УРОК 35. РОСЛИННИЙ СВІТ УКРАЇНИ.

ПРЕЗЕНТАЦІЯ "РОСЛИННИЙ СВІТ УКРАЇНИ"

     Ще 15-12 тис. років тому під час останнього зледеніння в Європі майже вся територія України була вкрита трав’яною рослинністю. На півночі утворилася холодна тундра, а на півдні - не надто тепліший степ. Ліси й теплолюбні рослини зберігалися лише в затишних долинах на півдні і в Кримських горах. Після закінчення льодовикової епохи наприкінці антропогенового періоду сформувалася сучасна рослинність. Її видовий склад і поширення залежали від зміни кліматичних умов. Нині в рослинному покриві нашої країни є види рослин, які залишилися від давніх геологічних епох. Їх називають реліктами. В Україні реліктовими є тис ягідний, рододендрон жовтий, меч-трава болотна, ломикамінь болотний.

     Найдавнішим видом дерев, що все ще ростуть на Землі, в Україні є гінкго дволопатевий. Дерева цього виду росли ще в юрському періоді, тобто 160 млн років тому! Нині гінкго росте в ботанічних садах Києва, Білої Церкви, Криму.

      Розмаїтий рослинний покрив України охоплює понад 30 тис. видів вищих рослин, серед яких переважають трав’яні. Дерев і чагарників лише 280 видів. Більш як 600 видів вищих рослин є ендеміками - такими, що ростуть лише на цій території. Природна рослинність в Україні збереглася тільки в лісах, на луках, болотах, схилах балок і ярів, заповідних територіях. Найбільше ендемічних та рідкісних видів є в Кримських горах і Українських Карпатах.

      Найвище дерево в Україні - модрина європейська: в Рахові зрубали модрину, що у віці 140 років була висотою 54 м. Найнижче дерево - верба туполиста: в Карпатах росте карликовий вид заввишки до 15 см.

     Найвищими трав'яними рослинами, що мають прямостояче стебло, в Україні є очерет і борщівник сибірський, висота яких іноді досягає 5 м.

     Рослини, що ростуть на певній території, пристосувавшись до однакових природних умов (клімату, рельєфу, геологічної будови, ґрунтів тощо), утворюють рослинні угруповання. У них гармонійно співіснують дерева, кущі, трав’яні рослини, мохи, лишайники, гриби. Найпоширенішими в Україні є лісові, степові, лучні та болотні рослинні угруповання. У різних частинах України їх видовий склад неоднаковий, що зумовлено відмінностями у зволоженні, освітленні, тепловому режимі, ґрунтах. На рівнинній частині рослинний покрив поширюється здебільшого зонально - залежно від географічної широти. У горах спостерігається зміна рослинності за висотними поясами.

      Лісова рослинність.  Ліси є найскладнішими рослинними угрупованнями. Рослини там утворюють яруси відповідно до своєї висоти і віку. Ліси вкривають майже 15 % території України. Найбільше їх - у гірських районах і на півночі країни. Ліси утворюють суцільні великі масиви, вкриваючи 40 % загальної площі в Карпатах, 32 % - у Гірському Криму і 25 % - на Поліссі. На півдні та сході України лісистість становить лише 4 %.

     Основними деревними породами лісів України є: із хвойних - сосна, ялина, смерека, модрина, з листяних - бук, дуб, граб, липа, ясен, клен, береза, тополя, вільха. На рівнинах поширені соснові (бори), листяні та мішані (хвойно-широколистяні) ліси. Соснові та мішані ліси характерні для Полісся й частково лісостепу, а листяні - для лісостепу. Панівними породами в мішаних лісах є сосна і дуб, домішок утворюють граб, липа, клен, ясен та ін. Листяні ліси вирізняються своїм видовим складом на різних територіях: дубово-букові поширені на заході України, дубово-грабові - на Правобережжі, дубово-кленово-липові - на Лівобережжі.

      Особливо мінливий видовий склад лісів у гірських районах України. У передгір’ях Карпат поширені переважно широколисті ліси з дуба, граба, бука, клена, явора. У нижньому гірському лісовому поясі вони поступаються бучинам (буковим лісам) та мішаним ялиново-смереково-буковим. Верхній лісовий пояс - це смуга ялиново-смерекових лісів. Ближче до вершин трапляються криволісся та рідколісся з вільхи, ялівцю, сланкої сосни.

     На північних передгір’ях Криму поширені переважно дубові ліси і чагарники, а на південних - низькорослі дубово-ялівцеві ліси з чагарниками. Схили Головного пасма Кримських гір вкриті дубово-буковими лісами, які вище подекуди змінюються сосновими. На Південному березі Криму з’являються теплолюбні вічнозелені субтропічні види: самшит, лавр, кипарис, магнолія, платан, віялова пальма, олеандр, лавровишня та ін. Вони здебільшого завезені сюди людиною і ростуть у парках і садах.

Степова рослинність. До сільськогосподарського освоєння території України природна степова рослинність займала майже ²/₃ її площі. Нині вона збереглася окремими невеликими плямами в передгір’ях Криму, на піщаних косах Азовсько-Чорноморського узбережжя, схилах балок і ярів, у долинах річок та заповідних територіях.

     У середній смузі України залишилися лучні степи, де вони чергуються з полями та лісовими масивами. Їх встеляють типчак, ковила, пирій, тонконіг, костриця, шавлія, конюшина. На Присивашші та вздовж узбереж морів збереглися ділянки полиново-злакових степів. Це перехідний тип рослинності від степової до пустельної. У їх травостої переважають типчак, житняк, ковила і полин.

