Площа океану – 91,7 млн.км². Атлантичний океан займає майже 1/5 усієї земної поверхні і 1/4 площі Світового океану. В меридіональному напрямку він простягається через всі географічні пояси на 16 000 км і цим пояснюється значне різноманіття природно-кліматичних умов. Ширина Атлантичного океану в районі екватора найменша, тому тут найбільше відчувається вплив материків на океан.
Середня глибина – 3600 м
Максимальна глибина – 8742 м (жолоб Пуерто-Ріко)
Об’єм води – 330 млн. км³
Найбільша висота припливів – затока Фанді, 18-21 м
Найбільша затока - Мексиканська
Географічне положення: Перетинається екватором, тропіками, Південним і Північним полярними колами і 0º меридіаном. Лежить у 4 півкулях. Омиває 5 материків: Північну Америку, Південну Америку, Євразію, Африку і Антарктиду. Омиває 5 частини світу: Європу, Азію, Америку, Африку і Антарктиду. З’єднюється з Північно Льодовитим океаном широким проходом на півночі, з Тихим – протокою Дрейка, Магеллановою та Панамським каналом, з Індійським – широким проходом на південному сході.
Назва: Атланти – люди-велетні, що жили за Геркулесовими стовпами (Гібралтарська протока)
Будова дна: Берегова лінія материків, що омиваються водами Атлантичного океану, дуже розчленована тільки у Північній півкулі. Тут є багато внутрішніх морів, особливо на сході. Більша частина островів розташована біля суходолу і має материкове походження. Шельфова зона океану невелика – 7 % його площі. Материкова обмілина найбільшу ширину має у Північному та Балтійському морях. Тут шельф простягається на 200-400 км.
Наймолодший на Землі. Має ширший шельф, ніж Тихий.
Хребти і підняття: Північноатлантичний хр., Південноатлантичний хр., хребет Китовий
Клімат: розташований в усіх поясах. Північні та південні полярні – холодні (на півдні холодніші). У помірних широтах – західні вітри зумовлюють велику кількість штормів. У тропічних широтах найтепліше, найменше опадів. На північ від екватора біля Африки виникають тропічні циклони, які іноді перетворюються на урагани. Найбільшої сили набувають в районі Карибського моря.
Океан є холодніший за Тихий. Температура води змін. від -2º С на півночі і на півдні до +26º С на екваторі. У високих широтах трапляється багато айсбергів та дрейфуючої криги. Айсберги на півночі сповзають з Гренландії, а на півдні – з Антарктиди. Тепер за рухом айсбергів спостерігають за допомогою штучних супутників Землі.
Найсолоніший океан. Солоність найвища в тропічних широтах (37,5), найменша в приполярних до 33 проміле. Дуже мала солоність в місцях, де впадають потужні річки (біля гирла Амазонки – 18 проміле, в Балтійському морі – 8-11)
Течії: Існує два великі кругообіги. Спрямовані в меридіональному напрямку.
Північний (за годинниковою стрілкою): Північна Пасатна течія, Гольфстрім, Північноатантична, Канарська. З півночі рухається холодна Лабрадорська.
Південний (проти годинникової стрілки): Південна Пасатна, Гвіанська, Гвінейська, Бразильська, течія Зах. вітрів (Антарктична Циркумполярна), Фолклендська, течія Мису Горн, Бенгельська.
Органічний світ. Набагато бідніший, ніж в Тихому. Пояснюється геологічною молодістю. Але, незважаючи на обмежену кількість видів, запаси риби та інших морських тварин у цьому океані досить значні.
Багато водоростей: червоні, зелені, бурі, саргасові. В Саргасовому морі водяться вугри.
Багатства океану:
Біологічні – океан багатий рибою (скумбрія, тунець, тріска, оселедець). Інтенсивно ведеться рибальство.
Мінеральні – Основні райони морського нафтовидобутку: Північне море, Мексиканська і Гвінейська затоки. Видобуток кам'яного вугілля на дні ведеться біля берегів Великої Британії і Канади. На шельфі поблизу Південної Африки – родовища високоякісних алмазів.
Енергетичні – Франція «Ранс» – припливні електростанції..
Екологічні проблеми: З кожним роком зростає забруднення океанічних вод нафтою і нафтопродуктами, що надходять з материків. Особливо забруднені Північне море, Мексиканська затока.
Через те, що води океану омивають береги багатьох країн (серед яких США, Канада, країни Західної Європи), саме тут пролягають головні морські шляхи. Водами океану здійснюється левова частка світових пасажирських і вантажних перевезень. Атлантичний океан з'єднаний з Індійським Суецьким каналом, а з Тихим – Панамським каналом. Відкриття цих каналів відповідно в 1869 і 1914 роках значно скоротило морські шляхи між країнами і континентами, а також пожвавило мореплавання.
Інтенсивне господарське використання океану має і свої негативні наслідки. Великі акваторії його центральної частини сильно забруднені внаслідок аварій нафтових танкерів, затоплення атомних човнів та захоронення різних відходів. Усе це завдає великої шкоди океану і спонукає міжнародні екологічні організації вести послідовну боротьбу за зменшення техногенного навантаження на океан та збереження його біологічного різноманіття.
Останнім часом надмірний вилов риби і промисел морських тварин призвели до значного скорочення біологічних ресурсів Атлантики, а тому необхідні термінові заходи, спрямовані на відновлення їх запасів. Викликає тривогу екологічний стан Середземного та Північного морів. Найбільшим джерелом забруднення Північного моря є нафта, робота бурових платформ. Атлантичний океан вже не в змозі самоочищатись та відновлювати свої біологічні ресурси.
Головна 
