Пн, 25.11.24, 23:48
Вітаю Вас Гість | RSS
 
Головна Каталог статейРеєстраціяВхід
Меню сайту
Категорії розділу
Уроки [70]
Підручники та посібники [0]
Презентації [8]
Статистика

Онлайн всього: 3
Гостей: 3
Користувачів: 0
Візити на сайт
Головна » Статті » 7 клас » Уроки

УРОК 33. АНТАРКТИДА. ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ, РЕЛЬЄФ.

УРОК 33. АНТАРКТИДА. ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ, РЕЛЬЄФ.

Загальні відомості

      Антарктида (від грец. αντι — проти та грец. αρκτικος — північний) — континент у південній півкулі навколо географічного південного полюса, омивається Південним океаном, займає 10% поверхні Землі. Там розташовані 90% світових запасів криги, в яких сконцентровано 80% прісної води на Землі.

Антарктида — Википедия

     З 1950 р. в Антарктиді працюють постійні науково-дослідні станції (перша — французька). В зв'язку з проведенням Міжнародного геофізичного року (1957—59) в Антарктиді 12 країн організували дослідні станції. Зокрема, СРСР, починаючи з 1956, організував 7 станцій. Основна з них — селище Мирний. З 1996 в Антарктиді діє також і українська наукова станція «Академік Вернадський».

Академик Вернадский (антарктическая станция) — Википедия

     Міжнародно-правовий режим Антарктиди та інших територій, що розташовані південніше 60° південної широти, регулюється Угодою про Антарктику від 1 грудня 1959 року.

     На континенті знаходиться близько 40 міжнародних станцій, на яких перебувають близько 2-3 тис. чоловік.

     Як тільки не називають Антарктиду: "королева холоду", “безлюдний континент", "край Землі". Вона значно відрізняється від уже відомих нам материків тропічних широт, оскільки розміщена на крайньому півдні планети. Це - велетенська льодова пустеля.

     На південному полюсі можна побачити тільки один схід та один захід на рік. Тут зареєстровані найнижчі температури повітря на Землі, хоч сонячної радіації в полярний день надходить більше, ніж одержує впродовж року жарка Африка.

ФІЗИЧНА КАРТА АНТАРКТИДИ

ВІДЕО ВІД НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ

     

Географічне положення

      Загальна площа поверхні — 13 900 000 км², без шельфових льодовиків 12,6 млн. км²

      За площею він перевершує тільки Австралію. Географічне положення Антарктиди різко відрізняється від положення інших континентів. Антарктида майже цілком лежить за Південним полярним колом у полярних широтах. Виняток становить лише Антарктичний півострів, який досягає 63° південної широти.

      Майже в центрі материка розміщений Південний полюс, тому всі береги Антарктиди "дивляться" на північ. Вони омиваються південними водами Тихого, Атлантичного та Індійського океанів, що пов'язані між собою потужною холодною течією Західних Вітрів. У материк вдаються великі моря Уеддела і Росса, а також Беллінсгаузена, Амундсена, Співдружності, Космонавтів, Дюрвіля, Рісер-Ларсена, Лазарєва, Дейвіса. Прибережні океанічні води, прилеглі архіпелаги та острови Земля Олександра I, Південні Шетландські, Південні Оркнейські, Південні Сандвичеві, Південна Джоржія, Баллені і багато інших разом з материком об'єднуються під спільною назвою Антарктика. Антарктида значно віддалена від усіх континентів. Найближче до неї розташована Південна Америка.

КАРТА ДОСЛІДЖЕНЬ АНТАРКТИДИ

ВІДОЕ ВІД НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ

Історія відкриття та освоєння

   Факти біографії Антарктиди так само незвичайні, як і її природа. Вона була відкрита пізніше за інші материки – аж у ХІХ ст. Проте про можливість існування невідомого південного материка говорили ще стародавні греки. За 300 років до відкриття Антарктиди її можна було побачити на стародавніх географічних картах! Правда, розташування і обриси уявного материка визначалися навмання. У ХVІІІ ст. багато дослідників намагалися знайти шостий материк. Затято шукав Південну Землю й англійський мореплавець Джеймс Кук. 

