УРОК 58. УРБАНІЗАЦІЯ.

ПРЕЗЕНТАЦІЯ " УРБАНІЗАЦІЯ"

РІВЕНЬ УРБАНІЗАЦІЇ В КРАЇНАХ СВІТУ. Урбанізацію характеризують показники кількості міського населення і рівня урбанізації (частки міського населення в загальній кількості всього населення). Ці показники у світі постійно збільшуються.

Якщо вони були невеликими аж до початку XX ст., то вже тепер більш ніж половина жителів Землі - мешканці міст. Темпи приросту міського населення нині становлять понад 2 % на рік, тоді як сільського - 0,5 %. Але темпи і рівень урбанізації неоднакові в різних країнах і регіонах.

Кількість і частка міських мешканців у світі у XIX—XXI ст.

Найбільш урбанізованими серед великих регіонів світу є Австралія (90 %), Північна і Латинська Америка (80 %), Західна Європа (76 %), найменш - Африка (40 %). Країни світу за рівнем урбанізації об’єднують у чотири групи: з дуже високим, високим, середнім і низьким рівнями урбанізації (мал. 198). Найбільшу частку міського населення мають, звичайно, держави-міста (Сінгапур, Монако), а також Бельгія, Ісландія, Кувейт (понад 95 %), Японія, Аргентина, Венесуела, Ізраїль, Чилі (понад 90 %), Велика Британія, Швеція, США, Канада (понад 80 %) та ін.

Отже, дуже високі рівні урбанізації мають не тільки високорозвинуті країни Європи, Північної Америки і Японія, а й менш розвинуті країни, насамперед Латинської Америки. Фактично ж, у латиноамериканських країнах, як і низці інших країн Азії та Африки, відбувається так звана хибна, або «несправжня» урбанізація, яка суттєво відрізняється від «справжньої» - європейської чи північноамериканської. Адже в Європі міста розвивалися поступово в ході індустріалізації, в них поряд з промисловістю створювалася сфера послуг, формувався ринок праці, який забезпечував зайнятість сільських мешканців, що прибули до них. Натомість у менш розвинутих країнах в умовах демографічного вибуху масовий приплив сільського населення в міста відбувся за короткий проміжок часу (тому цей процес називають «урбанізаційним вибухом»), Економічний розвиток міст не встигає за міграційним потоком. А звідси такі явища, як масове безробіття, перенаселення міст, поява на їх околицях поселень-нетрів із нашвидкуруч збудованих жител.

                   рівень урбанізації в країнах світу

частка міського й сільського населення в загальній кількості населення України

Найнижчі показники урбанізації - 15-25 % - мають деякі африканські (Ефіопія, Південний Судан, Нігер) і азійські (Непал, Шрі-Ланка, Камбоджа) держави. Проте саме Африка, Азія і Латинська Америка дають тепер найбільший приріст міських жителів на планеті.

УРБАНІЗАЦІЯ В УКРАЇНІ. В Україні процес урбанізації дещо відставав у часі від європейських країн.

Частка міських жителів перевищила 50 % у середині 60-х років XX ст., а наприкінці століття стабілізувалася на рівні 2/3 від усієї кількості населення країни. Водночас абсолютна кількість міського населення дещо зменшилась. У містах, як і селах, відбувається депопуляція населення, значно зменшились міграційні потоки людей із сіл до міст.

У роки економічної кризи відбувається і повернення міських мешканців - колишніх вихідців із сіл назад у сільську місцевість. Цей процес називають деурбанізацією. Він не має масових розмірів і проявляється навколо великих міст.

частка міського населення в регіонах України у 2015 р.

Рекорди України

Найбільше міських поселень зосереджено у Донецькій області - 52 міста і 131 селище міського типу. Найменша кількість міських поселень - у Чернівецькій області (19), а міст - у Миколаївській і Херсонській областях (по 9).

