться Житомирщина з унікальними родовищами пірофіліту, який витримує температуру декілька тисяч градусів.
На території України дуже поширені вапняки, піски, різі види глини. Їх використовують для виробництва будівельних матеріалів та безпосередньо в будівництві. Каолін (біла глина), близько 100 родовищ, утворився в результаті вивітрювання поверхні Українського щита. Просянівське родовище на Дніпропетровщині одне з найбільших у світі, потужність шарів високоякісного каоліну сягає тут 100 м. Значні родовища є на Поділлі та Житомирщині.
Важливою сировиною є кристалічний графіт, основні місця залягання якого розташовані в Бердичівському, Побузькому, Криворізькому та Приазовському районах.
МІНЕРАЛЬНІ ВОДИ ТА ГРЯЗІ, ЇХ ГОСПОДАРСЬКЕ ВИКОРИСТАННЯ.
Мінеральні лікувальні води України, що мають практично будь-який відомий у світі склад, можна використовувати для лікування всіх видів захворювань. Найвідоміші з них «Нафтуся», «Куяльник», «Поляна Квасова», «Бермінводи», «Миргородська» та ін., на базі яких створено курорти, відомі й за межами країни.
Ресурси мінеральних грязей півдня держави створюють умови для розвитку тут курортів міжнародного значення. Їхня унікальність і лікувальні властивості пояснюються тим, що солоні озера-лимани України розташовані на крайній північній межі їх поширення та крім мінеральних речовин містять ще й органічні. На їхній основі працюють курорти Одеси, Сак.
КОШТОВНЕ ТА ВИРОБНЕ КАМІННЯ.
У геологічних структурах Українського щита, Дніпровсько-Донецької западини, Карпатських і Кримських горах розвідано вісім родовищ і виявлено понад 300 проявів близько 40 видів ювелірного (алмаз, рубін, смарагд, циркон та ін.) та ювелірно-виробного каменю (агат, онікс, мармур тощо.)
У межах Українського щита, крім розсипів алмазів, знайдено родовища корунду, другого за міцністю коштовного каменю. В Україні є прояви та родовища топазу (Рівненщина), гірського кришталю й аметисту (Придніпров’я та Приазов’я), бурштину (Полісся), яшми (Крим), берилу, чорного кварцу (моріону), цитрину, рожевого й димчастого кварцу (Житомирщина).
Коштовне та виробне каміння використовують не тільки для виготовлення прикрас і художніх виробів. Наприклад, продукти з бурштину (кислота, олія, лак, пудра, каніфоль) використовують у промисловості, медицині, сільському господарстві; за допомогою циркону свинцевим методом визначають абсолютний вік гірських порід, із нього отримують гафній, який використовують як ізолятор у мікрочипах; алмази використовують у квантових комп’ютерах, годинниковій та ядерній промисловості.
курорти України
Світовими лідерами за видобутком алмазів є Росія, Ботсвана, Канада, Ангола, Південна Африка.
ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ, ПОВ’ЯЗАНІ З ВИДОБУТКОМ КОРИСНИХ КОПАЛИН.
Станом на 1 січня 2019 р. в Україні налічувалося 2233 родовища горючих корисних копалин, 147 — рудних, 4676 — нерудних, 1705 родовищ підземних вод, лікувальних грязей та ропи. Отже, Україна має потужну мінерально-сировинну базу, яка потребує подальшого геологічного вивчення із залученням інвестицій, а також охорони.
Враховуючи унікальну геологічну будову України, можна очікувати на нові вражаючі відкриття родовищ корисних копалин світового масштабу. Водночас гостро постає проблема — ми будемо сировинною країною, перекопаємо всю свою територію кар’єрами, шахтами, засипемо її териконами й відвалами, чи може сама земля України та її населення є значно більшою цінністю, ніж вугілля, нафта, залізна й марганцева руди тощо.
види порушень навколишньою середовища, пов’язані з різними технологіями видобутку корисних копалин.
У процесі видобутку корисних копалин неодмінно виникають і загострюються екологічні проблеми. Настає період, коли прибуток від їх продажу стає меншим за втрати суспільства від деградації довкілля. Наприклад, при здійсненні кар’єрного видобутку залізної й марганцевої руди використовують підривні роботи. Тисячі тонн найдрібніших часточок руди й пилу потрапляють в повітря і розносяться, забруднюючи довкілля. Створення та експлуатація кар’єрів різко знижує рівень ґрунтових вод навколишньої місцевості. У селах і містах відчувається брак питної води, сохнуть ліси.
Підземний, шахтний видобуток корисних копалин нерідко супроводжується просіданням значних територій у населених пунктах. Така проблема виникла при видобутку калійної солі, наприклад, у місті Калуш. Довкілля отруюють різноманітні відходи, відвали, так звані хвостосховища (мал. 4).
Поблизу Калуша існує сім підземних шахт з видобутку калійних солей. Їхня експлуатація постійно призводить до просідання землі. У 2012 р. в Молдові занепокоїлися через відстійник токсичних речовин, що утворився в Домбровському кар’єрі Калуша. Існує вірогідність того, що прорив дамби може спричинити екологічну катастрофу на Дністрі.
Головна 