Кук, Джеймс — Википедия

      Під час навколосвітнього плавання у 1772–1775 рр. його вітрильники вперше в історії мореплавства перетнули Південне полярне коло. Досі жодне судно не заходило так далеко на південь. Кілька днів вони пробивалися крізь крижані затори, та суцільна крига перепинила подальше просування на південь. Кук відкрив низку островів і повернув назад з думкою, що південний материк відкрити неможливо. 

    Через 45 років це зробили російські мореплавці. Експедиція під керівництвом Фадея Беллінсгаузена і Михайла Лазарева вирушила на пошуки південного материка. Географічні карти того часу і тих місць були дуже приблизними. Моряки йшли невідомими морськими просторами до невідомої “білої плями”. Лід намерзав на оснастку кораблів, вниз сипалися льодяні бурульки, сніг засипав палубу. Проте мореплавці мужньо просувалися чим далі на південь на крихітних, за нашими мірками, парусних кораблях. Вони вперше підійшли так близько до берегів материка, що могли бачити його крижаний покрив. Так у 1820 р. було відкрито Антарктиду. Під час плавання Ф. Беллінсгаузен і М. Лазарев нанесли на карту 29 островів. Проте знадобилося ще майже 100 років, щоб Південна Земля, яка була на стародавніх картах греків, набула реальних обрисів.

Географія нового часу - презентація з географії

    Яскраві і трагічні сторінки історії вивчення Антарктиди пов’язані з походами в глиб континенту до важкодоступної точки – Південного полюса. Наприкінці 1911 р. від узбережжя до нього наввипередки прямували дві експедиції – норвезька Руала Амундсена і англійська Роберта Скотта. Шлях сміливцям заступали жорстокі морози, шалені вітри, небезпечні тріщини-провалля в кризі. Проте Р. Амундсен з товаришами 16 грудня 1911 р. досягнув полюса. Вони дослідили довколишню місцевість і повернули назад. 

Амундсен и Скотт. История покорения Южного полюса Земли | Наука | Общество | Аргументы и Факты

     18 січня 1912 р. Південного полюсу досягли і п’ятеро відважних англійців. Проте там уже майорів норвезький прапор. Вони прибули на цілий місяць пізніше за норвежців. У пригніченому стані Р. Скотт з товаришами вирушили назад. Погода була поганою, бракувало їжі, люди втомились і були обморожені. Невдовзі вони всі загинули. У допоміжному загоні, що на першому етапі супроводжував Р. Скотта на шляху до полюса, і який повернувся на узбережжя, був і наш земляк – Антон Омельченко. Відтоді одна з бухт в Антарктиді носить ім'я Омельченко. 

Last diary from Scott's doomed South Pole expedition reveals horseplay and jokes before trip turned to disaster | Daily Mail Online

    Всебічне і систематичне дослідження Антарктиди почалося з середини ХХ ст. Тоді між різними країнами світу була укладена міжнародна угода, яка визначала свободу наукових досліджень у будь-яких районах Антарктиди і використання материка тільки у мирних цілях. На його території заборонено розміщувати зброю, видобувати корисні копалини і споруджувати промислові підприємства. Антарктида стала материком науки і миру. Відтоді різні країни світу стали організовувати там наукові станції, де постійно працюють вчені. На допомогу їм прийшли санно-тракторний транспорт, морські судна, авіація, штучні супутники Землі. Тому швидко вдалося обстежити і покласти на карти численні маловивчені райони. Кожний похід у глиб континенту приносив нові відкриття. Світ дізнавався про гігантські льодовики, високі гірські хребти, корисні копалини, особливості клімату і органічного світу. 

  Нині в Антарктиди на 38 станціях працюють науковці з 17 країн світу. Міжнародна команда вчених продовжує закривати  „білі плями” Антарктиди. Геологи досліджують склад гірських порід, геоморфологи – підлідний рельєф, гляціологи – крижаний покрив, біологи – пристосування рослин і тварин до життя в суворих умовах, океанографи – прилеглі води океанів, метеорологи спостерігають за погодою. 

