УРОК №29. ГОСПОДАРСТВО КИТАЮ.

ПРЕЗЕНТАЦІЯ "ГОСПОДАРСТВО КИТАЮ"

Первинний сектор економіки

Первинний сектор економіки Китаю спеціалізується на розвитку гірничодобувної промисловості й сільського господарства.

Великі масштаби розвитку добувної промисловості забезпечують його багаті мінеральні ресурси. За багатьма видами видобутку корисних копалин Китай є абсолютним лідером у світі. Єдине, що можна зауважити, це те, що великі обсяги виробництва в країні не можуть забезпечити промисловість власним видобутком. В результаті цього країна імпортує велику кількість мінеральної сировини. 

місце Китаю у світі за видобутком мінеральних ресурсів

Сільське господарство залишається важливою складовою економіки КНР, що забезпечує до 9 % ВВП. Головна ланка - рослинництво, у якому домінують зернові (80 % усіх посівів), зокрема рис (понад 10 тис. сортів), пшениця, кукурудза, а також гаолян (різновид сорго), просо, ячмінь, гречка. Поширені технічні культури, особливо бавовник і соя, в басейнах рік Хуанхе і Янцзи. Китай - великий світовий виробник чаю (28 % світового збору), арахісу, тютюну. Традиційним у КНР є овочівництво та садівництво (хурма, персики, абрикоси, фініки). 

Основний напрям тваринництва є свинарство (474 млн голів - І місце у світі). За поголів’ям свиней країна є абсолютним лідером у світі. Стабільно функціонує й скотарство, яке спирається на природну кормову базу луків і пасовищ. Птахівництво є галуззю, що динамічно розвивається. Птицю вирощують в особистих господарствах, що сконцентровані в приміських зонах (здебільшого це кури, індики, гуси). Вирощується також робоча худоба - коні, осли, верблюди, яки. Розведення кіз і овець поширене на півночі країни, Внутрішньої Монголії і в передгірних районах півдня. Вівчарство забезпечує сировиною легку промисловість.

Традиційно китайським напрямом тваринництва є шовківництво. Воно розвивається на півдні країни (де вирощують шовковичного шовкопряда) і в Північно-Східному Китаї (дубовий шовкопряд).

Бджільництво поширене по всій країні, однак найсильніше в Північно-Східному Китаї. За експортом меду Китай посідає друге місце у світі (дає 1/3 світового експорту). 

На заході поширене розведення овець, корів та кіз.

спеціалізація сільського господарства

Штучне розведення багатьох видів риби в прісноводних водоймах завжди посідало важливе місце в господарстві Китаю. У КНР для риборозведення широко використовують рисові поля, морські мілководдя також використовують як акваферми для розведення риби, креветок, молюсків і водоростей.

Вторинний сектор економіки Китаю

структура ВВП Китаю за секторами

На початку XXI ст. Китай став першою світовою індустріальною наддержавою з дуже широкою спеціалізацією. За загальною кількістю фабрик і заводів Китай посідає 1-ше місце в світі. Активно розвиваються металургійне, автомобільне та фармацевтичне виробництва. Створено такі сучасні галузі, як електроніка, нафтохімія, авіабудування, металургія рідкісних і розсіяних металів. Китай є надпотужним виробником абсолютної більшості видів промислової продукції у світі: коксу, чавуну, сталі та сталевих труб, алюмінію, цинку, олова, нікелю, автомобілів, телевізорів, радіоприймачів, мобільних телефонів, пральних і швейних машин, велосипедів, годинників, фотоапаратів, мінеральних добрив, цементу, бавовняних і шовкових тканин, взуття.

Електроенергетика. За загальною кількістю виробленої електроенергії Китай вийшов на 1-ше місце в світі. Він виробляє 23,8% електроенергії. Проте через швидкий розвиток економіки електроенергії та енергоносіїв власного видобутку не вистачає. У країні переважають теплові електростанції, що дають 81 % електроенергії. У паливно-енергетичному балансі левова частка належить кам'яному вугіллю. Частки нафти та природного газу є незначними. Бурхливе економічне зростання робить Китай все більш залежним від імпортних енергоносіїв. Якщо наприкінці XX ст. Китай забезпечував енергоресурсами не лише себе, а й Японію та Республіку Корею, то нині навпаки - він став другим у світі (після США) імпортером нафти. Величезний китайський споживчий ринок суттєво впливає на світові ціни на енергоресурси та енергетичну політику інших країн.

структура електроенергетики Китаю

Гідроенергопотенціал річок Китай використовує поки лише на 18%. ГЕС дають 15% електроенергії.

У країні у 2012 р. було введено в експлуатацію найпотужнішу електростанцію у світі - «Сань-Ся» («Три ущелини»). Будівництво тривало впродовж 20 років.

