УРОК № 20. ВИДОБУТОК РУДНИХ КОРИСНИХ КОПАЛИН.

ПРЕЗЕНТАЦІЯ "ВИДОБУТОК РУДНИХ КОРИСНИХ КОПАЛИН"

1. ОСНОВНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ РОЗМІЩЕННЯ РОДОВИЩ МЕТАЛЕВИХ РУД. Загальновідомо, що різноманіття умов, у яких відбувалося утворення корисних копалин, призвело до нерівномірного їх розміщення територією планети і що в цьому нерівномірному розміщенні існує певна основна закономірність: осадові корисні копалини розташовані у чохлах платформ, а рудні — у районах складчастих поясів (мал. 1).

Родовища руд чорних, кольорових, дорогоцінних та інших металів територіально приурочені до кристалічних щитів, давніх ділянок платформ і виходів на земну поверхню їх кристалічного фундаменту, гірських районів, місць виверження вулканів тощо.

Руди металів, які мають різну температуру плавлення, утворилися в основному з магми і гарячих водних розчинів, що виділяються з неї. Отже, від температури магми, що просувається по розломах у пласти гірських порід, залежить і склад рудних скупчень.

Крім того, річки мільйонами років розмивали родовища металевих руд на материках і виносили їх до морів та океанів, створюючи родовища на дні цих водойм. Відомо, що в морській воді розчинені практично всі хімічні елементи, технології отримання яких сьогодні вже існують. Їх удосконалення з часом призведе до революції у видобутку металевої сировини.

2. ОСНОВНІ СУЧАСНІ СПОСОБИ ВИДОБУТКУ МЕТАЛЕВИХ РУД НА МАТЕРИКАХ. Вибір способу видобутку корисних копалин визначається гірничо-геологічними умовами їх залягання та техніко-економічними обґрунтуваннями вигідності вибору саме цього способу. Шахтний і кар’єрний способи видобутку металевих руд є основними (на материках). До 70% руд видобувається у відкритий, кар’єрний спосіб, який може забезпечити найбільші масштаби видобутку. У світі існують величезні кар’єри з видобутку залізної, марганцевої, мідної тощо руд. У шахтах видобувають переважно багаті руди металів.

Мал. 1. Основні місця видобування та транспортування металевих руд.

Кожен зі способів видобутку руд металів має власні переваги й недоліки (мал. 2).

Перегляньте відеоматеріали «Як видобувають руду в кар’єрах Кривбасу». Поясніть особливості видобутку залізної руди кар’єрним способом і вплив такого виду діяльності людини на навколишнє природне середовище.

Перегляньте відеоматеріали «Mining Iron Ore» (англійською мовою. Поясніть, чи відрізняються гірничодобувні роботи в Україні та Австралії. Чим саме?

Найглибші шахти на Землі існують у Південній Африці. Одна з них, Тау-Тона (глибиною 5 км) почала працювати в 1962 р. Підйомник, який рухається зі швидкістю 5—8 км/ год, близько години доправляє шахтарів до їхнього робочого місця, де температура повітря сягає +55 °С.

Найбільший у світі кар’єр із видобутку мідної руди — Ескондида, розташований у Чилі, на висоті 3100 м над рівнем моря (пустеля Атакама).

3. ОСНОВНІ РАЙОНИ ТА СУЧАСНІ СПОСОБИ ВИДОБУТКУ РУД НА ШЕЛЬФІ СВІТОВОГО ОКЕАНУ. Зростаючий світовий попит на дорогоцінні та кольорові метали, які можна використовувати для виробництва електричних схем, дротів, акумуляторів, сонячних панелей, сприяв створенню технологій розробки корисних копалин на шельфі Світового океану.

Мал. 2. Переваги й недоліки відкритого способу розробки корисних копалин у порівнянні із підземним (шахтним).

Глибоководні розробки родовищ — це процес вилучення корисних копалин з дна океану нижче 200 м. Існує два джерела видобутку корисних копалин: гідротермальні отвори та поліметалічні конкреції. Перші є результатом розчинів морської води (до 400 °С), що просочується у тріщини земної кори дна океану, змішується з прохолодною морською водою і, як результат тисячолітньої геотермальної активності, створює схожі на сталагміти конуси. Гідротермальні отвори поділяють на два види: «чорні курці» (викидають гарячий, до 400 °С темний «дим» моносульфіду заліза) і «білі курці» (викидають більш прохолодні легкі сполуки барію, кальцію та кремнію). Поліметалічні конкреції — це мінеральні конкременти, утворені з концентричних шарів гідроксидів заліза та марганцю навколо ядра, які можуть бути частково поховані в донному ґрунті (мал. 3, 4).

