Кліматичні пояси - широтні смуги земної поверхні, що мають відносно однорідний клімат. Пояси відрізняються один від одного температурою повітря і переважаючими повітряними масами, які, відповідно до своїх властивостей, визначають основні риси клімату поясу. Кліматичні пояси змінюються від екватора до полюсів, тобто зонально. Розрізняють 7 основних кліматичних поясів: екваторіальний, два тропічних, два помірних та два полярних (арктичний і антарктичний) - по одному у кожній півкулі. У кожному з них протягом усього року панує одна повітряна маса - відповідно екваторіальна, тропічна, помірна, арктична (антарктична).
Між основними поясами у кожній півкулі утворюються перехідні кліматичні пояси: субекваторіальний, субтропічний, субарктичний (субантарктичний). їх називають субпоясами - з латинської “суб” означає “під”, тобто під основним (підекваторіальний, підтропічний та ін.). У перехідних поясах повітряні маси змінюється за сезонами. Вони надходять із сусідніх основних поясів: влітку панує повітряна маса південнішого основного поясу, а взимку - північнішого. Наприклад, у субекваторіальному поясі влітку панує екваторіальне повітря - настає вологий сезон року, взимку надходить тропічне повітря - настає сухий сезон. Тому клімат субекваторіального поясу влітку подібний до клімату екваторіального поясу, а взимку - до тропічного.
На карті кліматичних поясів добре видно, що їх межі проходять не суворо по паралелях, а відхиляються то на північ, то на південь. Це пояснюється впливом третього кліматотвірного чинника - підстильної поверхні: океанів, суходолу, рельєфу, течій, льодовикового покриву.
Всередині кліматичних поясів розрізняють кліматичні області з різними типами кліматів: континентальним і морським, своєрідним кліматом західних і східних узбереж материків.
У екваторіальному поясі переважають вологі екваторіальні повітряні маси. Температури повітря високі (+24... +28 °С). Висхідні потоки повітря породжують потужні купчасто-дощові хмари, які щодня приносять зливи з грозами. Випаданню великої кількості опадів протягом року (понад 2000 мм) сприяють і пасати, що приносять вологе океанічне повітря. Температура і кількість опадів протягом року майже не змінюються.
Для субекваторіальних поясів характерна сезонна зміна повітряних мас. Влітку тут панує екваторіальне повітря, взимку - континентальне тропічне. Тому влітку жарко і волого, як в екваторіальному поясі. А взимку температура дещо знижується (20 °С), вологість низька, опадів немає. Такий клімат з вологим літом і сухою зимою називають мусонним. Характерний мусонний тип для північних материків. Ростуть листопадні ліси.
У тропічних поясах панують сухі тропічні повітряні маси. Там високий атмосферний тиск і низхідний рух повітря. Температура влітку дуже висока (35 °С), взимку трохи знижується (20 °С). Дуже велика добова амплітуда коливань (30-40 °С). Тропічне повітря дуже сухе, тому опадів загалом мало. За кількістю опадів у цьому поясі сформувалися кліматичні області з різними типами клімату. Тропічний пустельний клімат (опади майже відсутні, утворюються лише рясні роси і густі тумани) сформувався на західних узбережжях материків, які омиваються холодними течіями. Тропічний вологий клімат (опадів багато - понад 1000 мм на рік) панує на східних узбережжях материків, які омиваються теплими течіями.
карта тропічного та субтропічного поясів
У субтропічних поясах клімат формується під впливом сезонної зміни повітряних мас: влітку - тропічних, взимку - помірних. Континентальний субтропічний клімат - сухий, з жарким літом, прохолодною зимою. На західних узбережжях материків клімат субтропічний середземноморський з жарким, сухим літом і м’якою вологою зимою. На східних узбережжях клімат мусонний (літо жарке, вологе, зима прохолодна, суха). В глибині материка клімат різко континентальний (прохолодне літо, сувора зима, небагато опадів).
У помірних поясах панують помірні повітряні маси і західні вітри, циклони та антициклони. Там добре виражені пори року з додатними температурами влітку і від’ємними взимку. Опадів випадає багато, але розподілені вони нерівномірно: багато на заході материків, мало у внутрішніх районах, достатньо на сході. У поясі сформувалися різні кліматичні області. Континентальний помірний тип клімату (від помірно континентального до різко континентального) поширений у внутрішніх районах материків. На західних узбережжях материків формується морський помірний клімат, на східних - мусонний.
Субарктичному і субантарктичному поясам так само властива сезонна зміна повітряних мас: влітку панують помірні, взимку - арктичні. Літо прохолодне (10 °С) і сире, зима сувора (-40 °С), тривала і малосніжна. Опадів мало - 200 мм на рік. Поширена багаторічна мерзлота - промерзання гірських порід на велику глибину (до 500 м). Морський клімат з прохолодним літом і м’якою зимою спостерігається довкола Північного Льодовитого океану і Антарктиди.
У арктичному (антарктичному) поясі переважають холодні і сухі арктичні (антарктичні) повітряні маси. Температури повітря від’ємні протягом всього року. Опадів дуже мало - 100 мм за рік.
Клімат і людина
Якщо отруйні гази скупчуються в повітрі і змішуються з краплинами туману, то утворюється смог (в перекладі з англійської - “дим”, “імла”). Отруйний туман стелиться землею на рівні органів дихання людини, що є особливо небезпечним. Особливо часто смог виникає у великих містах.
Дуже небезпечні забруднення повітря сполуками сірки і азоту. Сполучаючись з водяною парою, вони повертаються на землю у вигляді кислотних дощів. Такі дощі випадають іноді за тисячі кілометрів від місця свого утворення. Вони шкодять здоров’ю людей, гублять ліси, забруднюють ґрунти. Деякі вчені вважають, що зростаюче забруднення атмосфери хімічними речовинами руйнує тонкий озоновий шар. В ньому утворюються своєрідні “діри”. Найбільша озонова “діра” виявлена над Антарктидою. Це небезпечно для всього живого на Землі.
Так, для своїх потреб люди спалюють мільйони тонн різних видів палива. При цьому в атмосферу виділяється вуглекислий газ. Його кількість поступово збільшується. І він починає діяти як парник: до Землі пропускає проміння, яке нагріває поверхню, а тепло від земної поверхні - “не випускає”, перешкоджаючи його розсіюванню у космос. Це і призводить до підвищення температури тропосфери. Таке явище вчені назвали парниковим ефектом. Є припущення, що через парниковий ефект середньорічна температура повітря тропосфери підвищиться на 1° на всій Землі. Таке відхилення називають глобальним потеплінням. Але навіть таке незначне на перший погляд потепління може мати значні наслідки. Найперше, посилюється танення льодовиків. Це призведе до підняття рівня Світового океану. Тоді приморські низовини, де живуть люди, будуть затоплені водою.
Головна 
