Особливості сучасного розвитку країни. За невеликий історичний проміжок часу Австралія пройшла значний шлях економічного розвитку, перетворившись з аграрно-сировинного придатка Великої Британії на розвинуту індустріально-аграрну країну. Причинами швидкого зростання стали: розвинуті економічні відносини, завезені переселенцями, багатство природних ресурсів і відсутність війн. Провідними експортними сферами діяльності залишаються гірничодобувна промисловість (експортує 50–90% видобутої сировини) та сільське господарство.
Держава володіє електростанціями і мережею електропередачі, іригаційними спорудами, автомобільними й залізничними шляхами, газо- і водопостачанням, телефонним і поштовим зв’язком, міським транспортом, а також водосховищами, частиною радіо- і телекомунікацій, земельними ресурсами. Майже усі сфери економіки контролюються потужними монополіями, зокрема промислове виробництво, сільське господарство, банківська справа, страхування та інші фінансові операції, оптова й роздрібна торгівля, а також газети, радіо і телебачення.
Домінуючі складники третинного сектору. Важливе значення мають фінансові послуги. Австралійська валюта є в обігу не лише всередині країни, а й у ряді інших країн Океанії (Кірибаті, Науру, Тувалу). Мельбурн – найбільший фінансовий та банківський центр в Австралії. Австралійська фондова біржа у Сіднеї – найбільший бізнес-майданчик країни з торгівлі акціями.
Важливе значення має освіта. Майже 18% дорослого населення мають університетську освіту. В країні існує 37 державних і 3 приватні університети. Найвідоміші університети, що потрапили до топ-50 найкращих вишів світу, розміщуються у Сіднеї, Мельбурні, Аделаїді. Крім університетів існує розгалужена система професійної освіти.
Зростає роль інформаційних технологій. У 90-х роках ХХ ст. поруч з Аделаїдою виник «Хай-тек-Сіті» – багатофункціональний технополіс з австралійськими і японськими науковцями.
Велика площа Австралії та потужні зовнішні економічні зв’язки потребують розвитку транспорту. За протяжністю автомобільних шляхів Австралія посідає 9-те місце у світі та 7-ме – за протяжністю залізниць. Автомобільні та залізничні магістралі простягаються паралельно південному узбережжю країни, з’єднуючи найбільші міста. До центру країни прокладено шосейну дорогу. Трансавстралійською вважається лише одна залізниця, що з’єднує Південну та Західну Австралію. 75 % перевезень вантажів і пасажирів здійснюються автотранспортом. Австралія майже не має свого морського флоту, тому морський транспорт країни використовує судна іноземних компаній. До найбільших морських портів належать залізорудні порти Порт-Хедленд і Дампір, кам’яновугільні Ньюкасл, Хей-Пойнт, Гладстон. Столиці багатьох штатів є універсальними вантажними портами: Сідней, Мельбурн, Перт, Брісбен.
Повітряний транспорт має велике значення як у внутрішніх, так і у зовнішніх зв’язках. У країні існує 480 аеропортів. Найбільші з них розташовані в Сіднеї, Мельбурні, Брісбені та Перті. Існує транзитний аеропорт у Дарвіні. Авіація широко використовується для зв’язків усередині країни не тільки між містами, а й між окремими фермами.
Велике значення має трубопровідний транспорт. Особливе значення мають водопроводи значної протяжності.
Набуває популярності міжнародний туризм. Країну щороку відвідує до 5 млн іноземних туристів, переважно з Нової Зеландії, Японії та країн Південно-Східної Азії. Стримувальний чинник розвитку іноземного туризму – це висока вартість авіаперельотів із Західної Європи та США. Туристична база Австралії складається як із природних, так і історико-культурних об’єктів. Серед природних найбільш популярними є національні парки «Великий Бар’єрний риф» та «Улуру». Найпопулярніша курортна зона – «Золотий Берег» у штаті Квінсленд. Збільшенню кількості туристів до Австралії сприяють традиційні міжнародні ярмарки у Сіднеї, гонки «Формули-1» в Аделаїді, кінні та водні змагання, відкритий чемпіонат Австралії з тенісу. Цікавлять туристів й австралійці-аборигени, змагання з метання бумеранга.