СЛОВНИК

Конкреції — мінеральні утворення переважно близької до кулястої форми з внутрішньою радіально-волокнистою і концентричною будовою, формування яких відбувається від центру. Ними можуть бути уламки порід, мушлі, зуби й кістки риб, рештки рослин тощо.

Concretions are mineral formations mostly close to a spherical shape with an internal radial-fibrous and concentric structure. Their formation of nodules takes place from the center. These can be rock fragments, shells, fish teeth and bones, plant remains, and so on.

Мал. 3. Картосхема розташування гідротермальних отворів (джерел).

Порівняйте картосхему на мал. 3 із тектонічною картою світу. Укажіть, де розташовані гідротермальні отвори. Визначте їх приблизні глибини.

За допомогою мал. 1 (§22) визначте, до якої групи за способом утворення та використання належать корисні копалини морських родовищ (мал. 5).

У всьому світі уряди та приватні інвестори виявляють зацікавленість глибоководними розробками. Міжнародний орган з морського дна (ISA), який відповідно до ООН має повноваження регулювати всю глибоководну гірничодобувну діяльність за межами національної юрисдикції, надав понад 30 контрактів на розвідку глибоководних родовищ. Деякі компанії та країни вже розпочали видобуток корисних копалин у територіальних морях: De Beers (Де Бірс) у Намібії, Nautilus Mineral (Наутілус Мінерале) у Папуа-Новій Гвінеї; Японія — на островах Окінаві, у 2023 р. їх розпочне Норвегія. Проте вчені критикують роботи з глибоководного видобутку та попереджають про ризик заподіяння незворотних збитків морським екосистемам, більшість яких ще недосліджені (мал. 5).

За даними мал. 5 поясніть, чому вчені негативно ставляться до глибоководного видобутку корисних копалин.

Мал. 4. Основні типи морських родовищ, які мають економічний інтерес.

Мал. 5. Глибоководна розробка ресурсів: а) кобальт, б) поліметалічні сульфіди, в) поліметалічні конкреції.

Розвиток економіки характеризується постійним зростанням споживання мінеральних ресурсів, тому попит на продукцію добувної промисловості збільшується. Лише в період 1988—2018 рр. (за 30 років) світовий обсяг видобутку корисних копалин зріс із 10,4 до 17,7 млрд тонн (у 1,7 разу).

Про обсяги ресурсів, що містяться на дні Світового океану, свідчить те, що одна лише зона Кларіон-Кліппертон у східній частині Тихого океану на глибині 3500—5500 м містить більше нікелю, марганцю та кобальту, ніж усі відомі на сьогодні запаси суходолу. Цей регіон, що охоплює понад 6000 км² між Гаваями та Мексикою (майже половина площі Чорногорії), схожий на сучасний Ельдорадо, що має багато металевих конкрецій у великій кількості.

Ще у XVI ст. інки розробляли та виплавляли мідь у родовищі, що сьогодні відоме під назвою Чукікамата. Зараз тут, на висоті 2840 м, розташована мідна копальня Чилі, відвали пустої породи якої називають «Павлиній хвіст». На знімках із космосу легко зрозуміти чому саме так. Крім міді, із руди, яку тут видобувають, отримують молібден, срібло, золото, реній та селен.

1. НАЙБІЛЬШІ БАСЕЙНИ ТА КРАЇНИ З НАЙБІЛЬШИМИ ОБСЯГАМИ ВИДОБУТКУ ЗАЛІЗНИХ І МАРГАНЦЕВИХ РУД. Зрозуміло, що найбільші обсяги видобутку залізних і марганцевих руд мають країни, у надрах яких зосереджені найбільші їх басейни й родовища (мал. 1).

За даними мал. 1 обчисліть ресурсозабезпеченість країн марганцевою рудою за умов збереження темпів її видобутку за даними на 2019 р. Зробіть висновки.

Трійка країн-лідерів за запасами залізної руди — Австралія, Китай та Бразилія, а марганцевої руди — Південна Африка, Україна, Бразилія.