     Лучна й болотна рослинність. Луки України є справжньою скарбницею квітучого різнотрав’я. Серед них розрізняють заплавні, суходільні та гірські. Найпоширенішими є заплавні луки з багатим травостоєм, що його формують конюшина, жовтець, щавель, деревій, вівсяниця, мітлиця, келерія. На суходільних луках ростуть кульбаба, костриця, волошки, пирій, тимофіївка, біловус. Гірські луки вкривають карпатські полонини і кримські яйли. Трав’яний покрив там доволі багатий - костриця, біловус, щучник, конюшина, арніка, тирлич, зозулинець та ін.

     Болотні види рослинності зазнали великих втрат унаслідок осушувальних робіт. Мохові болота поширені переважно на Поліссі. Вони вкриті килимом сфагнових чи зелених мохів, над яким піднімаються журавлина, багно, росичка, зірочник, підмаренник. Трав’яні болота є на Поліссі, в лісостепу та заплавах степових річок. Їх рослинний покрив утворюють осока, очерет, рогіз, хвощ болотяний.

     Рослини повсякчас супроводжують життя людини. Перш за все вони забезпечують середовище її існування, постачаючи в атмосферу кисень. Засвоюючи із ґрунту корисні речовини та нагромаджуючи сонячну енергію завдяки фотосинтезу, вони є незамінними у харчуванні людини та як корм для тварин. Рослини використовують як цінні лікарські засоби, будівельні матеріали, сировина для різних галузей промисловості. Вони здавна слугували паливом. І вугілля, нафта, природний газ та торф також мають рослинне походження. Серед зеленого світу рослин людина черпає наснагу, естетичну насолоду, натхнення, відновлює сили і здоров’я.

      Особливу цінність становлять ліси. Вони пом’якшують клімат (узимку в них легше переноситься мороз, а влітку - спека), зменшують швидкість вітру, довше зберігають вологу. У лісах б’ють чисті джерела, не пересихають річки. Видатний учений Володимир Вернадський підкреслював, що лісовий ґрунт так добре фільтрує стік, що з ним не зрівняється очищення води в лабораторії. Коренева система дерев запобігає ерозії ґрунту, зсувам.

      Людина широко використовує багатства лісу. Деревина йде на виробництво меблів, сірників, тари, шпалер, паперу, олівців, побутових виробів. Плоди багатьох кущів (калини, глоду, малини, шипшини, обліпихи) застосовують для виготовлення ліків. Цілющі властивості мають також численні трав’яні рослини (валеріана, кульбаба, звіробій, суниця, чистотіл, подорожник, конвалія, барвінок та ін.). Ліси багаті на гриби: підберезники, підосичники, білі, лисички, маслюки. У лісах - ідеальні місця для розташування санаторіїв, будинків відпочинку.

     Отже, рослинність забезпечує людину надзвичайно різноманітними ресурсами: продовольчими, лікувальними, промисловими, сільськогосподарськими (пасовища і сіножаті), рекреаційними.

      Охорона рослин. На видовий склад сучасної рослинності впливає господарська діяльність людини, яка спричиняє зникнення одних видів рослин та поширення нових, завезених з інших територій.

     Важливість рослин у природі та житті людини зумовлює необхідність ощадливо і розумно їх використовувати. На жаль, вплив людини на природу не завжди позитивний. Нищівне вирубування лісів, необдумане осушення боліт і річкових заплав, надмірне розорювання степових ділянок, нищення природних комплексів гірничодобувними роботами та промисловими відходами призводять до збіднення і знищення рослинних угруповань, зникнення багатьох видів рослин в Україні. Це, своєю чергою, спричиняє інші негативні наслідки. Зокрема, вирубування лісів призвело до зменшення здатності ґрунтів утримувати вологу, обміління річок, висихання джерел і криниць. Відбулися зміни і в кліматі: влітку посилилася спека, почастішали зливові дощі, що призводять до паводків на річках. А в Українських Карпатах неконтрольоване вирубування лісів спричиняє ще й зсуви.

     Незворотність негативних процесів у рослинному світі затребувала вживання заходів з охорони і відновлення його видів та угруповань. Так, у 1980 р. було видано Червону книгу України. У ній описано рідкісні та зникаючі види рослин, що потребують особливої охорони, місця їх поширення, заходи для їх збереження та відтворення. Якщо до 1-го видання Червоної книги України було занесено 150 видів рослин, то до 3-го (2009 р.) - уже 826. Серед них, наприклад, є добре знайомі підсніжник звичайний, сон-трава, первоцвіт звичайний, цибуля ведмежа, рододендрон східнокарпатський (червона рута), білотка альпійська (едельвейс), ялівець високий, тис ягідний та ін.

     Для збереження рідкісних рослинних угруповань створено Зелену книгу України (3-тє видання, 2009 р.), до якої внесено 800 рослинних угруповань. До них належать рідкісні, ендемічні та реліктові види рослин, унікальні угруповання (наприклад, високогірні, степові, заплавні), які майже повністю знищені господарською діяльністю людини.

     Рослинність охороняють та відтворюють (насаджують) у природо-заповідних територіях - дендропарках, ботанічних садах, заповідниках, заказниках, національних парках. Окремі дерева (наприклад, дерева-довгожителі) оголошують пам’ятками природи.