Африка лежить в межах семи кліматичних поясів. Через те, що екватор перетинає материк навпіл, кліматичні умови дзеркально повторюються від екватора до країв материка. На території Африки виділяються екваторіальний, два субекваторіальних, два тропічних пояси. Крайні південна та північні частини материка розташовані в субтропічних поясах.
Екваторіальний пояс охоплює територію обабіч екватора на узбережжі Гвінейської затоки і в басейні річки Конго. Там панують спекотні й вологі екваторіальні повітряні маси. Тому температури повітря протягом року високі (+26, +28 °С). Унаслідок низького атмосферного тиску, що встановлюється в екваторіальних широтах, нагріте від земної поверхні повітря піднімається вгору. Там воно охолоджується й утворює потужні купчасті хмари, шо спричиняють щоденні грозові зливи. Тому річна кількість опадів досягає 2 000 — 3 000 мм. Не тільки людям, які не звикли до таких умов, а й місцевому населенню важко переносити задушливу спеку і високу вологість повітря. Полегшення приноситьтільки нічна прохолода .Тому екваторіальний постійно спекопишй і постійно вологий шімат не надто сприятливий для життя людей.
Субекваторіальні кліматичні пояси в кожній півкулі широкою смугою облямовують екваторіальний пояс. Тут чітко виокремлюються два сезони — літній вологий і зимовий сухий. Улітку слідом за зенітальним положенням Сонця встановлюється, як і на екваторі, низький атмосферний тиск. Тому туди надходять вологі екваторіальні повітряні маси, які приносять рясні опади. Взимку пояси атмосферного тиску зміщуються, і в субекваторіальні широти разом з пасатами надходять сухі тропічні повітряні маси. Доші припиняються, встановлюється спекотна ісуха погода. Отже, субекваторіальний клімат постійно спекотний і перемінно вологий.
Від узбережжя Атлантичного та Індійського океанів до центральних районів субекваторіального поясу наростає вплив континентальних тропічних мас повітря. Доказом цього є відомості про частоту і тривалість харматану, як називають тут північно-східні пасатні потоки, що виносять з тропічного поясу в субекваторіальний пояс пил і пісок прилеглих пустель.
Тропічні кліматичні пояси в Африці представлені в обох півкулях. Для них характерні високі температури повітря і ґрунту при незначних кількостях атмосферних опадів і запасах вологи в атмосфері. Середні місячні температури повітря влітку становлять понад 30 °С, а взимку 20 °С. Поверхня ґрунту в ряді місць прогрівається до 80—90 °С. Річна кількість атмосферних опадів у середньому не перевищує 150 мм. Подекуди випадає 1—3 мм опадів, а нерідко по 5-10 років не буває і краплі дощу. Над більшою частиною території поясу влітку виникають потужні висхідні потоки в атмосфері, але хмари не утворюються, бо рівень конденсації знаходиться на висоті 5-5,5 км.
У західній частині тропічного поясу Північної Африки хмари не утворюються через формування в атмосфері низхідного потоку повітря під впливом холодної Канарської океанічної течії. У деякі періоди на узбережній частині взимку виникають тумани.
У Сахарі вітер прокидається і лягає спати разом із сонцем. Вітри відіграють значну роль у житті пустелі. Спостереження показують, що тут у середньому зі 100 днів тільки шість бувають безвітряними. Погану славу мають гарячі вітри на півночі Сахари, що надходять з центру пустелі і за кілька годин знищують урожай. Сильні вітри (самуми) спричинюють пилові й піщані бурі. Швидкість вітру під час бурі сягає 50 м/с. У повітря здіймаються маси піску і дрібних камінців. Бурі настають і затухають раптово, залишаючи після себе хмари сухого пилового «туману», що повільно осідає.
Хамсин — сухий, гарячий південний вітер у північно-східній частині Африки.
Хабуб - (араб. Той, що дує несамовито) – сильна піщана буря в пустелях Єгипту й Аравії (на півночі Судану, у басейні Верхнього Нілу). У дощовий сезон хабуб передує сильній грозовій зливі, що звичайно починається не більш ніж через 2 години після початку бурі. Xабуб пов’язаний зі стрімким рухом (до 60 км/год) холодного атмосферного фронту, поперед якого утворюється хмара у вигляді стіни пилу висотою до 1,5 км і шириною до 30 км. Пил піднімається нагору на кілька кілометрів.
Тропічний кліматичний пояс Південної Африки характеризується великою контрастністю розподілу кліматичних елементів, зумовленою циркуляційними особливостями атмосфери над континентом і прилеглими частинами Атлантичного та Індійського океанів.
У західній (атлантичній) частині клімат тропічного поясу Південної Африки формується під впливом постійного перенесення океанічних тропічних повітряних мас з півдня. Над холодними потоками Бенгельської океанічної течії виникають інтенсивні тумани. Незначні кількості опадів і температури 20-18°С спричинюють формування типових пустинь, прикладом яких є Наміб. Клімат тут тропічний пустельний.
У східній (індійській) частині тропічного поясу Південної Африки протягом року бувають атмосферні опади з океанічних повітряних мас. Оскільки цей максимум досягає найвищої активності влітку, то й опади в цю пору бувають частішими й інтенсивнішими. Температури повітря улітку становлять 26-28°С, а взимку знижуються до 20-22 °С, що при достатньому зволоженні повітря і ґрунту забезпечує розвиток вічнозелених лісів. Тут формується вологий тропічний клімат.
Субтропічні кліматичні пояси. Крайні північні і південні частини обох півкуль Африки - це субтропічні кліматичні пояси у вигляді вузьких смуг, що простягаються із заходу на схід.
У субтропічному кліматичному поясі Північної Африки виділяють кліматичну область – середземноморську. Ця область охоплює північно-західну окраїну Північної Африки, у тому числі Атлаські гори. Літо тут жарке і сонячне. В цей час у горах і на узбережжі формується місцева бризова і гірсько-долинна циркуляція, у процесі якої переноситься волога й виникають опади, переважно у вигляді дощів.
Узимку в результаті інтенсивної дії циклонів випадають дощі, а в Атлаських горах - сніг, що формує сніговий покрив на 80-100 днів. Завдяки достатньому зволоженню в горах розвивається деревна рослинність. Частину опадів використовують для штучного зрошування сільськогосподарських угідь влітку на узбережжях і в долинах.
Влітку в східних районах цього поясу жарка погода дещо послаблюється стійкими північними вітрами - етезіями. У центральних районах, навпаки, часто проносяться великі сухі південні вітри - сірокко, які виносять тропічні маси повітря з великою кількістю континентального пилу.
Субтропічний кліматичний пояс Південної Африки, незважаючи на його невеликі розміри, характеризується значними контрастами в режимі атмосферних опадів, температури і вологості повітря, що пов'язано із своєрідністю циркуляційних процесів в атмосфері й океані цієї частини нашої планети.
На заході виділяють середземноморську кліматичну область, а на сході – з рівномірним зволоженням.
Головна 