В Австралії майже всю залізну руду видобувають у кар’єрний спосіб, найбільші копальні — Парабурду, Маунт-Вейлбек, Маунт-Том-Прайс, а головні компанії — ВНР Billiton і Rio Tinto. Австралійські ресурси залізної руди мають високу якість: середній вміст заліза в руді 55—64%.

Залізні руди Бразилії також із високим вмістом заліза, від 60 до 67%. Головними центрами видобутку є Каражас, Залізорудний Чотирьохкутник та Ітабіра, Маріана, де діють великі кар’єри Кауе, Консейсан, Агуас-Кларас, Жерману та ін.

Понад 90% усієї залізорудної сировини Китаю розташовано на сході країни, де відкрито близько 2 тис .її родовищ, які розробляють переважно відкритим способом. Більшість із них дрібні, із вмістом заліза 32—33%. Один із найбільших залізорудних басейнів країни — Аньшань отримав назву «сталевої столиці Китаю».

2. НАЙБІЛЬШІ БАСЕЙНИ ТА КРАЇНИ З НАЙБІЛЬШИМИ ОБСЯГАМИ ВИДОБУТКУ РУД КОЛЬОРОВИХ МЕТАЛІВ. Кольорові метали — це група металів, що відрізняються від заліза певними особливостями: антикорозійністю, здатністю утворювати кислототривкі, вогнестійкі, високого опору сплави. До кольорових металів, що найбільш широко застосовуються в техніці, належать мідь, алюміній, олово, свинець, цинк, магній, титан, але їх застосовують переважно як сплави. Найголовніша перевага кольорових металів полягає в тому, що вони не іржавіють, більш тривалий час зберігають свої властивості під впливом агресивних зовнішніх чинників (мал. 2).

З уроків хімії та за допомогою мал. 3 пригадайте особливості кольорових металів.

Мал. 1. Країни-лідери за видобутком і запасами залізних та марганцевих руд (на 2019 р.)

Мал. 2. Кольорові метали в періодичній системі хімічних елементів.

Із кольорових металів виготовляють різноманітні конструкційні матеріали, що є гарними провідниками електричного струму. Благородні та рідкоземельні метали широко використовуються в приладах, космічних апаратах, військовій техніці.

Знайдіть та позначте на контурній карті країни-лідери за видобутком кольорових металів за допомогою мал. 4.

Найбільші проблеми у світового економічного співтовариства виникли з олов’яними рудами. Це доволі рідкісний кольоровий метал. На сьогодні для видобутку доступні лише близько 4 млн тонн. При сучасних темпах використання олова в господарстві, якщо не будуть відкриті нові потужні родовища, вистачить менше ніж на 20 років.

У світі сформувалися найбільші «пояси» видобутку руд кольорових металів. До них належать гори Кордильєри — Анди в Північній і Південній Америці, «вольфрам — олов’яний пояс» в Азії, «мідний пояс» в Африці.

3. НАЙБІЛЬШІ БАСЕЙНИ ТА КРАЇНИ З НАЙБІЛЬШИМИ ОБСЯГАМИ ВИДОБУТКУ БЛАГОРОДНИХ І РІДКІСНОЗЕМЕЛЬНИХ МЕТАЛІВ. До благородних металів належать золото, срібло, платина та метали платинової групи: іридій, осмій, рутеній, паладій, родій. Усі вони залягають в земній корі переважно у вигляді самородків. У світі постійно зростає потреба і видобуток золота, яке має різноманітне застосування. Крім ювелірної промисловості і як валютний еквівалент, воно дедалі більше застосовується в промисловому виробництві. У 2019 р у світі видобули 3350 тонн золота. Лідерами за видобутком цього металу є Китай, Австралія, Росія, США та Канада.

Метали платинової групи малопоширені в земній корі, а потреба в них найсучасніших промислових виробництв постійно зростає. Найдорожчим промисловим металом на сьогодні є паладій. Лідерами за видобутком руд платинової групи є Південна Африка та Росія

Мал. 3. Метали та їхні групи.

Мал. 4. Країни-лідери за видобутком кольорових металів (2019 р.).

Нині 70% виробництва рідкісноземельних металів, світовий ринок яких оцінюється в 4 млрд дол. на рік, зосереджено в Китаї (42% світових запасів).

