УРОК 54. ЗМІНИ ПРИРОДИ ЄВРАЗІЇ ЛЮДИНОЮ.

ПРЕЗЕНТАЦІЯ "ЗМІНА ПРИРОДИ ЄВРАЗІЇ ЛЮДИНОЮ"

     Зміна природи материка людиною. Природні комплекси Євразії значно змінені господарською діяльністю людини. Оскільки сільське господарство здавна було найважливішим заняттям населення, освоювалися в першу чергу зручні для землеробства райони — рівнини й плато з теплим і вологим кліматом, долини річок. Люди вирубували ліси, розорювали землі, споруджували зрошувальні канали, і природні комплекси поступалися місцем антропогенним — полям, садам, плантаціям. Найвищий ступінь зміни природних комплексів спостерігається майже в усій Європі, Східній і Південній Азії. Менш за все змінена людиною природа нагір'їв Індокитаю, Тибету, Сибіру, північних районів, а також пустель і напівпустель Центральної Азії.

     Значно скоротилися площі лісів у Європі. У хвойних лісах Півночі водилися бурі ведмеді, росомахи, рисі, які тепер залишилися тільки на охоронюваних територіях. На диких кабанів, козуль, зубрів, оленів посилено полювали протягом сторіч. Останнього тура було вбито в першій половині XVII ст. Неодноразово на межі повного винищування опинялися зубри. Рідко зустрічаються норки, лісові куниці, тхори, горностаї. У зв'язку з вирубуванням лісів і розширенням площ посівів змінилися умови життя багатьох тварин. У райони колишніх лісових просторів стали проникати степові тварини, головним чином дрібні гризуни, які завдають шкоди посівам. У зв'язку з осушенням боліт і забрудненням водойм скоротилася кількість водоплавних птахів.

     В Азії, незважаючи на те що ліси займають тут величезні простори, проблема збезлісення також існує. Мусонні ліси, які колись укривали рівнини й гори, збереглися лише окремими острівцями. Вторгнення людини у вологі екваторіальні ліси ще недавно обмежувалося узбережжями морів і долинами річок. Але зараз їхня територія освоюється такими швидкими темпами, що вчені пророкують зникнення лісів протягом найближчих 50 років.

     Не уникли змін й інші природні комплекси. Розорано близько 90% степових просторів. Негативними прикладами «перевикористання» територій із сухим кліматом стала поява антропогенних пустель, таких, як Аралкум у Центральній Азії, східна окраїна пустелі Тар в Індії, що насувається на сусідні райони зі швидкістю 800 м на рік.

     Практично в кожній країні материка компоненти природи змінені під впливом господарської діяльності людини. На річках побудовані водосховища, з місць видобутку корисних копалин переміщено мільйони тонн земного ґрунту, на місці колишніх лісів і степів простягнися лани сільськогосподарських культур і сади, схили гір перетворено на виноградники. Багато з наявних сьогодні лісів насаджено людьми на місці колись вирубаних. Але ці насадження набагато менші за їхніх природніх попередників. Люди впливають на погоду, стріляючи по хмарах ракетами зі спеціальними речовинами, уникаючи випадіння опадів або викликаючи замість граду дощ.

     Людина дедалі більше відчуває вплив зміненої нею господарською діяльністю природи на власне життя. З подальшим зростанням потреб людини зростають темпи виробництва товарів і дедалі відчутнішою стає нестача природних ресурсів. Швидке зростання населення вимагає освоєння нових територій, які раніше були лісами, саванами чи пустелями. Більш дефіцитною стає чиста прісна питна вода. У повітрі, воді, рослинах і тваринах накопичується дедалі більше отруйних речовин. Дихаючи, споживаючи забруднену воду та продукти харчування, люди більше хворіють. Навіть свійські рослини і тварини потребують дедалі більшого захисту від природного середовища, зміненого людиною.

     До великих землеробських держав належать Китай, Індія, Франція, Італія, Україна, Росія. У цих та інших країнах у результаті розвитку сільського господарства відбувається змив верхнього шару ґрунту. Внесення добрий і використання засобів захисту рослин спричиняють його забруднення. Вплив землеробства, яке має на материку давню історію, стає дедалі відчутнішим.

     Саме тут людина; почала обробляти безліч таких знайомих нам сьогодні сільськогосподарських культур: редиска, капуста, овес, вишня, хміль, просо, апельсин, персик, чай, банан, грейпфрут, манго, кокос, огірок, лимон, виноград, груша, цибуля, слива, диня, волоський горіх, мигдаль.

