УРОК №17. 

Офіційна назва - Республіка Білорусь. До складу входить 6 областей і столичний округ. Білорусь, як і Україна здобула незалежність у 1991 р. Вона зберегла найтісніші політичні та економічні стосунки з Росією. Це єдина з країн у регіоні, що не є членом Ради Європи. Білорусь належить до країн з перехідною економікою. Вона посідає 81-ше місце у світі та 27-ме в Європі за ВВП. 

Економіко-географічне положення. 

Білорусь розташована в Східній Європі. Вона межує на сході з Росією, на півдні - з Україною, на заході - з Польщею, на півночі - з Литвою та Латвією. Росія - ядерна держава. Вона нав'язала Білорусі угоду про створення «союзної держави», а також втягла разом з Казахстаном й Вірменією до Євразійського Економічного Союзу (ЄврАзЕС).

Білорусь розташована на перетині важливіших транзитних шляхів сполучення між Західною та Східною Європою, але не має виходу до моря. Сприятливим для розвитку господарства країни є її наближення до важливих мінерально-сировинних баз Східної Європи.

географічне положення Білорусі

Природно-ресурсний потенціал. 

Природні умови Білорусі мало сприяють розвитку господарства. Через надмірне зволоження та невисокі температури повітря понад третину площ країни заболочено. 

Рельєф рівнинний, представлений Поліської низовиною.

Білорусь дуже бідна на мінеральні ресурси. З паливних корисних копалин є лише достатні поклади торфу, з нерудної сировини - поклади кухонної солі (Мозир) та калійної солі (Солігорськ). Розробляється багато родовищ будівельної сировини, є джерела прісної та мінеральної води.

Водні ресурси країни багаті. Найбільшими річками є Дніпро, Західна Двіна, Німан. Річки судноплавні, але бідні на гідроенергоресурси. 

Земельні ресурси бідні: переважають кислі дерново-підзолисті та болотні ґрунти, що потребують значних заходів меліорації. 

Лісові ресурси значні: ліси займають майже 40% площі країни.

Населення Білорусі

Для демографічної ситуації Білорусі характерний І тип відтворення населення. Рівень народжуваності невисокий: 10,5 осіб/тис. Рівень смертності становить 13,3 осіб/тис. Природний приріст від'ємний: -2,8 осіб/тис. Середній вік населення становить 38,6 року, середня тривалість життя - 72,5 року. Проте в останні роки спостерігається тенденція до зростання народжуваності та скорочення смертності. Через те статево-вікова піраміда має ознаки стабілізації кількості населення.

статево - вікова структура населення Білорусі

Для країни в цілому характерне невисоке позитивне сальдо міграцій. Більша частина іммігрантів прибуває з Росії, України, Казахстану, Туркменістану. Підвищення коефіцієнта міграційного приросту є частиною програми демографічної безпеки країни.

Трудові ресурси в Білорусі вирізняються високим рівнем освіти та низькою вартістю робочої сили. Кожний шостий білорус у віці понад 20 років має вищу освіту. У третинному секторі економіки зайнято менше людей, ніж у більшості країн Європи, а в первинному та вторинному секторах - більше.

Білорусь - однонаціональна країна: майже 84% її населення становлять білоруси. Певну частку становлять росіяни (8,3%), поляки (3,1 %) та українці (1,7%).

Середня густота населення Білорусі невисока - 45,8 осіб/км2. Рівень урбанізації значний - 77%. В країні існує 112 міст. 12 великих (понад 100 тис. осіб). Найбільшими містами країни є Мінськ (1,9 млн осіб), Гомель (483 тис. осіб), Могильов (358 тис. осіб), Вітебськ (348 тис. осіб), Гродно (328 тис. осіб), Брест (310 тис. осіб). Основні міста в країні розміщені вздовж транспортних магістралей, які разом утворюють урбанізаційно-комунікаційний каркас. Навколо столиці склалася велика Мінська міська агломерація. 

К країні є понад 23 тисячі сільських населених пунктів. Абсолютну більшість становлять малолюдні села (до 100 осіб). Є кілька тисяч сіл, де живе менш ніж 10 осіб.

Політична система Білорусі. 

Основою політичної системи Білорусі є інститут президентської влади. Президент визначає стратегію розвитку країни, основні напрями її внутрішньої і зовнішньої політики. З початку 90-х рр. XX ст. поступ Білорусі відбувався в російському напрямі. Однак після енергетичного конфлікту з Росією наприкінці 2006 р. білоруський уряд активізував спроби диверсифікувати свою зовнішню політику. Відносини з країнами ЄС та НАТО є складними. Сучасна зовнішня політика Білорусі спрямована на активізацію та поліпшення відносин з такими азійськими країнами, як Індія, Китай, Іран, Туреччина, а також американськими - Венесуела, Бразилія, Еквадор.

Первинний сектор економіки. 

Сільське господарство є найбільш дотованим з боку держави виробництвом. У сільськогосподарському обробітку перебуває 55% площі держави. Вирощують: картоплю, льон-довгунець, горох, ріпак, жито, овочі. За вирощуванням картоплі країна входить до топ-10 країн-виробників, а за збиранням картоплі на одну людину посідає 1-ше місце в світі.