Існують значні відмінності у показниках урбанізації у різних регіонах України. Вони зумовлені різним типом господарського освоєння території. Найвища частка міських жителів характерна для східних промислових регіонів (Донецька область є лідером серед областей України як за рівнем урбанізації, так і за кількістю міських мешканців і міських поселень). У більшості областей України рівень урбанізації становить від 50 до 70 %. І лише в західноукраїнських областях у містах проживає менше людей, ніж у сільській місцевості (крім Львівської і Волинської областей), найнижчий рівень урбанізації - у Закарпатській області.

Характерною рисою урбанізації в Україні є значна концентрація міського населення в обласних центрах. Зокрема в Києві, Запоріжжі, Миколаєві, Одесі, Харкові, Чернівцях проживає понад половину міського населення відповідних областей.

РОЗВИТОК МІСТ-МІЛЬЙОННИКІВ. Збільшення кількості міського населення призводить до поступового переходу міст з одних категорій людності в інші. Ріст кількості великих, дуже великих міст і міст-мільйонників, а також збільшення частки міського населення, що в них проживає, - характерні ознаки урбанізації. Особливо вражаючими є показники зростання у XX ст. міст-мільйонників. Першим таким містом у новій світовій історії стало Токіо, яке перетнуло позначку в мільйон мешканців у 1800 р. Пізніше до нього приєдналися Лондон, Пекін і Нью-Йорк. На початку XX ст. у світі було 10 міст-мільйонників, у середині століття - понад 80, нині їх, за різними оцінками, - від 350 до 500, у них проживає понад 1/5 населення землі. Найбільше таких міст у Китаї та Індії, збільшується їх кількість у багатьох країнах Азії, Латинської Америки й Африки. Натомість у європейських країнах і США кількість мільйонників більш-менш стабільна, а в Україні навіть суттєво зменшилася.

Серед міст-мільйонників з’являється все більше міст-«гігантів», кількість населення яких перевищує 10 млн осіб. Якщо в середині XX ст. їх було 2 (Токіо і Нью-Йорк), то нині - близько двох десятків. Людність першої трійки міст-гігантів - Шанхаю, Карачі і Пекіна - перевищила 20 млн жителів.

Великі міста зростають як угору, так і вшир. Висотні будинки творять цілі квартали, вони зосереджені насамперед у центральних ділових районах, де слугують штаб-квартирами й офісами великих компаній, банків тощо. Розростаються міста по території на сотні, а то й тисячі квадратних кілометрів.

СУБУРБАНІЗАЦІЯ. У розвинутих країнах урбанізаційні процеси переходять на нові етапи розвитку. Одним з них є субурбанізація - пришвидшений розвиток приміських зон порівняно з власне містом. Високі ціни на нерухомість у містах, перенаселеність, екологічні й соціальні проблеми в них «виштовхують» населення з центральних міст у передмістя, де створюється нове житло здебільшого невисокої котеджної забудови. Місто ніби «розповзається» по території. У передмістях великих міст з’являються нові міста-супутники, зв’язані з центральним містом швидкісними транспортними шляхами. Вони частково перебирають від центральних міст їх функції - виробничі, ділові, освітні тощо. Разом з цим і людність більш привабливих для проживання передмість зростає швидше, ніж центральних міст.

Найбільш людні міста світу (станом на 2015 р.)

* Із сільськими передмістями.

Подорож у слово

Слово субурбанізація у перекладі з латинської означає розвиток приміської зони, передмістя.

Рекорди України

Найбільше за площею місто України - Київ (840 км²) випереджає за розмірами такі міста, як Токіо, Мумбай чи Нью-Йорк, однак значно поступається багатьом містам світу, насамперед Латинської Америки, Азії і Африки. Так, місто Шанхай за площею - це половина Закарпатської області, а територія міста Пекін дорівнює двом Чернівецьким областям.

Субурбанізація була започаткована у США, поширилася також у європейських країнах. Подібні явища спостерігаються і навколо великих міст України, насамперед Києва.