     Через туристів втрачають ліси Гімалаї. За останні півстоліття площа лісів у Гімалаях скоротилася до 25 %, а подекуди й до 15 %. Головна причина прискореного знищення лісів у цьому гірському королівстві — швидке зростання пішохідного туризму, адже для обслуговування іноземних туристів пального потрібно значно більше, ніж для побуту невибагливого місцевого населення.

     Вплив промислових підприємств на природу Євразії не скрізь однаковий. Найбільший — в Європі, на заході материка, у промислових районах Китаю, Японії, Індії, Тайваню, Республіки Корея. Найбільш шкідливими є великі теплові електростанції, які особливо швидкими темпами будують у Китаї, металургійні та хімічні підприємства. Саме тут знаходяться джерела кислотних дощів — потужні промислові райони: Рур у Німеччині, Донбас і Придніпров’я в Україні, Урал і Кузбас у Росії, район міста Калькутти в Індії тощо. Надзвичайно забруднене південно-східне узбережжя Японії.

    Своєрідний вплив має на природу регіон Перської затоки у багатих арабських країнах. Саудівська Аравія, Кувейт, Об’єднані Арабські Емірати розбагатіли на видобутку та продажу нафти. Значні кошти вони спрямовують на перетворення пустельного природного довкілля на штучне, більш комфорт не для людини. Створено штучні водойми, висаджено тисячі пальм, квітучих кущів, навіть зроблено штучні острови тощо.

     В Євразії, особливо в азійській її частині, інтенсивно проходить переселення сільських жителів у міста. Існують скупчення міст (міські агломерації, в яких живе неуявна кількість людей — понад 25 млн) Токіо, Гуанчжоу, Шанхай, Джакарта, Сеул, Делі. Європейські міста ненабагато відстають від азійських. У Москві, Лондоні, Парижі мешкає понад 10 млн осіб. Але це також значні цифри. Уявіть собі, що все населення України мешкає в 4-5 містах. (Яких розмірів ці міста і як вони залишками своєї життєдіяльності впливають на довкілля?)

    Швидке зростання міст супроводжують докорінні зміни природи. Температура повітря у великих містах на декілька градусів вища, ніж на сусідніх територіях. Для розширення території міст і будівництва нового житла вирубують ліс, вирівнюють рельєф, будують будинки, настилають асфальт чи бетон, прокладають каналізацію тощо. Комунальне господарство міст стає одним із найбільших забруднювачів довкілля. Чисельні котельні викидають у повітря шкідливі речовини. За містами ростуть величезні звалища сміття.

Основні природні та штучні джерела забруднення повітря

    Господарський розвиток, особливо у країнах Азії, супроводжується прокладанням нових автомобільних і залізничних магістралей, будівництвом портів тощо. Тепловози й автомобілі перетворюються на головних забруднювачів довкілля. У повітря викидають чималу кількість отруйного свинцю та сажі.

     Зростання дефіциту води і територій. Розвиток сільськогосподарського виробництва та промисловості вимагає створення дедалі більшої кількості водосховищ і каналів. Щоб збільшити площі сільськогосподарських угідь, осушуються та зрошуються нові землі. Унаслідок цих заходів змінюється природа. Природні ландшафти перетворюються на рукотворні, антропогенні. Для розвитку господарства країн Євразії потрібно дедалі більше прісної води, яка поступово перетворюється на дефіцитний ресурс.

     Найбільше каналів прокладено в Китаї та Західній Європі. Розширюється мережа зрошувальних каналів у країнах Євразії з пустельним кліматом. У багатих арабських країнах Перської затоки, де панує тропічний пустельний клімат, опріснюють воду океанів і морів.

     В Об’єднаних Арабських Еміратах створено штучні острови, які змінили природу Перської затоки і збільшили територію та берегову лінію країни на 120 кілометрів. Їх видно навіть із космосу. Всі ці заходи змінюють природне середовище і, на жаль, не завжди позитивно.

     Техногенні катастрофи відбуваються дедалі частіше через наявність людського фактору та вплив природного середовища на створені людиною господарські об’єкти. На території Євразії в Україні трапилася найбільша техногенна катастрофа за всю історію людства — аварія на Чорнобильській АЕС. У результаті радіонуклідами було забруднено практично всю Європу.

     У результаті сильного землетрусу та наступного цунамі 11 березня 2011 р. відбулася аварія на АЕС Фукусіма-1. Її, як і чорнобильську, класифікують як велику радіаційну аварію. Протягом усього часу після аварії в океан продовжуються викиди радіоактивно забрудненої води. Але викиди радіації внаслідок цієї аварії, за підрахунками спеціалістів, становлять лише 20 % від наслідків забруднення, які були після аварії на Чорнобильській АЄС.