Рідкісноземельні метали — скандій, ітрій і так звані ланталоїди — церій, самарій, європій тощо (усього 14) використовуються в надсучасних виробництвах електроніки, приладобудування, атомній, космічній, авіаційній техніці, лазерах, надпровідниках, рентгенівському обладнанні, електромобілях, вітряних генераторах. Головними сферами застосування рідкоземельних металів є випуск магнітів (22% від обсягу споживання), різних конструкційних матеріалів (близько 19%), сучасних каталізаторів для нафтохімії (18%), високоякісної оптики і скла та приладів на їх основі (близько 15%).

Головним їх виробником є Китай. За ним йдуть США, Росія, Австралія, Індія, Бразилія.

Нещодавно в Гренландії відкриті найбільші поклади рідкісноземельних металів, розробку яких австралійською фірмою уряд цієї самоврядної території Данії заборонив, остерігаючись екологічних проблем.

До 1990 р. головним виробником рідкісноземельних металів на нашій планеті були США. На сьогодні зі значним відривом від решти країн світу в цій сфері лідирує Китай. Це свідчить про розвиток високотехнологічних виробництв, для яких і потрібні ці метали.

США законсервували значні родовища мінеральної сировини на своїй території і купують дешеву сировину в інших країнах, натомість сировинним країнам пропонують дорогу готову продукцію, виготовлену з їхніх мінеральних ресурсів. Таким чином США зберігають для майбутніх поколінь важливу мінеральну сировину і не загострюють екологічні проблеми, пов’язані із її видобутком, у межах власної території.

1. РОЗВИТОК І РОЗМІЩЕННЯ ВИРОБНИЦТВ З ВИДОБУТКУ ЗАЛІЗНИХ І МАРГАНЦЕВИХ РУД В УКРАЇНІ. Україна входить до десяти провідних країн світу (у 2018 р.) за обсягом видобутку восьми корисних копалин, серед яких паереважна більшість — рудні (мал. 1).

Видобуток та переробка залізної руди відомі на території сучасної України з VII-VIII ст. до н. е. Наприкінці XVIII ст. з’явилися перші невеликі доменні печі. У другій половині XIX ст. видобуток залізних руд із надр країни досяг промислових масштабів, а наприкінці цього століття Україна стала основним регіоном їх розробки в Російській імперії, а потім і в СРСР. У 1963 р. Україна давала 54,6% залізорудної продукції від загального виробництва СРСР.

Головний виклик сьогодення полягає в тому, що в XXI ст. переважаючий сировинний розвиток економіки держави вже не є раціональним і ефективним. Загальновідомо, що сировина завжди дешевша за готову продукцію, а економіка країн, які обрали сировинний напрям розвитку, дуже залежить від мінливих світових цін на мінеральну сировину. Раціональне використання мінеральних ресурсів полягає у створенні оптимальної моделі розвитку держави та ефективної структури господарства, де переважають не добувні, а переробні високотехнологічні технології та їх продукція.

Проблема раціонального використання мінеральних ресурсів найбільш яскраво ілюструє основне економічне протиріччя: попит людини не має меж, а наявні природні ресурси — обмежені. Тож існує небезпека вичерпання відомих і доступних для використання ресурсів Землі, до яких, у першу чергу, належать руди заліза, міді, алюмінію, нікелю, хрому, марганцю тощо. Освоєння бідніших родовищ, які часто розміщені у важкодоступних районах, здорожчує їх експлуатацію, примушує використовувати мінеральну сировину комплексно, впроваджувати ресурсо- та енергозберігаючі технології, розширювати використання вторинних ресурсів, замінювати вуглеводневі джерела енергії на невичерпну енергію Сонця й вітру.

Розвиток виробництва нерозривно пов’язаний з експлуатацією природних ресурсів, неодмінно створює екологічні проблеми, які треба враховувати і вирішувати.

Інформацію про діяльність Державної служби геології та надр України шукайте на її офіційному сайті: geo.gov.ua/.

Пригадайте, які корисні копалини належать до групи рудних і нерудних, на які підгрупи вони поділяються.

Мал. 1. Україна у світовому рейтингу з видобутку окремих корисних копалин.

Розміщення родовищ руд, більшість із яких має магматичне або метаморфічне походження і поділено на кілька груп, тісно пов’язане з геологічною будовою території. Скарбницею рудних ресурсів України є Український щит. Надра країни мають унікальні поклади сировини для виробництва чорних металів (чавун і сталь). Гірничо-металургійний комплекс України базується на їх наявності та виконує важливу роль в господарстві: забезпечує майже 27% загального обсягу промислового виробництва країни; до 10% податкових надходжень до бюджету; більше 40% валютних надходжень; близько 40% від усього експорту та майже 80% від загального обсягу експорту мінерально-сировинної продукції України. Вітчизняна чорна та кольорова металургія базуються на власній та частково імпортній сировині й посідають п’яте місце у світі (після США, Японії, Китаю та Росії) за сумою діючих потужностей. Водночас, у країні недостатньо руд роботи для кольорової металургії.