МІСЬКІ АГЛОМЕРАЦІЇ. Внаслідок «захоплення» великим містом приміських територій формуються міські агломерації. Агломерація - це сукупність міських поселень, яка формується на певній території навколо одного чи кількох великих міст внаслідок встановлення між поселеннями інтенсивних зв’язків (трудових, виробничих, соціальних та інших). Отже, агломерація складається з центрального міста - «ядра» (чи кількох ядер) і зв’язаних з ним (ними) міст-супутників. Останні часто слугують для центральних міст «спальними» районами (звідки щоденно мешканці доїжджають на роботу, навчання чи задля задоволення культурно-побутових потреб) або ж перебирають у них частину функцій. Інколи міста в агломерації можуть зростатися своєю забудовою. Одноцентричними агломераціями, які формуються навколо одного міста-ядра, є, наприклад, агломерації міст Нью-Йорк, Париж, Лондон чи Москва, двоцентричною - агломерація міст Токіо-Йокогама, багатоцентричними - Рурська в Німеччині, Верхньосілезька в Польщі, Голландська в Нідерландах.

Подорож у слово

Слово агломерація у перекладі з латинської означає приєднання.

Нижній Манхеттен - центральний діловий район Нью-Йорка

Україна дивовижна

Агломерація на Дніпрі

У науковій літературі Дніпровську агломерацію розглядають по-різному: то як одноцентричну (сформовану навколо міста Дніпро, яке явно переважає за кількістю населення всі інші міста агломерації), то як двоцентричну (Дніпровсько-Кам'янську), а то й багатоцентричну (Дніпровсько-Кам'янсько-Новомосковську).

У світі налічують тисячі агломерацій, більш як 500 з них мають людність понад 1 млн жителів. Найбільше їх у Китаї, Індії, США, Росії, Бразилії, Японії. Вони формуються навколо міст-мільйонників і дуже великих міст. Найбільшими міськими агломераціями у світі є агломерації Токіо-Йокогами (39 млн осіб) і Шанхаю (31 млн осіб). Агломерації Мехіко і Нью-Йорка, які раніше разом з агломерацією Токіо-Йокогами входили до трійки світових лідерів, нині замикають першу десятку найбільших агломерацій світу, поступившись низці агломерацій міст Азії.

На території України є декілька десятків агломерацій, що мають різний рівень сформованості. Найбільш розвинутими є 5 агломерацій, у кожній з яких мешкає понад 1 млн жителів: Київська, Харківська, Донецько-Макіївська, Дніпровська, Одеська, а також Львівська, Запорізька, Криворізька, Горлівсько-Єнакіївська.

Особливо активно розвивається Київська агломерація. У приміській зоні Києва відбувається субурбанізація, сформувалися поселення-супутники: Вишгород, Буча, Ворзель, Бровари, Бориспіль («повітряні ворота» Києва) та інші. Щоденно сотні тисяч людей здійснюють трудові і культурно-побутові поїздки до Києва з міських і сільських поселень, що розташовані на території агломерації.

               найбільші міста й міські агломерації світу

МЕГАЛОПОЛІСИ. У світі є регіони, де низка сусідніх агломерацій зростається між собою, створюючи суцільні урбанізовані зони. Так утворюються мегалополіси - найбільші форми міського розселення. Вони можуть об’єднувати десятки агломерацій, зв’язаних транспортними магістралями. Водночас мегалополіси не мають суцільної забудови: 90 % їхньої території - це відкриті простори (лісові масиви, паркові насадження, сільськогосподарські ландшафти тощо). Площа таких об’єднань сягає десятків і сотень тисяч кілометрів, а кількість населення перевищує кілька десятків мільйонів осіб. Як правило, вони вирізняються лінійним характером забудови, оскільки витягнуті уздовж автомобільних і залізничних магістралей (або берегів річок і морів).

У світі налічують близько півтора десятка мегалополісів, 6 з яких сформовані, решта формуються. Сформованими є 3 мегалополіси у США (Босваш, Чипіттс, Сан-Сан), 1 - в Японії (Токайдо) і 2 - у Західній Європі (Лон-Лів і Міждержавний європейський).

У мегалополісі Босваш проживає близько 45 млн осіб. Він тягнеться вздовж атлантичного узбережжя від Бостона до Вашингтона (звідси і його назва) на північному сході США (інша назва - Північно-Східний). Об’єднує 40 агломерацій, у т. ч. Нью-Йоркську. Його називають «серцем країни», бо саме тут розташовані урядові й найбільші бізнесові структури США.