     Чимало країн запровадило жорсткі закони, спрямовані проти всіх видів забруднення довкілля, що сприяло впровадженню нових, екологічно чистих технологій виробництва. Рівень забруднення почав поступово зменшуватись. Для всього людства з’явився приклад можливого розв’язання проблем взаємодії людини та природи.

     Світова природна спадщина ЮНЕСКО в Євразії. Євразія — не лише найбільший за площею материк світу. Різноманіття його природи створило тут найбільшу кількість унікальних об’єктів природної спадщини людства.

     Тут незрівнянно більша, порівняно з іншими материками, кількість об’єктів як природної і культурної спадщини ЮНЕСКО, їх понад 600: в Азії їх понад 200, а в Європі близько 430.

     Світова природна спадщина ЮНЕСКО в країнах Європи. Найбільшу кількість об’єктів природної Європи розташовано в Італії, Іспанії, Франції, Німеччині та Великій Британії.

     Італія має чимало найрізноманітніших заповідників, національних парків, численних природних резерватів і заказників, які розкидані по всій Італії. Перлиною італійської природи є Доломітові Альпи з унікальними зразками природного гірського рельєфу.

     Франція відома далеко за межами Європи багатою природньою спадщиною гірських масивів Піренеїв, Альп, Сент-Віктуар, Камарг — болота в долині річки Рони, де знайшли свою домівку безліч видів водоплавних і перелітних птахів, зграї розових фламінго, вільні табуни сірих камаргу — нащадків доісторичних коней.

     Британці надзвичайно люблять природу, тому у надзвичайно густо заселеній Великій Британії створено чимало національних природних резерватів і національних рекреаційних парків. Не можна уявити собі корінного британця, який би викидав сміття в найближчому лісі, лісопосадці чи на березі річки, як це, на жаль, ще не перестали робити в нас.

     Але, мабуть, найунікальнішою з точки зору природи є Дорога Гігантів або, як її ще називають, Стежка Велетня — прибережна місцевість близько 40 тисяч з’єднаних між собою базальтових та андезитових колон. Вони утворилися на північному сході Північної Ірландії в результаті виверження стародавнього вулкану. Це найпопулярніша пам’ятка природи в Північній Ірландії.

     Схожі на цю стежку колони є у нас в Україні, в Рівненській області. Але тут ніхто не охороняє унікальне творіння природи, а навпаки, розробляють його в базальтовому кар’єрі. У нас, на жаль, це просто цінна будівельна сировина.

      Світова природна спадщина ЮНЕСКО в країнах Азії найрізноманітніше представлена в Китаї та Індії. Серед природних об’єктів Китаю виділяються своєю неповторністю гори Тайшань, Хуаншань, Уїшань і Тянь-Шань, пейзажні зони Цзючжайгоу з багаторівневими водоспадами та кольоровими озерами. Хуанлун — місцевість, назва якої перекладається з китайської як «жовтий дракон», і відома як місце, де мешкає гігантська панда. Улін’юань — місцевість із вапняковими печерами та химерним рельєфом. Національний парк «Три паралельні ріки», у межах якого в ущелинах до 3000 м завглибшки беруть початок три найбільші річки Азії: Янцзи, Меконг і Салуїн, які на цій ділянці течуть майже паралельно з півночі на південь; карстові відкладення в Південному Китаї, які ще називають кам’яним лісом тощо.

     В Індії відомий національний природний парк Казіранга з найбільшою у світі популяцією однорогого носорога та понад 40 видів черепах, ящірок і змій.

     Національний природний парк Клеоландео — єдине відоме місце проживання в зимовий період для такого рідкісного виду птахів, як стерх. З водоплавних птахів тут проживають такі види: сіра качка, широконоска, чирок-свистунок, індійський малий гусак, три види бакланів, ібіс тощо.

     Національний природний парк Сундарбан розташований частково на території Індії та сусідньої країни Бангладеш. Парк укритий густими мангровими лісами, які вважають найбільшими мангровими заростями у світі. Територія парку — це природне місце існування бенгальського тигра й інших рідкісних і зникаючих видів тварин.

     В Японії багато національних парків, природних парків, природних резерватів, заповідників і заказників, є навіть підводні парки. Взагалі, японська нація ставиться до власної природної спадщини просто з релігійною повагою. Мільйони людей навесні виходять на вулиці, щоб помилуватися цвітінням японської вишні — сакури. Всім відома знаменита гора Фудзіяма, яка, до речі, перебуває у приватній власності.