У Південній Азії розташовані Індія, Пакистан і М'янма, які мають широкий вихід до океану, та високогірні країни Бутан і Непал, що лежать у Гімалаях і віддалені від океану. Індія — одна з найбільших за площею країн світу. Вона займає півострів Індостан і прилеглу частину материка. Її береги омиваються водами Індійського океану. У минулому Індія була колонією Великої Британії, а нині її господарство стрімко розвивається. Країна проводитьдослідження навіть у космосі. У природі поєднуються рівнини та гірські краєвиди. Рівнини — плоскогір’я Декан та родюча Індо-Гангська низовина — займають більшу частину країни. На півночі здіймаються найвиші гори Землі- Гімалаї,не й нинібуваютьземлетруси. І ндія — одна з найсгіекогніших країн світу. Тут панує субекваторіальний мусонний клімат. Найбільші річки Індії: Інд, Ганг, Брахмапутра. У сезон дощів рівень води в них підвищується більш як на 10 м, шо призводить до катастрофічних повеней. Індійське прислів’я попереджає: «На березі річки жити — цілоріч поневірятись». Висока вода за кілька діб може перетворити квітучі поля на суцільне море. Раніше в Індії були поширені перемінно-вологі ліси. Нині їх вирубано, а на їх місці виникли савани. За кількістю н аселен ня Індія посідає друге місце в світі після Китаю. Його чисельність продовжує швидко зростати. Багато людей живуть за межею бідності. Індія — багатонаціональна країна: люди належать до різних рас та етнічних груп. Тутспілкуються насотнях мов і діалекті в. Офіційними мовами є хінді та англійська. Більш ість населе ння сповідують індуїзм - стародавню релігію, в якій поклоняються численним богам. Середня густота населення перевищує 300 осіб/км-’ Проте розмішене воно нерівномірно: у високогір'ях Гімалаїв - лише 2 особи/км2, а вдолинах Інду і Гангу - понад 500 осіб/км-’. В Індії населення живе переважно в селах. Найбільші міста: Делі, Мумбай, Калькутта. Провідну роль відіграє сільське господарство . У долинах річок вирощують вологолюбний рис, збираючи по 2 - 3 врожаї на рік. Важливими культурами є пшениця, просо, кукурудза. Земляний горіх - арахіс - культивують як олійну культуру. Багато збирають бавовнику та цукрової тростини. Індія має найбільші в світі посівні плоті джуту. На терасованих схилах Гімалаїв вирощують чайний кущ. Знаменитий індійський чай (понад 300сортів) відомий в усьому світі. Різноманітні прянощі - чорний перець, імбир, гвозди ку, кардамон, за якими століття тому з Європи споряджали кораблі в далеку і казкову Індію, і нині продають у різні країни світу. Індія - світовий лідер з вирощування манго й бананів. Тут найбільше в світі поголів’я великої рогатої худоби. Проте м’ясо релігія забороняє споживати, а корова вважається священною твариною. Із галузей промисловості досить розвинутою є гірничодобувна. На основі видобутку кам’яного вугілля, залізних і маргацевих руд розвивається чорна металургія, яка виплавляє чавун і сталь. Алюмінієві та мідні руди — сировина для кольорової металургії. Багатством Індії є родовища золота й дорогоцінного каміння —алмазів, рубінів, сапфірів, смарагдів. Електроенергію виробляють здебільшого ТЕС. Машинобудування випускає літаки, судна, вагони, автомобілі, верстати, двигуни. Здавна розвивається легка промисловість, особливо взуттєва, джутова та бавовняна. За виробництвом бавовнянихтканин Індія посідає друге місце в світі після Китаю. Провідною галуззю харчової промисловості є цукрова; з виробництва цукру країна посідає перше місце в світі. Індія — відомий виробник лікарських препаратів. Повсюдно поширені кустарні промисли. Основні перевезення вантажів і пасажирів здійснюються автомобільним, залізничним і річковим транспортом . Крім того, популярними залишаються велорикші й моторикші, а в селах — гужовий транспорт. В Україну Індія продає бавовняні тканини, вироби із джуту, чай, каву, спеції, рибу і морепродукти, л іки. Індія зацікавлена в ку пі вл і українських турбін, підш ипн иків, підйомно-транспортного устаткування, мінеральних добрив, сільськогосподарських машин.