За підтвердженими запасами марганцевої руди Україна друга в світі після Південної Африки. Нікопольський марганцеворудний басейн (Дніпропетровська й Запорізька обл.) є одним із найбільших у світі за підтвердженими запасами руди. Потужність рудоносного шару 1,5—5 м, а глибина залягання 15—140 м, це дозволяє використовувати як шахтний, так і відкритий спосіб його розробки. У його межах виділяють Нікопольське (почали розробляти в 1886 р.), Інгулецьке та Велико-Токмацьке (законсервоване) родовища. Марганець є металом, без якого неможливо виготовити високоякісну сталь.

СЛОВНИК

Експорт (у міжнародній торгівлі) — товар або послуга, вироблена в одній країні, яка продається в іншу країну.

An export in international trade is a good or service produced in one country that is sold into another country.

Його також використовують у кольоровій металургії, хімічній промисловості, керамічному та скляному виробництвах.

На території України розміщено значні запаси залізної руди, за обсягом видобутку яких країна посідає восьме місце в світі. У державі відомі понад 80 родовищ залізних руд, основні запаси яких (близько 70%) і видобуток (понад 80%) припадають на Криворізький залізорудний басейн, що утворився у складках протерозойських порід Українського щита.

Уперше про наявність залізної руди в районі злиття річок Інгулець та її приток Саксагань, Жовта і Зелена стало відомо в другій половині XVIII ст. Перша в науковій літературі згадка про поклади криворізьких залізних руд міститься у книзі «Путешественные заметки Василия Зуева от Санкт-Петербурга до Херсона в 1781 и 1782 году», де автор називає РУДУ «залізним шифером».

Кременчуцький залізорудний район (магнітна аномалія) є продовженням цього басейну на північ. Він утворився у породах докембрійських часів і був відкритий у 20-х рр. XX ст. Освоєння цього залізорудного району розпочали із 70-х рр. XX ст. Разом із рудними районами Запорізької, Кіровоградської та Полтавської областей він утворює велику залізорудну провінцію — Великий Кривий Ріг. Залізорудні кар’єри (Кривий Ріг, Горішні Плавні тощо) в Україні належать до найбільших кар’єрів на планеті.

Мал. 2. Руди: а) магнетит, магнітний залізняк, б) гематит, червоний залізняк, в) лімоніт, бурий залізняк, г) марганцева руда.

Перші ознаки наявності залізної руди в Запорізькій області (Білозерське родовище) були виявлені в середині XX ст. Пізніше тут знайшли найбільш якісні залізні руди, запаси яких уточнюють. Пласти залізистих кварцитів утворилися в метаморфізованих осадово-вулканогенних породах архейського часу.

У чохлі молодої Скіфської платформи є поклади бурих залізняків осадового походження Керченського залізорудного басейну. Їх утворення пов’язують з діяльністю залізобактерій на дні давніх мілководних лагун.

За допомогою карти «Мінерально-сировинні ресурси» атласу знайдіть місце розташування марганцево- та залізорудних басейнів в Україні, оцініть їх взаємне розміщення та розташування відносно районів видобутку коксівного вугілля.

Поясніть наслідки російської окупації сходу України (з основною базою коксівного вугілля) для економіки країни.

3. КОЛЬОРОВІ МЕТАЛИ В УКРАЇНІ. Україна має великі запаси різних кольорових металів, провідним постачальником яких на світовий ринок вона може стати в майбутньому. За даними Державної службі геології та надр Україна посідає перше місце в світі за кількістю окремих покладів. Наприклад, у Кіровоградській та Дніпропетровській областях є 12 родовищ нікелю та 11 силікатно-нікелевих родовищ, що містять кобальт. Перспективними для видобутку нікелю є мідно-нікелеві родовища в Житомирській області (Прутівське). Родовища літію розташовані в Кіровоградській (Полохівське й Добре), Донецькій (Шевченківське), Дніпропетровській та Житомирській областях.