Мегалополіс Чипіттс тягнеться смугою від Чикаго до Піттсбурга, має понад 35 млн жителів. Його ще називають «Нижні Великі озера» за особливостями географічного положення.

Мегалополіс Сан-Сан (або Каліфорнійський) охоплює агломерації від Сан-Дієго до Сан-Франциско, у т. ч. Лос-Анджелеса. У ньому проживає понад 20 млн осіб. Урбанізованими районами, де у США формуються інші мегалополіси, є передгір’я Аппалачів, штати Техас, Флорида.

Найбільші за людністю агломерації України в 2015 р.

Подорож у слово

Мегалополіс - аж ніяк не сучасний термін. Так називали місто, що виникло в Давній Греції у результаті злиття більш ніж 35 поселень Аркадії. У перекладі з грецької означає величезне місто.

мегалополіс Босваш на карті

урбанізована смуга «Блакитний банан»

Токайдо - найбільший мегалополіс світу

Мегалополіс Лон-Лів (або Англійський) менший за територією, об’єднує агломерації Лондона, Бірмінгема, Манчестера, Ліверпуля. Він є складовою частиною Міждержавного європейського мегалополіса, який утворився на стику територій 6 держав: Великої Британії, Нідерландів, Бельгії, Люксембургу, Німеччини, Франції. Своєю чергою, цей мегалополіс входить в урбанізовану смугу, яка простягнулася з півдня Англії до півночі Італії через території 9 держав Європи. Це так званий Блакитний банан. На її території живе близько 110 млн осіб. Значення цього утворення для Європи розкривають такі образні назви: «Головна вісь розвитку Європи», «Європейський хребет», «Найбільше місце концетрації людей, грошей і виробництва».

Токайдо - найбільший мегалополіс сучасного світу, який об’єднав агломерації міст Токіо, Осака, Кобе. У ньому проживає 70 млн осіб (понад половину населення Японії).

Мегалополіси формуються також у Китаї - у дельтах річок Янцзи (навколо найбільшого міста світу - Шанхаю) і Перлинної (між містами Гуанчжоу і Гонконг), Канаді (між містами Квебек і Торонто), Бразилії (Сан-Паулу і Ріо-де-Жанейро), Єгипті (Каїр і Александрія), Індії (навколо міста Мумбай), Мексиці (навколо Мехіко).

СВІТОВІ МІСТА. Мегалополіси і агломерації є регіонами, де концентруються великі людські ресурси, фінансовий капітал, існує висока ділова активність людей, творяться важливі світогосподарські зв’язки. Найбільші міста, що їх формують, є також вузлами інформаційних потоків, а тому стають глобальними, або світовими, містами.

У таких містах зосереджено численні штаб-квартири міжнародних організацій, світові фінансові установи, товарні та валютні біржі, інформаційні агентства, центральні офіси транснаціональних корпорацій, найбільші аеропорти. Вони є потужними економічними центрами, які керують світовими процесами.

На рубежі XX і XXI ст. дослідники виокремили у світі понад півсотню глобальних міст і майже 7 десятків міст, що мали потенціал стати глобальними (серед них був і Київ). Першість серед глобальних міст за ступенем впливу на світову економіку мали 4 міста - найвищий «командний склад»: Нью-Йорк, Токіо, Лондон і Париж. За ними розташувалися Лос-Анджелес, Мілан, Чикаго, Франкфурт-на-Майні, Сан-Франциско, Торонто, Брюссель та інші. Щоправда, рейтинг глобальних міст за сучасних умов світового розвитку постійно змінюється. Атому поряд із цими містами на перші позиції виходять також міста країн Азії (Гонконг, Сінгапур, Шанхай, Пекін, Дубай, Мумбай), Латинської Америки (Сан-Паулу, Мехіко).

Перетворенню Києва на світове місто має сприяти розвиток зв’язків з іншими центрами світової економіки, залучення міста до різноманітних міжнародних потоків (інформаційних, економічних, фінансових, туристичних тощо).