Королівство Непал називають «країною за сімома замками». І не за віддаленість відсвіту, як, наприклад, країни Океанії, а через те, що знаходиться на значній висоті, на схилах центральних Гімалаїв. Непал — одназнайвисокогірних країн світу. Саме тому він, на відміну від сусідньої Індії, ніколи не був нічиєю колонією. Загублене в Гімалаях королівство має імідж загадкової і таємничої країни, яка до сьогодні продовжує жити життям середніх віків. П рирода Непалу дуже своєрідна. Гори — це «візитна картка» країни. Із 14 гір нашої планети, що мають висоту понад вісім розташовані натериторії Непалу.Серед них — і висотний полюс планети — гора Джомолунгма заввишки 8850 м, іцо на кордоні з Китаєм. Протяжність Непалу з півдня на північ лише 250 км, а за висотою різниця становить 8 600 м. Тому клімат характеризується різноманіттям на незначних просторах: від субекваторіального мусонного біля підніжжя до холодного (подібного до арктичного) на високогір’ях. Надра країни досліджено недостатньо. Етнічний склад населення так само, як і в Індії, вельми строкатий. Народи належать до європеоїдної та монголоїдної рас. У Непалі переважає сільське населення (до95%). Міст мало. Найбільшим є столиця Катманду(мал. 268). Нетипове азіатське місто: вузькі брудні вулички, посеред яких — численні торговці, скупченість людей і священні корови. Однак не все вказує на давнину. Так, туристам пропонуються готелі із найсучаснішими зручностями. Непал — країна щиро віруючих людей: 90 % населення сповідують індуїзм, 5% — буддизм. Непал, який називають «туристським раєм», - одна з найбідніших країн світу з малорозвинутим господарством. Відірваність від світу зумовила збереження феодального устрою і вікових пережитків. До 1950 р. в країні не було жодної автодороги, а перший автомобіль носильники в корзинах принесли частинами з Індії.
Сільське господарство , яке відіграє основну роль в господарстві країни, є відсталим і малопродуктивним. Воно базується на ручній праці та примітивній техніці. У міжгірних долинах непачьці вирощують рис, кукурудзу, пш еницю, сою, джут і цукрову тростину. У високогір’ях для землеробства придатні лише окремі невеликі ділянки на скельних уступах. Культивування сільськогосподарських культур, здебільшого картоплі та ячменю, є можливим до висоти 4000 м. Непальці розводять корів і овець, у високогір’ях — яків. Яки — це в’ючні тварини для транспортування вантажів. З їх вовни плетуть циновки й килими. Промисловість малорозвинута. Примітивним способом видобувають кам’яне вугілля та залізну руду. Підприємства виробляють цеглу, джутове волокно, тканини, одяг, цукор. Розвинуте килимарство, особливо цінуються килими з вовни яків. Гірські річки мають колосальний гідропотенціал, проте використовуються лише частково. Залізниці, автошляхи та авіація забезпечують внутрішнє і зовнішнє сполучення. В інші країни світу Непал продає джут, килими, бавовняний одяг, лікарські трави. Жодні реформи не варто й порівнювати з тими зрушеннями в економіці Непалу, які відбулися завдяки розвитку туризму та альпінізму. Уряд держави бере значну плату за сходження на гімалайські вершини. Обслуговування приїжджих — це основне заняття місцевого населення. Нині туризм і альпінізм - важливе джерело грошових надходжень у скарбницю країни.