Мал. 3. а) Концентрація загальних запасів залізної руди в Україні відповідно до основних басейнів та районів, б) розподіл запасів залізної руди в Україні за ступенем їх освоєння.

Мал. 4. Загальні відомості про залізорудні басейни та райони України.

Україна має достатньо високі перспективи створення власної мінерально-сировинної бази літію та перетворення з країни-імпортера на експортера літієвої продукції. Іноземні (Євросоюз, Бразилія, Китай, Японія, Канада, США, Австрія) компанії проявляють активний інтерес до видобутку кольорових металів на території країни.

В Україні видобуваються й інші рудні копалини: титан, цирконій, германій, графіт, нікель, золото, скандій, уран, гафній. Знайдені родовища берилію, ніобію, танталу, міді, свинцю, цинку, молібдену, є потужна мінеральна база титану. Розвідані запаси ільменітових руд за сумарними ресурсами перевищують світові запаси. Найбільші родовища Іршавське, Стремигородське (Житомирська обл.) і Самотканське (Дніпропертовська обл.). Усього відомо 40 родовищ.

У 90-х роках XX ст. в Закарпатті та на Донбасі було знайдено золото. Пізніше його родовища виявили на півночі Одеської області та у вигляді піщаних відкладів на шельфі Чорного моря. Сотні тисяч років Дунай, Дністер, Південний Буг і Дніпро з притоками розмивали золотоносні гірські породи Карпат й Українського щита та відкладали їх на морському мілководді.

На Волині виявлено великі запаси самородної міді — металу, що є нині головним провідником електричного струму і значення якого в світовому господарстві зростає. Україна має можливість частково забезпечити свої потреби в свинцю й цинку за рахунок Мужієвського та Біганського родовищ Закарпаття та Біляєвського родовища Західного Донбасу.

Важливе значення для України мають родовища залізистих бокситів Високопільське (Дніпропетровська обл.) та Смілянське (Черкаська обл.) — руди алюмінію, яка зараз імпортується. На Закарпатті та Донбасі є родовища ртутної руди — кіноварі. Поліметалеві руди, які містять декілька руд кольорових металів, залягають на Закарпатті.

Знайдіть вказані в тексті родовища на карті корисних копалин України.

Поясніть, чи екологічно доцільно Україні ставати експортером рудної сировини. Назвіть більш раціональні для країни шляхи використання власних мінеральних багатств.

4. ПОРТФОЛІО КРИТИЧНОЇ СИРОВИНИ УКРАЇНИ. Відповідно до значення для розвитку економіки нашої держави можна скласти портфоліо так званої критичної сировини України:

• титан, за обсягами розвіданих запасів якого Україна входить до десяти провідних країн світу та забезпечує понад 7% його світового видобутку. Основні титановмісні мінерали — ільменіт, рутил, часто зустрічаються разом із супутнім мінералом цирконом. Внутрішнє споживання України становить лише 10% від видобутку;
• літій, запаси якого становлять близько третини від доведених у Європі, але на сьогодні в Україні не видобувається;
• кобальт, який може вилучатися як супутній елемент (12 силікатно-нікелевих родовищ з покладами кобальту із запасами 9 тис. тонн). Основні перспективи розробки кобальту пов’язані з Капітанівським та Прутівським родовищами, які розвідуються з 2019 р. приватними інвесторами;
• графіт, за обсягами розвіданих запасів якого Україна входить до п’яти провідних країн світу (близько 19 млн тонн із середнім вмістом графіту в руді 5-8%). Із шести відомих на сьогодні родовищ промислово експлуатується одне, що було придбане в 2021 р. публічною австралійською компанією Volt Resources.

Мал. 5. Маса кожної кулі 1 кг. Зліва направо: магній, алюміній, титан, мідь і вольфрам.

Як ви вважаєте, чи доцільно продавати стратегічну мінеральну сировину іноземним компаніям і чому?

Графіт — велике багатство української держави. Україна може стати світовим постачальником не тільки цього цінного і досить дорогого мінералу, але, що особливо важливо, виробів із нього — металевографітових, змазувально-охолоджувальних та штучних алмазів.

Україна має одні з найбільших у світі запасів титану. Цей метал незамінний у найсучасніших сферах виробництва і має унікальне застосування: від військової техніки до виробництва годинників, від автомобільних коліс до ракет.

Майське родовище золота в Одеській області належить до найбільших на планеті. Воно розташоване на околиці Українського щита, який має багаті родовища практично всіх відомих людству металевих руд.