Кримська гірська фізико-географічна країна простягається смугою завширшки 50 км на півдні Кримського півострова від м. Севастополя до м. Феодосії на 180 км. За особливостями формування і будови, різновидами ландшафтів та їх мальовничістю Гірський Крим - надзвичайно оригінальне утворення, яке виділяється на тлі більш-менш одноманітного рівнинного сухостепового Криму на півночі та Чорного моря на півдні.
ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА.
У тектонічному відношенні Кримські гори - це велика складка, південне крило якої занурене в море. Підняття й складчасті рухи відбувалися там уже в мезозойську еру, але головні горотвірні процеси тривали в альпійську складчастість. Тоді ж південна частина Гірського Криму опустилася в Чорноморську западину по лінії розлому. Так утворився крутий схил - Південний берег Криму.
Крім поздовжніх розломів з’являлися й поперечні, проявлявся магматизм. Діяли вулкани: свідченням цього є скам’янілий згаслий вулкан - масив Карадаг. В інших випадках магма застигала в тріщинах земної кори, не прориваючись на поверхню. Нині вона виступає на денну поверхню у вигляді окремих гір - Кастель, Аюдаг (мал. 168). Тектонічні процеси в Кримських горах не припиняються й досі, про що свідчать землетруси. Кримські гори - це здебільшого складчасто-брилові гори. Вони складені осадовими породами (пісковиками, глинистими сланцями, вапняками), а в окремих місцях - породами вулканічного походження.
Кам'яний символ Криму
Візиткою Південного берега Криму є гора Аюдаг (Ведмідь-гора), що височить на 572 м над р. м. Вона утворена застиглою магмою. Сіро-зелений габро-діабаз твердіший за граніт. Він є цінним облицювальним матеріалом.
гора Аюдаг
РЕЛЬЄФ.
Кримські гори утворені трьома паралельними пасмами - Зовнішнім, Внутрішнім і Головним, які змінюють одне одного з півночі на південь. Зовнішнє й Внутрішнє пасма є куестами - видовженими трохи піднятими формами рельєфу несиметричної будови: їхній північний схил пологий (відповідає нахилу залягання пластів порід), а південний - крутий (утворився внаслідок «підрізання» пластів водотоками вздовж ліній розломів). Зовнішнє пасмо найнижче (до 400 м). У північному напрямку воно поступово переходить у рівнину. Внутрішнє пасмо вище (до 700 м). Зовнішні процеси створили там чудернацькі форми.
куести Внутрішнього пасма
форми вивітрювання на Демерджі-Яйлі
Головне пасмо здіймається до 1500 м. Там розташована і найвища вершина Кримських гір - г. Роман-Кош (1545 м). Головне пасмо розділене тектонічними розломами та ерозійними процесами на масиви з плоскими поверхнями - яйли (Бабуган-Яйла, Нікітська, Чатир-Даг, Ай-Петринська, Ялтинська, Карабі-Яйла). У Кримських горах багато водно-ерозійних і карстових форм рельєфу. На плато Чатир-Даг, наприклад, налічується, понад 1 000 карстових вирв, 135 печер, шахт, криниць.
Рекорди України
Найглибшою печерою в Україні є Солдатська (500 м), яка розташована на Карабі-Яйлі.
Південні й південно-східні схили Головного пасма, що стрімко обриваються до Чорного моря, називаються Південним берегом Криму. Це вузька (від 1 до 12 км) смуга узбережжя, на якій скелі подекуди підходять до моря, а місцями відступають, утворюючи амфітеатри.
КЛІМАТ.
Клімат Гірського Криму, як і клімат рівнинної частини півострова, помірно континентальний. Однак між ними є суттєва різниця. Кількість опадів в горах зростає в два рази і становить у середньому 600 мм за рік, а на високих вершинах - до 1000 мм за рік. Літо в горах прохолодне: середні температури липня становлять лише +15 °С. Зима багатосніжна із середніми температурами січня -4 °С. У Кримських горах нерідко випадає град, а навесні з найвищих гір сходять снігові лавини, які іноді завдають значної шкоди.
Натомість клімат Південного берега Криму найтепліший в Україні й нагадує субтропічний середземноморський. На нього впливають циклони взимку й підвищений атмосферний тиск улітку. Мають значення також близькість незамерзаючого Чорного моря і гори, які захищають узбережжя від північних вітрів. На Південному березі Криму цілорічно додатні середні температури: у січні від +5 °С на заході до +1 °С на сході, в липні - близько +24 °С. Опади, що їх приносять середземноморські циклони, здебільшого випадають взимку у вигляді дощу. Літо жарке й сухе, однак спека не виснажлива: освіжають морські бризи.