Територія Східної Азії простяглася на тисячі кілометрів уздовж берегів Тихого океану. Це одна з найдавніших держав снігу, історія якої налічує монад 4 тис. років. Країна займає величезну територію в центрі та на сході Азії. Їїбереги омиваються морями Тихого океану. Природа Китаю дуже різноманітна. Безводні пустелі на півночі та в центрі країни змінюються пишними вологими лісами на південному сході. Велика Китайська рівнина складена потужними товщами річкових наносів. На заході країни здіймаються гігантські гірські споруди - Тянь-Шань, Куньлунь, Гімалаї. На висоті понад4500 м лежитьнагір 'я Тибет, оточене ще вищими гірськими хребтами. Тому Тибет слушно називають «Дахом сипу», а Китай - «Піднебесною імперією». На просторах величезної країни клімат неоднаковий: на півночі й заході — переважно континентальний, на сході - мусонний. Навесні та восени на узбережжя налітають тайфуни. На сході літні мусони приносять рясні дощі. Вони переповнюють водою річки і призводять до руйнівних повеней. Річку Хуанхе нази ваю гь «горем Китаю». Виходячи з берегів, вона не тільки заливає поселення, а й заносить їх кількаметровим шаром мулу. Для захисту від повеней уздовж русел річок збудовано земляні вали, іноді в кілька рядів. У країні є всі відомі корисні копалини. Поклади деяких з них надзвичайно багаті: тут зосереджена половина світових запасів олова і вольфраму, третина— кам'яного вугілля. Китай — країна з найбільшою кількістю населен ня на Землі. Незважаючи на величезну територію і складну історію розвитку, населення доволі однорідне за етнічним складом: 93% становлять китайці (хань). Офіційною мовою є китайська. На заході країни живуть тибетці. Основна частина населення зосереджена на сході. Там розкинулись і численні міста-мільйонери. Проте більшість людей проживає в сільській місцевості. Останнім часом Китай демонструє фантастичні успіхи в розвитку господарства. Провідну роль нині відіграє промисловість . За видобутком кам’яного вугілля країна посідає чільне місце в світі. Вугілля та нафту використовують ТЕС для виробництва електроенергії. Значного розвитку набула чорна металургія: за кількістю сталі, т о виплавляється, країна є одним із світових лідерів. Налагоджено й виробництво кольорових металів (олова, вольфраму, алюмінію, міді) та їх сплаві в. Машинобудівні підприємства випускають верстати, сільськогосподарську техніку, автомобілі, трактори, судна, літаки. Китай — відомий у світі виробник електронної техніки, велосипедів, годинників. Країна має тисячолітній досвід з виробництва бавовняних і шовкових тканин. Традиційно високий рівень розвитку має фарфорово-фаянсова галузь. У сільському господарстві провідна роль належить рослинництву. На півночі країни, у помірному поясі, впрошують сою, пшеницю, кукурудзу і гаолян — вид проса, зерно якого вживають у їжу. На півдні культивують рис. Тамтешній клімат дає змогу збирати по 2 — 3 врожаї за рік. Рис — основний продукт харчування китайців. За його збором країна посідає перше місце в світі. Вирощують також цукрову тростину, картоплю, цитрусові. Великі площі відведено під бавовник і джут. Китай - батьківщина чаю, за його виробництвом країна посідає друге місце в світі після Індії. Цікаво, що китайці віддають перевагу зеленому чаю. У тваринництві Китай - на першому місці за поголів’ям свиней і на другому, після Індії, - за поголів’ям великої рогатої худоби. Розводять також коней, буйволів, віслюків, овець і кіз, а в Тибеті — яків. Упродовж4тис. роківу країні розвивається шовківництво. Китай — найбільший у світі виробник натуральних шовкових тканин. За виловом риби країна так само посідає передові позиції. У Китаї розвинуто різні види транспорту .У нашу країну продаються тканини, електроніка, рис, чай. В Україні китайці купують сталь, мінеральні добрива, сільськогосподарську техніку.
