Ніколи за всю історію Землі вплив людини на природу не був таким значним, як нині. Ми викопуємо гігантські кар’єри, а з пустої породи створюємо штучні гори — терикони. Димлять тисячі труб різних підприємств, які насичують повітря отруйними речовинами. Річки несуть забруднену воду в моря й океани. Марно шукають прихистку тварини на місці зрубаних лісів. Уплив людини охопив усю земну кулю від Арктики до Антарктиди. Активно перетворюючи планету, ми провокуємо екологічні проблеми. Чи не ставлять люди під загрозу планету й існування самих себе? Чи не руйнують природну скарбницю, яка має слугувати і майбутнім поколінням? Відповіді на подібні запитання дає географія, озброюючи нас знаннями, необхідними для передбачення наслідків втручання в природу.
ПРИРОДНІ РЕСУРСИ ТА ЇХ ОСНОВНІ ВИДИ. Без природи життя людини неможливе. Вся історія людства — це історія їх взаємодії. Природа, що оточує нас, створює природні умови для нашого існування. У цьому беруть участь усі її компоненти: рельєф, води, повітря, фунти, рослинність і тваринний світ. З природними умовами тісно пов’язані наше життя і стан здоров’я, особливості побуту і господарська діяльність. Залежно від своїх потреб людина використовує ті чи інші компоненти природи. Тоді вони стають для неї природними ресурсами (багатствами).
Мінеральні ресурси — це різноманітні за походженням корисні копалини. Чимало матеріалів для наших будинків, машин, побутових речей, а також сучасні блага життя пов’язані з надрами планети. Нафта, природний газ, вугілля використовуються як паливо на теплових електростанціях для виробництва електроенергії. Ці корисні копалини є сировиною і для хімічної промисловості. З них одержують пластмаси, синтетичні волокна, добрива та іншу продукцію. Залізні й марганцеві руди — сировина для виробництва чавуну й сталі, які виплавляє чорна металургія. А з руд кольорових металів виплавляють алюміній, мідь, олово, свинець, цинк та інші метали, які використовуються у машинобудуванні. Нерудні корисні копалини (пісок, глина, щебінка, гіпс, азбест, солі тощо) знаходять застосування як будівельні матеріали і сировина для хімічної, скляної, фарфоро-фаянсової промисловості та інших. Водночас з дедалі більшими обсягами видобування мінеральних ресурсів пов’язане їх виснаження.
Подорож у слово
Слово ресурси в перекладі з французької означає цінності, запаси, які в разі потреби можна використати.
видобуток корисних копалин
Земельні ресурси — це територія, необхідна для життя і діяльності населення. Землі, що використовуються у сільському господарстві (орні, сади, луки, пасовища), займають близько 1/3 всього суходолу. Вони забезпечують людину продуктами харчування. На інших територіях розташовані міста і села, кар’єри, промислові підприємства та шляхи.
З усіх видів природних ресурсів люди найбільше використовують воду. Водні ресурси — це запаси насамперед прісної води, що зосереджена в річках, озерах, водосховищах і під землею. Особливо багато води (до 70 %) йде на зрошення полів. Величезна її кількість витрачається в промисловості для охолодження турбін електростанцій, виробництва паперу й синтетичних волокон та ін. Зростають затрати води й на побутові потреби населення. Загальні запаси прісних вод на нашій планеті достатньо великі, проте розподіляються вони вкрай нерівномірно. Тому на Землі є чимало місць (посушливі райони Африки, Австралії, Америки, Азії), де люди потерпають від нестачі прісної води.
Кліматичні ресурси охоплюють сонячну енергію, енергію вітру та кількість опадів. Від їх сукупності залежить, зокрема, розвиток сільського господарства. Відповідно до клімату територій вирощують ті чи інші рослини. Там, де достатньо тепла й вологи, одержують по два-три врожаї на рік. Кліматичні умови з комфортними температурами і вологістю повітря є сприятливими для лікування й відпочинку людей.
