УРОК 44. ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ОСВОЄННЯ МАТЕРИКА.

ПРЕЗЕНТАЦІЯ "ДОСЛІДЖЕННЯ ЄВРАЗІЇ"

     Географічні відомості про середземноморське узбережжя Європи узагальнили й донесли до наших днів стародавні греки. Відомий вам історик Геродот, який жив у V ст. до н. е., у своїх працях описав усі відомі в ті часи землі. Давні греки зробили багато відкриттів на півдні Європи, плавали по Чорному морю, у тому числі й до берегів України, на теренах якої на той час була держава Скіфія.

     Через суворі природні умови північні райони Азії — Сибір, Далекий Схід, Камчатка — тривалий час залишалися недослідженими. З XVI ст. величезні простори від Уральських гір до Тихого океану пройшли росіяни-землепрохідці. Їх походи й відкриття були пов’язані з пошуками місць, багатих на хутрового звіра, а пізніше — з пошуками корисних копалин.

     Семену Дежньову вдалося досягти найвіддаленішого краю сибірської землі — східного мису Азії, названого пізніше його ім’ям. Він з’ясував, що Азія й Північна Америка розділені протокою.

     У XVIII ст. для дослідження берегів Північного Льодовитого і Тихого океанів було споряджено Велику Північну експедицію. Під керівництвом Вітуса Беринга в ній узяли участь сотні дослідників. До XIX ст. росіяни обстежили величезні території Північної і Північно-Східної Азії.

     Перші відомості про Центральну й Південну Азію європейці, як ви пам’ятаєте, отримали у XIII ст. завдяки мандрівкам італійського купця Марко Поло, а згодом від арабського мандрівника із Марокко Ібн Баттути. Усебічно ж вивчати важкодоступну, з високими горами і безводними пустелями Центральну Азію почали тільки в XIX ст. Навіть далеку Австралію в ті часи знали краще. Російський мандрівник і географ Петро Семенов-Тян-Шанський здійснив дві подорожі величезною гірською системою Азії Тянь-Шань. Він склав схему її рельєфу і вертикальної поясності, відкрив гірські льодовики, дослідив високогірне озеро Іссик-Куль. Як визнання наукових заслуг учений здобув право називатися Тян-Шанським.

     Географ Микола Пржевальський здійснив кілька експедицій у 1867—1885 рр. у Центральну Азію, де дослідив величезну територію. Він першим описав і наніс на карту гірські хребти, нагір’я Тибет, пустелі, озера, витоки великих азіатських річок Хуанхе і Янцзи. Під час подорожей учений проводив метеорологічні спостереження, зібрав багаті гербарії рослин і колекції гірських порід. Він описав нові види тварин, зокрема: дикого азіатського верблюда, дикого коня, відомого як кінь Пржевальського. Усе побачене учений описав у своїх працях, де особливо докладно змалював місцеве населення та його побут.