ЯПОНІЯ. Це острівна країна, що знаходиться біля східних берегів Азії на Японських островах. Тривалий час її називали державою-самітником, оскільки острівне положення відокремлювало країну від зовнішнього світу. Така ізоляція сприяла збереженню національних традицій, проте й гальмувала економічний розвиток. Природні умови не зовсім сприятливі для життя і господарської діяльності людей. Японські острови виникли на стику двох літосферних пдит. Це зона високої сейсмічної активності. Про не свідчать часті землетруси та діючі вулкани. Неодноразово вони завдавали країні великої шкоди. Чималолиха приносить і цунамі. Такі явища стали для японців уже звичними. Вони навчилися будувати сейсмостійкі висотні (60-поверхові і вищі) будинки, а дітей змалку навчають правил поведінки під час землетрусів. Рівнини тягнуться вузькими смугами лише вздовж узбереж. Натомість 3/4 площі країни займають гори. Найвища вершина—згаслий вулкан Фудзіяма. На півночі, у помірному поясі, зима холодна, з частими снігопадами і хуртовинами, на півдні, у субтропічному поясі, — м'яка. Літо спекотне й дощове. Японія лежить на шляхутайфунів. Ураганні вітри, т о супроводжуються сильними зливами, спричиняють повені й знищують посіви, завдають більше збитків, ніж землетруси. У країні багато невеликих, бурхливих річок. Вони мають велике гідроенергетичне значення — на багатьох з них збудовано ГЕС. Майже вся Японія вкрита лісами, щоправда, вони істотно змінені людиною. Японці люблять природу і дбайливо їїохороняють. Економічні досягнення країни викликають повагу до її народу, який навчився протистояти природній стихії. Японія — однонаиіональна країна: 99% населення становлять японці. Вони розмовляють мелодійною японською мовою. Аборигенами Японських островів вважаються айни — нині нечисленний народ. Країна густонаселена. Більшість населення проживає в містах, найбільші з яких — Токіо, Йокогама, Осака. Своїх корисних копалин в Японії мало, тому більшу їх частину вона ввозить з інших країн. Натомість справжнім багатством є висока кваліфікація, дисциплінованість і дивовижна працьовитість японців. Після поразки в Другій світовій війні господарство Японії було зруйноване. За вельми короткий період японці відродили країну і досяглії таких вражаючих успіхів, то світ заговорив про японське «економічне диво». Японці скористалися не тільки своїми науковими й технічними досягненнями, вони запозичували світовий досвід та напрочуд ефективно застосовували у власному господарстві. Нині Японія є лідером у світовій економіці. Промисловість має високий технічний рівень виробництва завдяки автоматизації, комп'ютеризації, атакож використанню робототехніки. З виробництва багатьох видів продукції Японія тримає першість у світі. На привізній руді та вугіллі працюють чорна і кольорова металургія. Основна особливість багатогалузевого машинобудування — виробництво продукції високоїскдадності. Японські автомобілі можна побачити на дорогах усього світу, а судна — на всіх океанах і морях планети. Поза конкуренцією - виробництвоаудіо-та відеотехніки. роботів. У хімічній галузі переважає виробництво добрив, хімічних волокон, пластмас, лаків, фарб. Провідне місце в світі посідає Японія з виробництва шовкових і синтетичних тканин, а також паперової продукції. Сільське господарство добре розвинуте. Рослинництво характеризується високою врожайністю. Основна культура - рис. Вирощують також картоплю, цукрову тростину і цукрові буряки, цитрусові, овочі. Розводять велику рогату худобу, свиней, птицю. За виловом риби і морспродуктівЯпонія посідає перше місце в світі. Крімтого, велике значення має аквакультура — штучне розведення риби і молюсків-перлівниць у теплих прибережних водах. У країн і створено густу мережу тр ансп ортн их ш ляхів. Мостами і підводними тунелями сполучені між собою найбільші острови. Побудовано численні аеропорти га морські порти. Особливе значення мають швидкісні залізничні магістралі. Значні прибутки країна має від іноземного туризм у. Насвітовий ринок Японія поставляє транспортні засоби, офісну техніку, метали, продукцію хім ічної і текстильної промисловості.