УРОК №31. ГОСПОДАРСТВО ІНДІЇ.

ПРЕЗЕНТАЦІЯ "ГОСПОДАРСТВО ІНДІЇ"

Особливості структури економіки Індії

В Індії більшість населення зайнято у первинному секторі економіки. Потужний вторинний сектор є основою її зовнішньоекономічної діяльності.

зайнятість населення в секторах економіки Індії

Країні притаманна багатоукладна економіка. Тому є селяни, які обробляють город лопатою, й індійські космічні кораблі. Індія переживає швидкі зміни не лише господарства, а й способу життя. Свідченням цього є значне зростання обсягу ВВП на душу населення.

зростання ВВП на душу населення в індії

Третина промислового виробництва Індії перебуває в державній власності. Це — видобування нафти і кам’яного вугілля, виробництво електроенергії, сталі. Великого значення держава надає розвитку транспортної інфраструктури.

Первинний сектор економіки

Сільське господарство. 

Основу економіки країни становить багатоукладне сільське господарство, в якому в землеволодінні переважає приватний сектор. У сільському господарстві Індії й дотепер існують великі контрасти: великі поміщицькі плантації, що забезпечують товарне виробництво, розташовані поряд із дрібними селянськими господарствами, в яких вирощують продукцію для власного споживання. Багато селян змушені орендувати землю в поміщиків і віддавати за землекористування від 1/2 до 2/3 урожаю. У сільському господарстві зайнято 49% робочої сили, а воно забезпечує 19,9% ВВП. Частка сільгосппродукції продукції в експорті Індії становить 15%. В аграрному секторі широко проводилася «зелена революція», яка сприяла значному зростанню виробництва основних зернових і технічних культур.

У виробничій структурі сільського господарства Індії яскраво виражена рослинницька спрямованість, що пов'язана з вегетаріанством та релігійними причинами. Рослинництво забезпечує понад 75 % всієї вартості сільськогосподарської продукції. Індія увійшла до першої трійки країн світу за вирощуванням пшениці, рису, чаю, цукрової тростини, арахісу, тютюну, картоплі. Вона випереджає всі держави світу за збором просу, джуту, бавовника та бананів. Рослинництво в Індії вирізняється високою працемісткістю. Незважаючи на проведені аграрні реформи та піднесення аграрного виробництва, механізація все ще недостатня. У більшості сіл немає електрики. Проте позитивними наслідками «зеленої революції» стали застосування високоврожайних сортів, добрив, спеціальної техніки, зрошуваних земель. За їх площами Індія поступається лише Китаю.

Продовольчими культурами зайнято 3/4 посівних площ. Основними споживчими культурами Індії є рис, пшениця та просо. Важливе місце у продовольстві належить також картоплі та кукурудзі.

Основними технічними культурами в Індії є волокнисті: бавовник та джут. Низькоякісні сорти бавовнику культивують на плоскогір'ї Декан, високоякісні - на поливних землях Індо-Ґанґської низовини. Джут росте в дуже вологій дельті Гангу. Із цукристих переважає цукрова тростина. Країна посідає 2-ге місце в світі (після Бразилії) за виробництвом цукру. Важливе значення мають олійні, що їх культивують практично повсюдно: арахіс, ріпак, гірчиця, соя, соняшник. З тонізуючих культивують чай та каву, з каучуконосних - гевею. Окрім того, вирощують та експортують багато видів тропічних фруктів: апельсини, манго, папайю, ананаси, банани. Разом з тим їх споживання в країні невелике.

На території Індії виділяють три основні сільськогосподарські райони: північний, східний та центральний. У північному головною рослиною є пшениця, а також вирощують цукрову тростину та олійні культури (арахіс, гірчицю, ріпак). У східному районі основні площі зайнято рисом, а також велике значення має культивування джуту та чаю. Центральний сільськогосподарський район спеціалізується на вирощуванні проса та бавовнику, на морському узбережжі - прянощів і кокосової пальми.

Роль тваринництва є другорядною. За поголів'ям великої рогатої худоби (15% світу) Індія є безперечним лідером через релігійні догмати індуїзму, однак за споживанням м'яса - посідає одне з останніх місць у світі. Велика рогата худоба використовується головним чином як тяглова сила на польових роботах.

Переважає утримання дрібної рогатої худоби і домашньої птиці. Свинарство поширене на периферії найбільших міських агломерацій Індії.

