Перші люди прийшли в Північну Америку, як вважають учені, з Азії по сухопутному «мосту», що тисячі років тому був на місці Берингової протоки. Тому корінні народи — індіанці та ескімоси — належать до монголоїдної раси. Доказом того, що прабатьківщиною індіанців була Азія, є численні ознаки їхньої зовнішності: темна шкіра з червонуватим відтінком, жорстке пряме волосся, темний колір очей, вилицювате обличчя.
Численні індіанські племена розмовляли сотнями різних мов. Вони займалися й різною господарською діяльністю: ескімоси на півночі — полюванням на морського звіра, риболовлею, розведенням оленів, заготівлею хутра; індіанці у лісах — полюванням і риболовлею, а на півдні — землеробством, скотарством, ремеслами (ткацтвом, плетінням, керамікою). Основна частина індіанських племен жила на території теперішньої Мексики (ацтеки, майя), де утворилися великі держави з розвиненим господарством і культурою.
З XV ст, після відкриття Америки X. Колумбом, на материк почали прибувати переселенці. Відтоді розпочалася колонізація материка іспанцями, англійцями, французами — представниками європеоїдної раси. Їх облаштування на нових землях супроводжувалося, як і на інших материках, знищенням корінного населення або витісненням його на малопридатні для життя землі. Представників негроїдної раси — африканців — у XVI — XVIII ст. привозили з Африки як рабів для роботи на плантаціях.
Нині в Північній Америці живуть 583 млн осіб. Із різних народів і рас сформувалися нові нації — американці США, англоканадці та ін. Серед них переважають нащадки переселенців з Європи: у США — вихідці здебільшого з Великої Британії, у Канаді — з Великої Британії і Франції, на півдні материка — з Іспанії. Тому державними мовами в країнах континенту є англійська, французька, іспанська. У XIX — XX ст. у пошуках нових земель і ліпшої долі в Північній Америці оселилося багато українців. І дотепер на материк щорічно приїздить близько пів мільйона людей з усіх куточків світу. Корінні жителі становлять лише 1 % населення материка. Більша частина індіанців живе в Мексиці та країнах Центральної Америки, інуїти (ескімоси) — на узбережжі Північного Льодовитого океану і півдні Ґренландії. Корінне населення розмовляє багатьма мовами. Водночас, у Північній Америці живуть мільйони нащадків різних народів Африки — афроамериканці. Внаслідок змішаних шлюбів з’явилися метиси і мулати. Отже, населення Північної Америки сформувалося з представників усіх трьох основних рас людства.
Розміщується населення на материку вкрай нерівномірно. Це зумовлено особливостями заселення та природними умовами. Найбільша густота населення — на півдні материка і сході, де осідали перші переселенці з Європи. Найменша — у Ґренландії, північних і західних пустельних районах, малопридатних для життя. Північну Америку називають «материком міст», оскільки в них живе три чверті її населення.
Індіанець Ескімос Метиска Мулатка
У Північній Америці розташована одна з найбільш високорозвинених країн світу — Сполучені Штати Америки. Високий рівень розвитку господарства має й Канада. Решта, здебільшого невеликих за площею, держав належить до країн, що розвиваються. Серед них вирізняється Мексика. На островах Карибського моря — численні острівні держави, зокрема Куба і Гаїті. Там збереглися ще колонії США, Великої Британії, Нідерландів.
Країни Центральної Америки разом з усіма країнами Південної Америки утворюють регіон, який називають Латинською Америкою. Населення там розмовляє здебільшого іспанською і португальською мовами, що мають латинське походження.
Головна 
