Про деякі методи — способи досліджень тих чи інших об’єктів або явищ природи і суспільства — ви дізналися у 6 класі. Ви вже знаєте про спостереження, описовий та експедиційний методи. Картографічний метод полягає у визначенні місцезнаходження природних об’єктів (річок, озер, гірських хребтів), а також міст і країн та нанесенні їх на карту.
Існує чимало й інших способів географічних досліджень. Наприклад, в останнє сторіччя географи використовують аерокосмічний метод — вивчення поверхні Землі за фотознімками, зробленими з літаків і космічних апаратів. За допомогою методу моделювання, використовуючи комп’ютерну техніку, передбачають зміни у навколишньому середовищі. Палеогеографічний метод дає змогу довідатися про природу давніх геологічних епох шляхом вивчення гірських порід, решток рослин і тварин.
Ви вже знаєте, що інформацію можна почерпнути з різних джерел: географічних довідників та енциклопедій, журналів і газет. Для географії материків і океанів багатим джерелом знань можуть стати телепередачі про природу різних куточків нашої планети, населення та культуру країн світу. Нині до послуг користувачів — всесвітня мережа Інтернет, за допомогою якої можна дуже ш видко здобути текстову, картографічну, відео або звукову інформацію. Особливими джерелами географічної інформації є карти та їх зібрання — атласи. Н ими користуються не тільки географи, а й пересічні люди.
Вивчаючи географію у 7 класі, ви будете звертатися до різних карт, їх є багато видів. Щоб правильно використовувати карти як важливе джерело інформації, вам необхідно знати їх класифікацію. Серед карт материків і океанів розрізняють групи: за масштабом, просторовим охопленням, змістом, призначенням.
Ви вже знаєте, що карти розрізняють за масштабом:
• великомасштабні (від 1: 10 000 до 1:200 000 включно);
• середньомасштабні (від 1 : 200 000 до 1 : 1 000 000 включно);
• дрібномасштабні (дрібніше 1: 1 000 000).
Вам уже відомо, що за просторовим охопленням (за тим, що зображується) розрізняють карти суходолу і Світового океану. На них земна поверхня зображена дуже узагальнено і схем атично Є карти материків (окремо Євразії, Африки Австралії та ін.) і океанів (Атлантичного, Тихого, Індійського, Північного Льодовитого) На картах окремих частин материків (країн областей, районів) і океанів (морів, заток тощо) земна поверхня зображена детальніше.
За змістом карти бувають загальногеографічні й тематичні. Загальногеографічні карти зображують загальний вигляд земної поверхні. На них однаково докладно показані різні об’єкти: рельєф, річки, населені пункти, шляхи сполучення та ін. До таких належать відомі вам топографічні карти та оглядові — фізичні карти півкуль, материків, окремих країн.
Тематичні карти, навпаки, присвячені якійсь одній темі, на них зображено один компонент природи, населення або господарства. Наприклад, об’єктом карти можуть бути температура повітря, грунти, рослинність тощо. Решта елементів карти (великі міста, річки тощо) є лише фоном і потрібні як орієнтири. Серед тематичних розрізняють карти явищ природи (фізико-географічні): геологічні, тектонічні, рельєфу земної поверхні, метеорологічні і кліматичні, ґрунтові, рослинності і тваринного світу та ін., а також — карти суспільних явищ (економіко-географічні): політичні й адміністративні, населення, галузей господарства тощо.
Карти можна згрупувати залежно від їх основного призначення щодо задоволення потреб освіти і науки, культури, господарства та ін. Є карти навчальні (для ш колярів), туристські (для тих, хто подорожує), технічні, серед яких навігаційні (морські, річкові, автомобільні тощо), будівельні, землеустрою.
Вони призначені для певного кола лю дей і вирішення певних завдань. Н априклад, туристські карти показують докладно маршрути подорожей, на них позначені небезпечні місця, майданчики, з яких відкриваються красиві панорами місцевості, а також готелі, кемпінги (табір для автотуристів). Призначення карти визначає, яким буде її масштаб, зміст і способи оформлення.
Головна 