3% електроенергії дають атомні електростанції. Китай планує надалі нарощувати потужності АЕС і до 2030 р. стати найбільшим у світі споживачем цього виду енергії.

За загальною потужністю альтернативних джерел енергії Китай поступається лише США. В країні використовуються вітрові, припливні, геотермальна (на Тибеті), сонячні електростанції. Зростає роль біоенергетики.

Металургія. За рівнем розвитку чорної металургії Китай вийшов на 1-ше місце в світі. Він виплавляє майже половину сталі у світі. Виробництво сталі значно перевищує внутрішні потреби. За обсягом експорту сталевих виробів Китаю немає рівних у світі. Чорна металургія в країні ґрунтується на покладах власної мінеральної сировини: є середні за якістю залізні руди, руди легувальних металів, коксівне вугілля. Китай змушений імпортувати високоякісну руду з Австралії, Бразилії та Індії. Іншим чинником розвитку чорної металургії є постійно зростаюча потреба в чорних металах. Працює близько 1,5 тис. підприємств чорної металургії. Основна група - це великі державні підприємства: комбінати повного циклу, сталеплавильні та прокатні заводи. Вони зазнали значної модернізації. Підприємства оснащено найсучаснішим високоефективним обладнанням: основну частину сталі отримують у кисневих конверторах й електросталеплавильних печах. На більшості прокатних станів застосовують технологію безперервного розливу сталі. Такі комбінати концентруються переважно в двох районах: Північно-Східному (Аньшань, Фушунь, Далянь) та Східному (Баошань, Ухань). Найбільшим центром чорної металургії Китаю є Баошань. 

Кольорова металургія в Китаї розвивається високими темпами на основі покладів руд кольорових металів. Працюють як матеріаломісткі (вольфрам, мідь, свинець, цинк), так й енергомісткі (алюміній) виробництва. Деякі метали експортуються, частину інших постачають з-за кордону.

З виробництва первинного алюмінію, цинку, свинцю, олова, сурми, вольфраму, вісмуту країна вийшла на 1-ше місце в світі; молібдену, магнію, ванадію - на 2-ге; титану, золота, срібла - на 3-тє; міді та літію - на 4-те місце.

Машинобудування. Китайське машинобудування вбирає в себе практично усі відомі виробництва. До початку 80-х рр. XX ст. індустріалізація вимагала випуску обладнання для важкої та текстильної промисловості. Економічні реформ 80 - 90-х рр. зумовили швидке зростання виробництва товарів широкого вжитку: годинників, радіоприймачів, телевізорів, пральних машин тощо. Запровадження на селі сімейного підряду вимагало швидкого зростання випуску малих тракторів, мотоблоків та інших механізмів для роботи в родинних господарствах. Зацікавленість у місцевій дешевій робочій силі іноземних інвесторів сприяала суттєвому зростанню виробництва автомобілів, морських суден та інших транспортних засобів. Також зросла роль електроніки та електротехніки. Останнім часом у зв'язку з піднесенням геополітичної ролі Китаю значну роль відіграє авіакосмічна промисловість та військово-промисловий комплекс. Китай виробляє усі види зброї, у т. ч. й термоядерне. Будуються підводні човни з балістичними ракетами, створюється ракетна та стрілецька зброя для себе та на експорт.

Найбільшими центрами машинобудування є Шанхай, Харбін, Пекін, Шеньян, Тяньцзінь, Далянь, Чунцін, Нанкін, Гуанчжоу.

Загальне машинобудування працює на задоволення внутрішніх потреб. Виробництва енергетичного, металургійного, гірничодобувного обладнання зорієнтовано на споживчий чинник. Через те вони набули розвитку переважно у великих промислових містах на північному сході (Харбін, Шеньян) та сході країни. За виробництвом верстатів Китай входить до числа провідних виробників світу. Країна забезпечує себе верстатами середньої складності та експортує їх. Натомість складні сучасні верстати Китай імпортує із США, Японії, країн Європи.

Особливе місце має транспортне машинобудування. В країні складають майже 30% автомобілів світу, 87 % з яких - легкові. Це більш ніж у США, Японії та Німеччині разом. Близько половини вироблених автомобілів припадає на місцеві бренди (BYD - Build Your Dreams, Lifan, Chang'an, Chery, Great Wall, Brilliance). Більша частина вироблених у Китаї автомобілів реалізується всередині країни. Також Китай відомий як лідер з виробництва велосипедів, річкових та морських суден (38 % цієї продукції світу).

Авіаційна промисловість Китаю розвивається швидкими темпами. Державний авіапромисловий гігант Aviation Industry Corporation of China (AVIC) налічує сотні тисяч співробітників. Основним напрямом роботи є створення власного пасажирського авіабудування.

