УРОК 25. ПРИРОДНІ ЗОНИ ПІВДЕННОЇ АМЕРИКИ.

ПРЕЗЕНТАЦІЯ "ПРИРОДНІ ЗОНИ ПІВДЕННОЇ АМЕРИКИ"

ПРЕЗЕНТАЦІЯ 2 "ПРИРОДНІ ЗОНИ ПІВДЕННОЇ АМЕРИКИ"

Вологі екваторіальні ліси

природні зони Південної Америки

Це зелений океан лісу, що лежить обабіч екватора в межах Амазонської низовини. Бразильці називають його сельва (з португальської — ліси). Будь-якої пори року ви завжди потрапите в сезон дощів, що ллють цілорічно, тому й ліс називають дощовим. Сельва вологіша і більша за розмірами ніж екваторіальні ліси Африки. Екваторіальний спекотний і вологий клімат зумовив неймовірне розмаїття життя в цій природній оранжереї.

У густих багатоярусних лісах, що ростуть на червоно-жовтих фералітних ґрунтах, тільки дерев налічують до 4 тис. видів, тоді як в усій Європі їх близько 200. Серед них багато корисних і дивовижних. Могутня сейба сягає 80 м заввишки. Вічнозелена гевея — каучуконос: з її стовбура через насічки виділяється молочний сік — латекс, з якого виробляють натуральний каучук (гуму).

гевея

Какао називають шоколадним деревом, з його плодів, що ростуть просто на стовбурі або гілках, виготовляють напій какао і шоколад. Росте в лісах і кавове дерево. Сік молочного дерева за кольором і смаком нагадує молоко. З кори хінного дерева виготовляють хінін для лікування небезпечної хвороби — малярії. У підліску росте парагвайський чай — вічнозелений кущ, з листя якого готують напій мате, що має тонізуючі властивості. З горіхів дерева кола отримують речовини, які входять до складу відомих напоїв кока-кола і пепсі-кола. Там росте й відомий усім ананас. Усі дерева екваторіального лісу густо обліплені яскравими орхідеями і обвиті незліченними ліанами. Вони перетворюють сельву на важкопрохідні нетрі, до того ж вона заболочена.

рослина вікторія - регія

Найбільше листя серед рослин Землі має вікторія-регія, яка росте у заводях Амазонки. Діаметр її листка, що лежить на воді, сягає 2 м. Він може утримати на плаву вантаж до 50 кг.

Тварини вологого лісу пристосовані до життя на деревах. Найкраще почуваються мавпи, які мають чіпкі хвости. Серед них ендемічні мавпи-ревуни та ігрункові завбільшки лише 30 см. Лінивець, який чіпляється кігтями за гілки, так само полюбляє жити на деревах і рідко спускається на землю.

лінивець

Чудово лазять та стрибають з гілки на гілку великі хижі кішки — ягуар і пума. На землі мешкають мурашкоїд, який за допомогою довгого липкого язика поїдає мурашок і термітів, травоїдний тапір, найбільший на Землі гризун водосвинка (капібара).

Крони дерев населені різноманітними птахами: великий папуга ара, хижа гарпія, що полює на мавп і лінивців, товстодзьобий тукан, крихітна колібрі. Навіть ящірки і жаби в сельві живуть на деревах. Серед змій є отруйні та неотруйні (удави). У річках водяться річкові дельфіни, крокодили каймани, тисячі видів риб. Варто згадати хижу піранью з гострими, як лезо, зубами. Ліс кишить комахами: безліч яскравих метеликів, жуків, мурашок.

У лісах Південної Америки живе багато світових рекордсменів: найдовша змія — анаконда, що сягає 11-метрової довжини; найбільша прісноводна риба — арапайма завдовжки 3 м і масою до 200 кг; найбільший павук — птахоїд завбільшки 12 см; найменша пташка у світі — колібрі завдовжки 57 мм і масою 2 г. Вона живиться квітковим нектаром і має надзвичайно барвисте оперення.

колібрі

Савани та рідколісся.