споживання м’яса в різних штатах Індії, млн т

Садівництво найбільш розвинене на півночі та у передгірських східних районах. Переважно вирощують яблука, сливи, персики. У південних приморських районах Індії закладені сади тропічних культур. Більшість вирощеної продукції споживає місцеве населення. 

Морське рибальство найрозвиненіше у приморських південних і західних штатах, а річкове — на сході і північному сході Індії.

сільськогосподарські культури Індії

Видобуток корисних копалин.

Основу добувної промисловості Індії становить видобування кам’яного вугілля. Більшість товарного вугілля дають шахти Східного басейну (штати Біхар, Західний Бенгал, Мадх’я-Прадеш). Найбільше коксівного вугілля видобувають у Дамодарському вугільному басейні. Буре вугілля — переважно в штаті Тамілнад.

У країні зростає обсяг видобування сирої нафти. Основою є Камбейський нафтогазоносний басейн (штат Гуджарат), розташований на заході, та Ассамський басейн на сході країни (штат Ассам). У територіальних водах найбільшим є родовище Мумбаї Хай. Видобування переважно веде національна Корпорація нафти і природного газу.

Розвиток металургії обумовив суттєве збільшення видобування руд різних металів. Індія — один зі світових лідерів видобування та експорту золота й алмазів. Найбільша алмазна шахта розташована неподалік м. Маджхгаван (штат Мадх’я-Прадеш).

Вторинний сектор економіки

Гірничодобувна промисловість має життєво важливе значення для держави. У країні видобувають 156 млн т залізної руди, 19 млн т бокситів, З млн т мідної руди, а також марганець, золото, срібло, алмази, цинк і свинець тощо. 

Швидкими темпами розвивається переробна промисловість. За часткою у виробництві ВВП вона вже зрівнялася із сільським господарством. Найдавнішою є харчова промисловість. Провідними її напрямами є кустарне та заводське виробництво цукру, борошна, рослинної олії, тютюнових виробів, пакування чаю, обробка горіхів кеш'ю тощо. Із часів британського панування в Індії склалася алмазна промисловість. Індія - єдина країна, яка виробляє дрібні діаманти; їх називають «індійськими». За рівнем розвитку атомної енергетики Індія є лідером серед країн, що розвиваються: в країні працює 10 ядерних реакторів на 7 АЕС.

Більшу частину електроенергії виробляють ТЕС (79 %), на ГЕС припадає 18 %. З 1960-х років. Індія однією з перших серед країн, що розвиваються, розпочала будувати АЕС (поблизу Ченная), нині в країні діють 7 АЕС, але виробляють вони лише 3 % електроенергії.

Металургія. Чорна металургія демонструє високі темпи зростання: 3-7% на рік. За останнє десятиліття за виробництвом сталі країна піднялася з 8-го на 3-тє місце в світі, нині поступаючись лише Китаю та Японії. На індійських металургійних підприємствах освоєно виробництво широкого асортименту стального прокату та виробів із сталі. Найбільшим металургійним районом став східний (Бокаро, Дургапур, Джамшедпур). Найбільший комбінат чорної металургії країни збудовано в центральній частині міста Бхілаї.

Основним у кольоровій металургії є виробництво алюмінію. Індійська компанія Birla Copper належить до найбільших у світі з виробництва рафінованої міді. У країні виплавляють також свинець, цинк та інші метали. Для потреб машинобудування Індія довозить від 20 до 60% різних кольорових металів.

Машинобудування. Виробнича структура машинобудування Індії стрімко змінюється. Поряд із старими виробництвами важкого металомісткого машинобудування розвиваються праце- та наукомісткі виробництва, що використовують місцеву дешеву робочу силу. Підприємства, на яких складають мотоцикли, велосипеди, побутову техніку, розробляють комп'ютерні програми, розвиваються у великих містах: Мумбаї, Ченнаї, Колкаті, Бангалорі, Хайдарабаді. Швидкими темпами зростає індійське автомобілебудування. З кінця 90-х років інтенсивно збільшується випуск автомобілів марки Maruti Suzuki за участі японського капіталу. Нині Індія посідає 5-те місце в світі та 3-тє в Азії (після Китаю та Японії) за кількістю складених автомобілів - 4,8 млн на рік (2017 р.), з яких майже 80% становлять легкові. Вкладаються інвестиції в літакобудування, електроніку, телекомунікації.

