ПОНЯТТЯ «ЕТНОС», «НАЦІЯ». Населення світу являє собою дуже строкату картину в етнічному відношенні. Етнос - це стійка сукупність людей, яка історично склалась на певній території, має свої особливості культури (включаючи мову) і психічного складу, усвідомлює свою єдність і відмінність від інших. Це усвідомлення, тобто етнічна самосвідомість, виражається через самоназву. Наприклад, ми називаємо наших сусідів угорцями, тоді як самі вони називають себе «модьорок». Німці ж називають себе «дойч», а самоназва китайців «хань». Самоназва етносу може в ході його історичного розвитку змінюватися. Зокрема, китайці раніше називали себе «цінь», а наші предки до того, як назвали себе українцями, мали самоназву «русь».
З терміном «етнос» ототожнюють часто термін «народ», тобто можна говорити про українців чи угорців як про етнос чи народ.
Етноси в процесі свого розвитку можуть піднятися на рівень націй. Нація - це особливий стан існування етносу/етносів, пов’язаний із творенням їхньої державності. У науці склалися два основні підходи до поняття нації - етнічний і політичний. Етнічною нацією є народ, який усвідомив свою здатність до самостійного існування: створив власну державність або має прагнення її створити. Етнічна нація таким чином може бути державною або недержавною. Політична ж нація формується в кордонах існуючої держави. Це сукупність громадян держави (незалежно від їхнього етнічного походження), яких об’єднує ідея існування цієї держави як своєї, визнання її законів, інститутів тощо. Таке розуміння нації склалося в європейських країнах.
Політичні нації можуть бути як одно-, так і багатоетнічними. Наприклад, португальці здавна творять одноетнічну португальську націю, що існує в кордонах держави Португалія. Представники інших народів, які відносно недавно прибули до Португалії, становлять у ній якийсь відсоток іноземців й усвідомлюють свою приналежність до інших етносів і націй. Із часом вони, а тим більше їхні діти, народжені в Португалії, можуть влитися до складу португальської нації.
Подорож у слово
Етнос у перекладі з грецької означає плем'я, народ.
Натомість Французьку державу творять не лише етнічні французи, а й бретонці, ельзасці, корсиканці та представники інших народів, які здавна проживають на території Франції чи в минулих поколіннях приїхали туди. Усі вони є громадянами Франції, визнають її своєю державою і становлять французьку політичну націю, яка є багатоетнічною.
Початки творення української етнічної нації заглиблені в добу національно-визвольних змагань XVII ст., однак на повний голос вона заявила про себе прагненням до самостійного існування наприкінці XIX - початку XX ст., неодноразовими спробами вибороти і захистити свою державну незалежність упродовж XX ст. Нині у зв’язку із зовнішньою агресією пришвидшилося формування української політичної нації, яка також стає багатоетнічною. Так в історії інколи буває, що єдина незалежницька ідея, яка об’єднує політичну націю, утверджується під впливом не так внутрішніх, як зовнішніх чинників. Українська політична нація формується як етнічними українцями, так і кримськими татарами, росіянами, євреями, поляками, представниками інших етносів, які вірять у самостійне існування Української держави і хочуть у ній проживати.
Термін «нація» не треба плутати з терміном «національність». Коли людина вказує в якихось документах чи анкетах свою національність, то вона засвідчує свою етнічну приналежність.
За різними оцінками дослідників, на Землі проживає від двох до чотирьох тисяч етносів.
МОВНІ СІМ’Ї. Для вивчення походження етносів, їх історичних зв’язків використовують мовну класифікацію народів. Вона дає змогу об’єднати різні етноси у більші чи менші групи за подібністю їхніх мов. За цією ознакою, наприклад, з’ясується, що українська мова має більше спільного у своєму словниковому складі, а отже й походженні, з мовою таджиків чи жителів півострова Індостан, ніж з мовою, якою розмовляють мешканці власне України, - кримські татари або угорці.
мовна класифікація народів, які проживають в Україні
Учені налічують у світі від 6 тис. до 7,5 тис. мов. Щоправда, багато з них перебувають на межі зникнення, оскільки налічують незначну кількість її носіїв. Переважно кожному народові притаманна особлива мова, але є випадки, коли частина представників етносу не знає мови свого народу і користується або вважає рідною мову іншого народу (наприклад, частина ірландців і шотландців - англійську, українців - російську).