ВНУТРІШНІ ВОДИ.
У Кримських горах беруть початок всі річки, які протікають на Кримському півострові. Більшість з них короткі і впадають у Чорне море (Альма, Кача, Чорна). Найдовша річка - Салгир несе води до Азовського моря. Влітку в пониззі вона пересихає. У горах річки часто мають неширокі каньйоноподібні долини. Живляться вони здебільшого дощовими водами, а ті, що починаються на північних схилах головного пасма, - ще й талими сніговими. У верхів’ях деяких річок споруджено водосховища. У горах багато джерел.
Рекорди України
Найбільшим водоспадом в Україні є водоспад Учансу на однойменній річці. Вода падає з майже прямовисного уступу з висоти 98,5 м.
водоспад Учансу
ВИСОТНА ПОЯСНІСТЬ.
У Кримських горах спостерігається висотна поясність ґрунтово-рослинного покриву. У передгір’ях панує степова рослинність з типчаком і ковилою, а трохи вище (від 500 м) - лісостепова. Там на дерново-карбонатних ґрунтах ростуть дубові гаї з дуба скельного і пухнастого з домішкою клена, бука і граба. Поширені зарості чагарників. На схилах гір на висоті 700-1300 м лежить гірсько-лісовий пояс, де на бурих лісових ґрунтах ростуть широколисті ліси з бука, граба, клена, ясена, липи, сосни. На вершинах-яйлах поширені гірсько-лучні ґрунти. Там розкинулися гірські луки, на яких ростуть альпійська фіалка, звіробій, типчак.
На південному схилі Головного пасма висотна поясність рослинності також виражена досить яскраво, хоча він і не має суцільного ґрунтового покриву, тому що переривається скелями й осипищами. На Південному березі Криму сформувалися коричневі ґрунти. На них поширені чагарникові зарості дуба пухнастого, граба східного і ялівцю, субтропічна вічнозелена садово-паркова рослинність (кипарис, лавр, мирт, магнолія) і плодові дерева (абрикоси, персики, мигдаль, хурма, інжир). До висоти 500 м ростуть сухолюбні дубово-ялівцеві ліси і шибляк - густі колючі зарості теплолюбних середземноморських видів (дуба пухнастого і скельного, суничного дерева, фісташки, грабинника). Вище (до висоти 900 м) лежить пояс кримської сосни і дуба, а ще вище (до 1300 м) у лісах переважає кримський бук. Тваринний світ різноманітний. У лісах живуть козуля, олень, муфлон, лисиця, борсук, заєць, куниця, білка. Гніздується багато птахів - сойка, чайка, гриф чорний, змієїд, сапсан.
ОХОРОНА ПРИРОДИ.
Для охорони довкілля створено низку природоохоронних об’єктів. У Кримському природному заповіднику охороняються найцінніші в Криму ліси - дубові, букові, з кримської сосни, а також реліктові угруповання тиса ягідного і ялівцю високого. Унікальні природні комплекси вулканічного масиву юрського періоду оберігаються в Карадазькому природному заповіднику. Науковці заповідника ведуть постійні спостереження за морськими, степовими і лісовими екосистемами. Саму гору Карадаг називають музеєм мінералів просто неба: їх там знайдено більш ніж сто. Мальовничості Карадагу надають стрімкі скелясті вершини та урвища, що обриваються до моря.
Рекорди України
Рослинність Криму найбагатша в Україні: там налічують понад 3 тис. видів (у Карпатах - 2,2 тис. видів).
Багато природоохоронних територій створено біля м. Ялти. Ялтинський гірсько-лісовий заповідник - найбагатший за видовим складом рослин (1367 видів, з яких 138 є рідкісними і зникаючими). У заповіднику «Мис Мартьян» охороняють реліктовий ліс із середземноморських видів дерев. Нікітський ботанічний сад - один з найстаріших у світі (заснований у 1811 р.). Там зібрано унікальну колекцію субтропічних рослин з усіх куточків нашої планети (пальми, метасеквоя, туя, кедр, бамбук та ін.).
Мальовничі ландшафти Гірського Криму, сухий теплий клімат та морська вода роблять цей регіон одним із найкращих курортних районів України.
Головна 