   На станції «Академік Вернадський» з 1996 р. працюють й українські вчені. Вони досліджують льодовики, геологічну будову, клімат, прибережні води, впливу суворих природних умов на організм людини. Є й наукові відкриття. Зокрема знайдено бактерії, які активно поглинають важкі метали, винайдено новий спосіб уточнення прогнозу землетрусів. 

 Результати наукових досліджень на Льодовому континенті дуже важливі, оскільки Антарктида через циркуляцію атмосфери і вод Світового океану впливає на природу всієї Землі. Наукові дані використовують для прогнозів погоди в різних куточках планети, забезпечення радіозв’язку, прокладання морських і авіаційних шляхів між материками Південної півкулі. Дослідження Антарктиди триває.

Рельєф Антарктиди

     Антарктична платформа є одним з уламків давньої Гондвани.

      Рельєф Антарктиди незвичайний, двоповерховий: згори - льодовиковий, знизу - земної кори (корінний). Поверхня материка вкрита велетенським льодовиковим щитом. Він має вигляд купола, який припіднятий у центральній частині. Антарктида ділиться на Східну (близько 10 млн. км²) і Західну з Антарктичним півостровом, різні за своєю геологічною будовою: Східна Антарктида і велика частина — докембрійська Антарктична платформа, облямована більш пізніми складчастими утвореннями, Західна Антарктида — Каледонська плита й Альпійський складчастий пояс (Антарктичний півострів і прилягаючі до нього райони).

     99,5% поверхні прикриває материковий лід товщиною до 4776 м (середня товщина 1880 м), який піднімається до 4010 м (в середньому до 2040 м); решту займають гірські пасма, нунатаки і так звані оази; найвища точка, до 5140 м (масив Вінсона) в горах Елсверта, в Західній Антарктиді; шельфові льодовики Росса, Ронне, Фільхнера та інші творять льодові бар'єри. Південний полюс лежить на висоті близько 2800 м.

Массив Винсон - информация, фото, описание

     В Антарктиді є діючий вулкан. Вулкан Еребус.

Эребус - удивительный вулкан в Антарктиде (фото)

Зледеніння

     Більша частина поверхні Антарктиди (понад 95%) вкрита льодовиковим щитом потужністю до 1500—3000 м. Максимальна товщина льодусягає 4 км. Вільна від льоду поверхня становить лише 4,5% площі материка. Це незначні прибережні ділянки суходолу («оазиси») і найвищі гори. Поверхня льодовика розбита численними тріщинами й провалами. Встановлено, що в ряді місць Антарктиди ложе льодовика лежить нижче від рівня моря. Лід перебуває в постійному русі. Від центра Антарктиди він розтікається до її периферії (в районі обсерваторії «Мирний» швидкість руху льоду 30—45 м за рік) і круто обривається в бік моря, утворюючи високі льодові стіни — бар'єри. Висота найбільшого в Антарктиді льодового бар'єра Росса 45—73 м, але переважно 30—40 м. У багатьох місцях лід, що сповзає в море, утворює плаваючі припаяні до суші великі шельфові льодовики (Росса, Шеклтона та ін.) загальною площею понад 900 тис. км². Льодовики постійно обламуються і дають початок айсбергам, які виносяться на північ в океани, що омивають Антарктиду.

Почему айсберги не только белые? - Телеканал «Моя Планета»

Корисні копалини

          Корисні копалини: кам'яне вугілля, залізна руда, слюда, мідь, свинець, цинк, графіт і ін. не видобуваються через міжнародну угоду 1959 р.

ПРЕЗЕНТАЦІЯ "АНТАРКТИДА"

Категорія: Уроки | Додав: pon (13.07.20)
Переглядів: 441 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar
Вхід на сайт

Пошук
Рекомендуємо
Вся географія для науковця, студента і школяра
Друзі сайту
  • uCoz Community
  • сайт класного керівника Пономаренко Валерія Борисовича
  • сайт Прилуцького міського методичного центру
  • Official Template Store
  • Best uCoz Websites
  • Погода
    Прилуки 
    Події
    Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
    Copyright MyCorp © 2024
    uCoz