До біологічних ресурсів належать рослини і тварини. Велике значення мають ліси, які дають людині деревину, лікарські рослини, гриби, ягоди, горіхи. Особливо важливою є деревина. Складно назвати сферу, де не використовують продукцію, виготовлену з деревини. Крім цього, ліси забезпечують атмосферу киснем і їх недаремно називають «легенями планети». Зелені насадження виконують ґрунтозахисну і водоохоронну роль, очищують повітря міст від пилу та шкідливих газів. Нині лісами вкрито близько 1/3 поверхні суходолу. Проте площі під ними на всіх материках невпинно зменшуються. Так, екваторіальні ліси в Африці, Південній Америці й Азії знищено майже наполовину. Це призводить до катастрофічного зменшення кількості й зникнення видів рослин і тварин, які втрачають звичне для них середовище існування. Знищення природної рослинності у степах і саванах унаслідок надмірного випасання худоби спричинило ще одну проблему. Пустелі ніби «збунтувалися» і вийшли за свої природні межі. Ви вже знаєте, що на десятки кілометрів на південь просунулася Сахара в Африці — і там, де ще не так давно випасали худобу і займалися землеробством, нині панують піски.
Зелений ресурс
Ліс дає сировину для виготовлення паперу. Цікаво, що за рік учні лише однієї школи «списують» цілий гай. А скільки лісу витрачають мільйони школярів, студентів і працівників різних установ?!
класифікація природних ресурсів
Розрізняють вичерпні і невичерпні природні ресурси. З усіх ресурсів Землі невичерпними є тільки водні та кліматичні. До вичерпних належать мінеральні, земельні (ґрунти) та біологічні ресурси. Надмірне їх використання призводить до виснаження або повного зникнення. Земельні й біологічні ресурси (ґрунти, води, рослинність, тваринний світ) людина може відновити або вони самовідновлюються. А більшість мінеральних ресурсів невідновлювані. Корисні копалини не відновлюються, як, наприклад, ліс після його вирубування.
НАСЛІДКИ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ. Використання природних ресурсів супроводжується негативними для природи і людини наслідками. Видобування мінеральних ресурсів веде до зменшення запасів корисних копалин і порушення земель кар’єрами, шахтами, відвалами породи. Надмірне використання земель призводить до розвитку ерозії, їх підтоплення і заболочення, зниження родючості ґрунтів і, як наслідок, зменшення врожайності культур. Посилений водозабір прісних вод погіршує санітарно-гігієнічні умови життя людей. Хижацьке використання біологічних ресурсів загрожує зникненням окремих видів рослин і тварин.
Усе це свідчить про нераціональне природокористування — нерозумне, споживацьке використання природних ресурсів. Неправильне розорювання угідь на Великих рівнинах у США призвело до втрати великих ділянок родючих земель. Вони перетворилися на так звані бедленди — погані землі, не придатні для землеробства. Або інший приклад: ще 40 років тому Аральське море-озеро (Арал) було четвертим за розмірами серед озер світу. Його поповнювали водою великі річки — Сирдар’я й Амудар’я. Після втілення в життя науково необґрунтованого проекту зрошувальної системи води річок відвели каналами на поля, де вирощували бавовник. Нині в Арал, що лежить серед пустелі, річкові води майже не доходять. Тому колись повноводне, надзвичайно рибне море стало катастрофічно мілішати й зменшуватися в розмірах.
Раціональне природокористування передбачає таке використання ресурсів, за якого людина одержує необхідні їй природні ресурси, а природі це не завдає шкоди. Наприклад, понад 150 років тому на заході Франції люди засадили соснами піщані пасма й болота. Тепер уздовж узбережжя Атлантичного океану на місці пустищ на сотні кілометрів простягаються чудові соснові ліси. В Ізраїлі безводні та безплідні землі зрошуються, і тепер у пустелі вирощують фрукти та овочі. На жаль, приклади нераціонального природокористування значно численніші.
ЗМІНИ ПРИРОДНИХ ЛАНДШАФТІВ. Ви вже знаєте, що ландшафт (природний комплекс) — це поєднання взаємопов’язаних компонентів природи (рельєф, клімат, води, ґрунт, рослини і тварини) на певній ділянці. У природному ландшафті його компоненти не зазнали перетворення або змін унаслідок діяльності людини. Природними ландшафтами є, наприклад, арктичні пустелі, тундра, тайга, природу яких майже не порушено. Зміна ж хоча б одного природного компонента веде до утворення природно-антропогенного ландшафту. Прикладами є степи й савани Америки, Африки, Євразії, де замість природної рослинності панують сільськогосподарські культури (пшениця, кукурудза, сорго, соняшник та ін.).
Отже, на нашій планеті дедалі більше виникає природно-антропогенних ландшафтів, натомість природні зникають. На людину покладається відповідальність за всі перетворення, за вплив, який вона чинить на природу.
Подорож у слово
Слово антропос в перекладі з грецької означає людина, відповідно антропогенний ландшафт означає докорінно змінений або створений людиною.
Головна 