Водночас є випадки, коли одна мова є рідною для кількох народів. Зокрема, англійці Великої Британії, американці США, англо-канадці, англо-австралійці та новозеландці розмовляють англійською мовою, іспанці, мексиканці, кубинці та інші латиноамериканські народи - іспанською, німці й австрійці - німецькою.
До найпоширеніших мов світу належать: китайська (14 % населення світу), англійська (5 %), іспанська (5 %), гінді, російська. Шість мов (англійська, французька, іспанська, арабська, китайська і російська) є офіційними і робочими мовами ООН.
За мовною класифікацією народи, мови яких мають найбільшу спорідненість, об’єднують у мовні підгрупи, які, своєю чергою, об’єднують у мовні групи, а ті - у мовні сім’ї. Наприклад, українська мова належить до східнослов’янської підгрупи слов’янської групи індоєвропейської мовної сім’ї.
Усі мови на Землі об’єднуються у два десятки мовних сімей, з яких найбільшими є: індоєвропейська, сино-тибетська, нігеро-кордофанська, семіто-хамітська, дравідійська, алтайська, уральська, північнокавказька. Назви мовних сімей у багатьох випадках указують, на яких територіях формувалися їхні мови.
Рекорди України
Українська мова - друга за мелодійністю в світі. За цим показником вона поступається тільки італійській. Крім того, на Паризькому мовному конкурсі, що пройшов у 1934 р., наша мова була визнана третьою після перської і французької серед найкрасивіших мов світу за кількома критеріями: лексика, фонетика, фразеологія.
Майже половина людства розмовляє мовами індоєвропейської сім'ї. Це народи таких мовних груп: індоарійської (гінді), слов’янської (росіяни, білоруси, поляки, словаки, болгари та ін.), германської (німці, англійці, шведи), романської (французи, італійці, іспанці, португальці, румуни, молдовани), балтійської (литовці і латиші), грецької, іранської, вірменської та ін.
Представниками сино-тибетської мовної сім'ї є китайці та тибетці, нігеро-кордофанської - народи Африки, семіто-хамітської - араби, бербери, євреї, дравідійської - народи Індостану. До північнокавказької мовної сім'ї належать чеченці, уральської - угорці, фіни, естонці, алтайської - казахи, турки, азербайджанці, татари, мешканці України - кримські татари, гагаузи, караїми, кримчаки.
ОДНО- І БАГАТОНАЦІОНАЛЬНІ КРАЇНИ. Залежно від того, скільки народів-націй проживає на території держави, їх поділяють на одно- та багатонаціональні. Багатонаціональні держави звичайно мають багатоетнічний склад населення. Серед однонаціональних держав виокремлюють:
1) одноетнічні, в яких націю майже повністю творить один етнос (Ісландія, Португалія, Угорщина, Японія, Республіка Корея та ін.);
2) багатоетнічні, в яких частка кількісно переважаючого корінного народу становить не менш ніж 2/3, а решту населення становлять етнічні й національні меншини.
До таких меншин належать представники народів, які в даній державі чисельно в меншості (звідси і назва) порівняно з переважаючим народом, що творить дану державу і дає їй назву. Національними звуться ті меншини, які здавна проживають на своїй території, і вона для них є єдиною на Землі, власних держав, які виражали б їхні інтереси, у них немає. Етнічними меншинами є представники тих народів, які мають власні держави. В Україні національними меншинами є кримські татари, гагаузи, караїми і кримчаки, а етнічними - росіяни, угорці, поляки, румуни, молдовани, євреї та інші. Крім України до таких держав належать Білорусь, Молдова, Литва, Румунія, Словаччина, Франція, Туреччина та ін. Такими країнами є також ряд країн Нового Світу, нації в яких формувалися як у «плавильному котлі» в результаті етнічного і расового змішання прийшлого і місцевого населення, однак з явною перевагою прийшлого (США, Бразилія, Аргентина, Куба, а також Австралія і Нова Зеландія).
Багатонаціональні держави складаються з територій проживання багатьох корінних народів, тобто є державами багатьох націй та національних меншин (Іспанія, Швейцарія, Велика Британія, Індія, Непал, Південна Африка та ін.). Бельгія і Канада є переважно двонаціональними державами.
Головна 