Савани і рідколісся знаходяться на південь і північ від зони вологих екваторіальних лісів. На півночі вони займають Орінокську низовину. Це кампос, що іспанською мовою означає «рівнина». Опадів тут випадає значно менше, ніж у зоні вологих екваторіальних лісів. На червоних фералітних ґрунтах ростуть високі трави. Серед них височать поодинокі пальми, кактуси, акації. Ліси є лише на берегах річок.

У південній півкулі на Бразильському плоскогір’ї савана називається льянос (португальською мовою «рівнина»). Тут мешкають папуга-ара, рогата жаба, павукоподібна мавпа, слонова черепаха, серед високих трав ростуть мімози, деревоподібні кактуси. На північному сході з’являються дерева з пляшкоподібними стовбурами, які накопичують вологу. В західних частинах природної зони, де опадів менше, зустрічається дерево з дуже твердою деревиною — кебрачо («зламай сокиру»).

кебрачо

На відміну від саван Африки тваринний світ тут бідний. Зустрічаються лише невеликі олені і дикі свині - пекарі, на яких полюють ягуар і пума.

Однією з типових тварин Південної Америки, яка характерна для тропічних ділянок саван басейну річки Парани, є капібара. За зовнішнім виглядом вона нагадує величезну морську свинку. Це найбільший у світі гризун довжиною 1,5 метра й масою 50-80 кг.

У тропічних саванах збереглася ще одна тварина, яка навіть будовою тіла пристосована до життя у високій траві. Це гривастий вовк. Він має непропорційно довгі ноги і погано бігає через слабке серце і невеликий об’єм легенів. Його довгі ноги швидше відіграють роль ходуль. На них вовк визирає з високої трави у пошуку чергової жертви. На гривастого вовка інтенсивно полюють. Причина — його червоно-руде м’яке хутро.

Субтропічні степи.

Степи поширені в основному в субтропічному поясі. Рівнинні простори субтропічних степів у Південній Америці називають пампою. В перекладі з мови місцевих жителів пампа – це простір без дерев. Там панують низькорослі злаки — пампаська трава, ковила, бородач, келерія. Унаслідок перегнивання трав утворюються родючі сіро-коричневі ґрунти, які є досить родючими. Природна рослинність степів майже не збереглася через значну розораність території.

На відкритих степових просторах мешкають тварини, що швидко бігають, — пампасний олень, пампасна кішка, страус нанду. Багато гризунів — нутрія, віскаша, а також броненосців.

страус нанду

Тропічні пустелі.

Ця зона лежить у тропічному кліматичному поясі. На відміну від Африки у Південній Америці немає пустель посеред материка. Пустеля там виникла вздовж тихоокеанського узбережжя між 5° і 28° пд. ш. Це берегова пустеля Атакама, яка належить до найбільш безводних у світі. Внаслідок охолоджувального впливу океану там порівняно низькі температури повітря і майже немає дощів. Рослини «навчилися» живитися вологою туманів. Рослинний покрив бідний і сильно розріджений. Де-не-де на кам’янистих ґрунтах ростуть кактуси і подушкоподібні чагарники.

Висотна поясність Анд.

У горах, як ви вже знаєте, з висотою змінюються кліматичні умови. Тому від підніжжя до вершин зазнають змін і ґрунти, і рослинність, і тваринний світ тобто спостерігається вертикальна поясність. Кількість і склад вертикальних поясів в Андах, як і в будь-яких інших горах, залежить від того, на якій широті вони розташовані, та їхньої висоти. Так, в гірських масивах Анд, що розташовані поблизу екватора, біля підніжжя лежать вологі екваторіальні ліси, а в гірських масивах на широті тропіка біля підніжжя — напівпустелі. Анди простяглися через усі кліматичні пояси Південної Америки, проте найповніше вертикальна поясність виявляється в Екваторіальних Андах.

висотна поясність Анд

В Андах де-не-де збереглися дикі лами — гуанако і вікунья, гризун шиншила. На неприступних скелях гніздиться кондор — найбільший і найважчий із літаючих птахів на Землі, розмах його крил сягає 3 м.