Австралія бідна старожитностями, але сучасні комплекси культурних закладів у столицях штатів відповідають найвищим світовим стандартам.
Виробництва, що визначають міжнародну спеціалізацію країни.Видобування палива, рудної та нерудної сировини. Видобувна промисловість завжди мала першочергове значення в економіці Австралії й нині переживає справжній бум.
Вона входить до п’яти найбільших виробників мінеральної сировини у світі та дає понад третину усієї промислової продукції країни. Значна перевага добувного сектору над переробним сприяла зростанню австралійської економіки.
Більшість прибуткових родовищ Австралії залягають близько до поверхні, що сприяє зниженню собівартості їх розробки. Переважна частина добувної промисловості в країні перебуває під контролем іноземного капіталу. Найбільше значення має видобування кам’яного вугілля, яке забезпечує близько 10% австралійського експорту. За видобутком цієї сировини Австралія поступається лише Китаю, США та Індії, а за експортом країні немає рівних у світі. Головними покупцями австралійського вугілля є Японія та країни Європи. Східний кам’яновугільний басейн вирізняється високою якістю сировини. Є поклади коксівного вугілля. Частину родовищ розробляють шахтним способом, іншу частину – кар’єрним.
Важливе значення серед добувних виробництв та первинної обробки сировини мають видобуток бокситів (1-ше місце в світі) та виробництво глинозему (2-ге місце після Китаю). Підприємства з виробництва глинозему зосереджено в місцях видобування бокситів переважно на півночі та південному заході країни. Більша частина глинозему експортується до Японії, Республіки Кореї та Китаю.
За видобутком залізних руд Австралія є лідером у світі. Австралійські залізні руди домінують на ринках країн Східної та Південно-Східної Азії внаслідок сприятливого географічного положення, стійких торговельних зв’язків та високої якості сировини. Руди усіх родовищ, що залягають у межах щита Австралійської платформи, розробляються відкритим способом й не потребують збагачення, що забезпечує високу рентабельність виробництва та гарантує стабільні ринку збуту.
Чільне місце в економіці Австралії посідає видобуток мідних руд. Група великих родовищ сконцентрована на півночі країни в місцях близького залягання до поверхні фундаменту платформи. Там у глибоких шахтах видобувають якісні руди з високим умістом міді (до 4 %). За видобутком мідних руд Австралія посідає 5-те місці в світі.
Австралія – основний світовий виробник свинцю (2-ге місце в світі) та цинку (3-тє місце), а також значний виробник срібла, що його вилучають з поліметалічних руд. Нині на Австралію припадає понад 10 % світового видобутку золота. За цим показником країна поступається лише Китаю. Головними районами його видобутку є штат Західна Австралія (78 % видобутку) та Північна територія.
З нерудної сировини значним в Австралії є видобуток алмазів. Основні родовища розміщуються у північно-східній частині штату Західна Австралія. Більша частина алмазів має промислове значення. Крім того, в країні видобувають багато коштовного та виробного каменю. Зокрема, відомі австралійські сапфіри, що їх видобувають на південному сході.
Металургія. Чорна металургія Австралії працює на власній сировині. Завдяки високому технологічному рівню виробництва, а також багатству та зручності залягання сировини австралійська сталь є однією з найдешевших у світі. Це виробництво склалося у трьох районах: Східному (Порт-Кембла, Ньюкасл), Південному (Уайалла) та Південно-Західному (Куїнана). З кінця ХХ ст. співвідношення цих трьох районів чорної металургії змінюється. У 2016 р. країна посіла 26-те місце в світі за виробництвом сталі.
В Австралії склалася потужна кольорова металургія. Провідним є виробництво алюмінію, за виплавкою якого Австралія посідає високе 6-те місце у світі. Нині основні потужності алюмінієвої промисловості сконцентровано у штаті Західна Австралія, де склалися підприємства усіх послідовних стадій виробництва.