Швидко розвивається радіоелектронна промисловість. Частину машин та обладнання довозять з-за кордону.

Хімічне виробництво. Індія належить до країн із середнім рівнем розвитку хімічної промисловості. Головним виробництвом є синтез мінеральних добрив. Хімія полімерів на основі нафтопереробки розвивається в Мумбаї.

В останні десятиліття країна досягла значних успіхів у розвитку національної фармацевтичної промисловості, продукція якої успішно експортується. В країні виробляється великий спектр ліків.

Текстильне та швейне виробництва. Текстильна промисловість, що використовує дешеву робочу силу має важливе експортне значення. Вона представлена бавовняною та джутовою промисловістю. В Індії також виробляють тканини та одяг з натурального шовку та вовни. Розвинутими є шкіряно-взуттєва промисловість, килимарство. Індія - експортер тканин і взуття.

Третинний сектор економіки

У третинному секторі економіки Індії домінують приватні послуги і роздрібна торгівля.

Індія — одна з провідних країн світу за рівнем розвитку інформаційних технологій й бізнес-аутсорсингу. Більше половини відповідних послуг надають компаніям і громадянам США. Провідними центрами інформаційних технологій й бізнес-аутсорсингу є міста: Бангалор, Хайдарабад, Пуне, Ченнаї, Делі, Мумбаї, Нойда, Гургаон. 

Велике значення має міжнародний туризм (6 % ВВП Індії). Велика різноманітна культурна, історична, архітектурна, природна спадщина та сприятливі для оздоровлення й відпочинку природні умови та ресурси країни сприяють збільшенню потоку іноземних туристів. Частина з них відвідує центри традиційної медицини та культурно-масові заходи і свята. Зі зростанням добробуту збільшується і кількість місцевих туристів.

Індія належить до азіатських країн з відносно розвиненим транспортом. У внутрішніх перевезеннях провідну роль відіграє залізничний транспорт. Триває прокладання нових ліній у гірських районах країни для активізації їхнього господарського розвитку.

“коридори зростання” Індії

Між провідними містами Індії створено мережу швидкісних національних автострад. Автошляхи у сільській місцевості переважно ґрунтові, тому там поширений гужовий і в’ючний види транспорту.

Більшість морських торговельних портів Індії орієнтовані на зовнішньоторговельні операції, при цьому 60 % усіх морських вантажоперевезень здійснюють іноземні судна. Найбільші морські торговельні порти: Ченаї, Кочі, Кандла, Колката, Мумбаї, Вішакхапатнам.

Лише у нижній і почасти у середній течії Гангу, Інду, Брахмапутри є регулярне перевезення річковим транспортом.

Повітряний транспорт Індії інтенсивно розвивається. Створено нові аеродроми у віддалених районах. Більшість міжнародних пасажиро- й вантажоперевезень здійснює державна компанія «Ейр Індія». У внутрішньому сполученні активно діють приватні індійські перевізники. Найбільші міжнародні аеропорти міст: Мумбаї, Колкати, Делі, Ченаї, Ахмедабад.

Просторова організація господарства

Основу економічного простору Індії становлять найбільші міські агломерації: Колката — на сході, столичний регіон Делі — на північному заході, Мумбаї — на заході, Бангалор і Ченнаї — на півдні. Від них углиб території країни прокладено транспортні коридори. Тому більшість сучасних видів економічної діяльності зосереджено або у цих міських агломераціях, або вздовж головних магістралей. Глибинні та периферійні гірські і пустельні райони Індії майже не задіяні у новітніх економічних процесах.

просторовий розвиток Індії

Високі технології в Індії зосереджено у мережі науково-дослідних інститутів. Більшість з них розташовані на території 60 технопарків, що мають особливий економічний статус. У них зосереджені філії провідних світових корпорацій у сфері інформаційних технологій.

Зовнішні економічні зв'язки

Експорт товарів Індії має виразне індустріально-аграрне спрямування. В експорті переважають нафтопродукти, діаманти, медикаменти. В імпорті першість належить сирій нафті, золоту, алмазам.

У структурі експорту послуг панівними є надання інформаційних послуг, аутсорсингу, міжнародний туризм, а в імпорті — морські перевезення, банківські і фінансові послуги.

У географічній структурі зовнішньої торгівлі Індії переважають розвинені країни, а також нові індустріальні країни Азії й Китай. В імпорті найбільша частка країн Перської затоки та США.