Уряд Китаю підтримує новітні виробництва високих технологій. Переважна більшість усіх компонентів сучасної електроніки (радіодеталі, материнські плати, відеокарти) виробляють у Китаї. Майже всі світові бренди електроніки (Apple, Dell, HP) виготовляють, а часто й розробляють у Китаї. Створюються також власні моделі електронних пристроїв, що не поступаються за якістю популярним аналогам, але зазвичай мають проблеми з надійністю роботи. Китай став законодавцем моди на ринку смартфонів і комп'ютерів, символами яких є компанії Lenovo, Huawei, ZTE, Meizu, Xiaomi. Найбільшим центром розвитку електронної та електротехнічної промисловості світу є місто Шеньчжень. Місто визнане одним з найбільш технологічних у світі.

Хімічна промисловість. Підприємства хімічної промисловості Китаю займаються не лише виробничою, а й науково-дослідною роботою. Найбільшу увагу приділяють хімії для сільського господарства, нафтохімії, синтезу органічних сполук, фармацевтиці. Китай вирізняється найбільшим у світі обсягом виробництва мінеральних добрив. Китай увійшов до першої десятки країн за випуском пластмас, хімічних волокон та синтетичного каучуку. Відомою у світі є продукція китайської фармацевтичної промисловості. Ліки - важлива стаття експорту країни.

Легка промисловість. Традиційно провідні місця в китайській економіці посідає текстильна промисловість. 25% виробленої продукції експортується до більшості країн світу. Виробництво тканин добре забезпечене власною сировиною й дешевою робочою силою. За сумарним виробництвом усіх видів тканин Китай посідає 1-ше місце в світі. Переважна більшість вироблених тканин - бавовняні. Китай виробляє їх більш ніж Індія, США та Японія, разом узяті. Китай є батьківщиною шовківництва. Натуральні шовкові тканини китайського виробництва цінуються в усьому світі. Китай знаний на світовому ринку виробництвом одягу, взуття, килимів, вишивкою та малюнками по шовку, різьбленням по дереву та каменю.

Третинний сектор

Види обслуговувальної діяльності в Китаї залишаються характерними для централізовано керованої економіки соціалістичної країни: належні їм функції виконують торгівля, комунальний сервіс, транспорт. Але дозволена згідно з останніми реформами свобода приватної ініціативи бере своє: активність і суєта базарної та вуличної торгівлі просто вражає. Можна недорого поїсти і дешево купити все необхідне для невибагливого покупця.

Помітно активізувалася фінансово-банківська діяльність. Зовнішньоекономічні банки країни посідають помітне місце у фінансовій системі світового господарства — серед першої десятки світових банків чотири китайських. Світовими містами в Азії є Сянган, Шанхай, Пекін.

У Китаї, враховуючи кількість населення та розміри території, транспорт іще не повною мірою задовольняє потреби господарства. Половину обсягу всієї його роботи виконують залізниці. 

залізниці Китаю

На найважливіших напрямках швидкість пасажирських потягів — 300 км/год (водночас зберігаються і звичайні потяги з невеликими швидкостями). Ведеться робота, аби до всіх основних економічних центрів провінцій підходили залізниці.

Важливе значення у перевезеннях пасажирів має автомобільний транспорт. 

Зростають обсяги роботи авіаційного транспорту. Аеропорти-хаби працюють у містах Пекін, Сянган, Гуанчжоу, Шанхай.

Найгустіша мережа залізниць, автошляхів, водних шляхів склалася на Великій Китайській рівнині, особливо на півночі, де зосереджено більшість населення і господарських об’єктів, а також на Північному Сході та в Сичуані. Вона забезпечує вихід до портів на узбережжі. Внутрішню частину держави забезпечено шляхами набагато гірше.

Зовнішньоекономічна діяльність

За останні роки в Китаї помітно змінилася структура експорту. По-перше, збільшилася до 40% частка високотехнологічних товарів. Основними статтями експорту є електронна техніка та промислове обладнання, побутові прилади, інтегральні мікросхеми, а також одяг, меблі, текстиль.

структура експорту Китаю

 Імпорт представлений електронною технікою, нафтою та нафтопродуктами, промисловим обладнанням, рудами металів. Основними торговельними партнерами Китаю є країни Східної Азії та США.

По-друге, Китай перетворився з імпортера на активного експортера капіталу. Стратегічними цілями його зовнішньоекономічної політики «глобального просування» стали купівля іноземних компаній, цінних паперів, земель для виробництва сільськогосподарської продукції.

Значними темпами зростає експорт робочої сили: за кордоном працює близько 1 млн китайців. Робітників із КНР можна зустріти у 180 країнах світу. До основних споживачів китайської праці належать Японія, Сингапур, Південна Корея, США, Росія, Ізраїль, ОАЕ та Йорданія. Водночас понад 10 тис. китайських компаній активно працюють у різних країнах світу.

спеціальні економічні зони Китаю