За виплавкою міді Австралія на 5-му місці в світі. Підприємства з її виробництва зосереджено в районах видобування мідної руди або в портових містах, з яких її експортують.
Найдавнішим у кольоровій металургії Австралії є виробництво свинцю і цинку. Поряд із невеликими підприємствами, що склалися біля місць видобування поліметалічних руд, функціонують великі на Тасманії та у штаті Південна Австралія.
Машинобудування. Машинобудування є важливим промисловим виробництвом країни. У зв’язку з потребами власного виробництва провідну роль у ньому відіграють важке та сільськогосподарське машинобудування. Основні підприємства сільськогосподарського машинобудування розміщено у промислових містах півдня та південного сходу, а дрібні – у внутрішніх землеробських частинах Австралії.
В останні роки скоротилося значення транспортного машинобудування. Ще не так давно Австралія була однією з небагатьох країн, що мала власні компанії, які займалися розробкою та виробництвом автомобілів. «Обличчям» австралійської автомобільної промисловості була відома компанія Holden, заводи якої розміщувалися в Мельбурні та Аделаїді. У 2017 р. компанія закрила свій останній завод, переорієнтувавшись на продаж і гарантійну підтримку автомобілів General Motors, вироблених за межами Австралії. До числа головних причин закриття заводів керівники автоконцерну, що весь час існував завдяки державній підтримці, відносять істотне подорожчання виробництва та зростаючу конкуренцію з боку іноземних компаній.
Важливим залишається суднобудування. Найбільші суднобудівні заводи розміщено в портових містах поблизу Сіднея, Мельбурна, у Брісбені, Ньюкаслі. Відомою є австралійська компанія Austal, що спеціалізується на проектуванні й будівництві алюмінієвих суден: пасажирських і вантажних поромів, яхт класу люкс, військових кораблів. Компанія окрім Австралії має виробництво на Філіппінах та у США.
Крім того, в Австралії розвинуто виробництва устаткування для харчової промисловості, локомотивів, електроустаткування, електронної апаратури, побутової електротехніки та приладів, військової техніки.
Аграрний сектор. Як експортер сільськогосподарської продукції Австралія поступається на світових ринках лише США, Нідерландам та Франції. Держава ініціює наукові дослідження, регулює рівень цін, допомагає фермерам під час засух і повеней, стимулює розвиток екологічно безпечних систем виробництва.
На півночі та у внутрішніх частинах країни сільське господарство екстенсивне через наявність великих земельних площ. Провідними виробництвами австралійського аграрного сектору є вівчарство та зернове господарство.
У виробничій структурі сільського господарства переважає тваринництво. На заході та в центрі країни розвивається вівчарство тонкорунного напряму. Приблизно 3/4 усього поголів’я становлять австралійські мериноси з високоякісною вовною. На одну вівцю припадає від 1,6 до 12 га пасовищ. Для їхнього успішного функціонування застосовують новітні засоби агротехніки (зрошення підземними водами, штучні опади, підсівання трави). Кількість поголів’я коливається з року в рік залежно від погодних умов і попиту на вовну та м’ясо. В Австралії утримується 14 % усього світового поголів’я овець, тому країна є найбільшим у світі постачальником вовни: близько третини її кількості на світовому ринку має австралійське походження.
У передмістях на південному сході та південному заході набули розвитку молочне скотарство, свинарство, птахівництво, бджільництво, що зорієнтовані переважно на внутрішній ринок. М’ясну рогату худобу розводять переважно у тропічних районах у великих скотарських господарствах – ранчо. Експорт м’яса з Австралії почався ще наприкінці XIX ст., коли з’явилися пароплави-холодильники. Нині за експортом яловичини, телятини та баранини Австралія посідає одне з перших місць у світі.
Рослинництво Австралії вирізняється високим рівнем механізації. Три чверті посівних площ переважно на південному сході та південному заході зайнято під пшеницею. Пшеницю вирощують у кожному штаті, при цьому експортується від 70 до 80% врожаю. В умовах надмірного зволоження на північному сході культивують цукрову тростину, ананаси, манго, банани; на Тасманії та південному сході – картоплю. На сході та південному сході розвинуто овочівництво. На південному сході та південному заході зростають цитрусові, яблуні, груші, абрикоси. Експортним товаром є ізюм, апельсини, груші й яблука. На сході на зрошуваних землях вирощують бавовник, тютюн, кукурудзу. В усіх штатах розвинуто виноградарство. У портах розвиваються експортні виробництва харчових продуктів і напівфабрикатів: м’ясна, маслосироробна, цукрова, борошномельна промисловість.
Рибальство та аквакультура. Традиційно у південних та східних океанічних водах розвинуто рибальство. У вилові риби переважають блакитний тунець, австралійський лосось, кефаль, акули, а з ракоподібних – креветки, омари, лангусти. Промисел устриць і гребінців орієнтований переважно на внутрішній ринок. Із 80-х років XX ст. інтенсивно розвивається аквакультура – розведення і вирощування водних організмів: устриць, тунця, лосося, креветок, гребінців.
Характерні риси просторової організації виробництва товарів і послуг. Сучасну економіку Австралії характеризують як «економіку двох швидкостей».Найбільш освоєні та економічно розвинуті східні та південні штати Австралії – Новий Південний Уельс, Вікторія, Квінсленд, Південна Австралія та Тасманія. На них припадає понад 70% переробної промисловості та сфери послуг. Там склалися найбільші промислові осередки Австралії: Південно-Східний та Південно-Західний. З початку 70-х рр. ХХ ст. економіка цих штатів зазнає уповільнення темпів зростання, а також економічної та соціальної трансформації. Місце старих сфер діяльності займають нові: інформаційні технології, фінансові послуги, страхування, операції з нерухомістю, міжнародний туризм, аерокосмічний сектор.
Інше значення мають штат Західна Австралія та Північна територія. У цих регіонах спостерігається різке економічне зростання завдяки значним потужностям добувної промисловості та ресурсозалежних виробництв. За останні десятиліття там було проведено диференціацію (тобто сформувався широкий набір) видобутку корисних копалин, що убезпечило залежність економіки від коливання світових цін на певні види сировини. Економіка цих регіонів є більш капіталомісткою, ВВП на душу населення вищий, ніж в інших територіях. Спостерігається стійке зростання будівництва та сфери послуг.
Зовнішні економічні зв’язки. Роль зовнішньої торгівлі в економіці Австралії дуже велика. Експорт є одним з головних джерел отримання іноземної валюти. 45% вартості експорту Австралії припадає на мінеральну сировину (кам’яне вугілля та руди металів), 35 % – на сільськогосподарську сировину (високоякісну вовну, м’ясо, молочні продукти, пшеницю, цукор з тростини). Частка в експорті продукції обробної промисловості зросла до 20 %. Країна імпортує машини та обладнання, хімікати, товари народного вжитку. У другій половині XX ст. економіка країни переорієнтовується з країн Європи на країни Східної та Південно-Східної Азії. До країни Східної і Південно-Східної Азії. Австралія вивозить продовольчі товари, деякі види машин, текстиль, взуття. Імпорт з цих країн в основному становлять натуральний каучук, нафта, чай, кава, пакувальні матеріали. Обсяг торгівлі Австралії з країнами Океанії невеликий.
Міжнародні зв’язки України з Австралією. Між Україною та Австралією склалася тісна співпраця в політичній, торговельно-економічній, науково-технічній, культурно-гуманітарній сферах. Основними статтями українського товарного експорту до Австралії є мінеральні добрива, ядерні реактори, котли, машини. З Австралії в економіку України надходять інвестиції до сфер оптової та роздрібної торгівлі, ремонту автотранспортних засобів, інформації та телекомунікацій, новітніх технологій та інформаційних систем. Між Україною та Австралією налагоджене науково-технічне співробітництво, особливо у сфері освоєння космічного простору.
Головна 