У тваринництві розводять м'ясо-молочне поголів'я великої рогатої худоби, свиней, домашню птицю. Також відоме клітинне звірівництво: розводять норку, лисицю, песця.

Основу сільського господарства країни становлять старі форми підприємств - колгоспи та радгоспи, що прилаштовуються до ринкових відносин і діють за активної державної підтримки. Вони дають близько 2/3 сільгосппродукції. Особисті підсобні господарства населення, що не користуються державною підтримкою, виробляють ще третину продукції аграрного сектору, в т. ч. основну частину картоплі, овочів і вовни. Приватні фермерські господарства не відіграють помітної ролі. Білорусь постачає сільгосппродукцію до 35 країн світу, в т. ч. близько 70% - Росії.

Вторинний сектор економіки.

частка продукції окремих промислових виробництв у загальному обсязі промислового виробництва Білорусі

Машинобудування є найважливішим промисловим виробництвом у країні. Для виробництва машин використовують переважно імпортні чорні та кольорові метали. Особливе значення мають виробництво машин й устаткування для сільського та лісового господарства, а також виробництво транспортерних засобів. Національними брендами у машинобудуванні є кар'єрні самоскиди «БєлАЗ» (Жодіно), вантажні автомобілі «МАЗ» (Мінськ), трактори «Бєларус» (Мінськ), сільгосптехніка «Гомсельмаш», спецтехніка «Амкодора», холодильники та морозильне обладнання «Атлант», газові та електроплити «Гефест». Понад 60% білоруського машинобудування реалізується за кордоном, переважно в Росії та Казахстані.

Роль хімічної промисловості в економіці Білорусі неухильно зростає. Її спеціалізацією є виробництво мінеральних добрив: калійних (Солігорськ), азотних (Гродно), фосфатних (Гомель); а також деяких полімерів, зокрема хімічного волокна, скловолокна (Могильов, Світлогорськ, Гродно), понад 300 типорозмірів шин (Бобруйськ). Основні виробничі потужності хімічної промисловості Білорусі було зведено в 70-х рр. XX ст., тому вони суттєво застаріли та є екологічно небезпечними. Понад 80 країн світу імпортують білоруські хімікати. 

країни, які купують в Білорусі калійні добрива

Суттєво зросла роль у країні паливної промисловості. Великими центрами нафтопереробки є Новополоцьк і Мозир, що розташовані на гілках нафтопроводів з Росії. 

Лісова промисловість представлена лісозаготівлею, деревообробним, целюлозо-паперовим та лісохімічним виробництвами.

Для внутрішнього споживчого ринку найбільш динамічно розвиваються виробництва харчових продуктів і будівельних матеріалів. Щодо задоволення потреб внутрішнього ринку пріоритетом є вітчизняний виробник.

Нині білоруська харчова промисловість одержала статус експортної. Країна відома молочними, м'ясними, кондитерськими виробами, що вирізняються високими смаковими якостями та конкурентною ціною.

Останнім часом модернізується виробництво будівельних матеріалів. Це сприяє зниженню собівартості, поліпшенню теплоізоляційних та естетичних властивостей продукції. Збільшується експертне значення: цементу, кахлю, керамічного граніту, покрівельних матеріалів, фарб.

Особливості розвитку третинного сектору. 

Міжнародні транспортні коридори у Білорусі завантажено менш ніж на половину від їх пропускної здатності. Основними видами транспорту є залізничний, автомобільний та річковий. Енергоносії з Росії надходять трубопровідним транспортом, на який припадає понад половину вантажообігу в країні. Магістральні нафтопроводи є власністю російської акціонерної компанії «Транснефть». Повітряний транспорт розвинутий слабо.

За розвитком різних видів зв'язку Білорусь суттєво поступається країнам Європи за швидкістю, доступністю та кількістю користувачів Інтернету, ступенем покриття території стільниковим зв'язком, доступністю цифрового телебачення тощо. Подібні проблеми також стосуються торгівлі, громадського харчування, побутових послуг, готельного бізнесу, що стримує розвиток міжнародного туризму. У цих сферах спостерігаються недостатня забезпеченість закладами з надання послуг та низький рівень конкуренції. Для торгівлі також характерний слабкий розвиток логістики. До того ж у цих видах послуг є значна частка державної власності (10 - 40%), що робить їх малоефективними.

Зовнішні економічні зв'язки. 

Економіка Білорусі значною мірою зорієнтована на зовнішні ринки. Понад 50% вироблених у країні товарів йдуть на експорт. Водночас до країни імпортуються мінеральні ресурси (передусім енергоносії), прокат чорних та кольорових металів, комплектуючі для машин, технологічне обладнання, споживчі товари. Основними торговельними партнерами Білорусі в сфері матеріального виробництва є Росія (понад третину експорту), а в сфері послуг - країни Євросоюзу (близько половини експорту). Білорусь підтримує економічні зв'язки з Великою Британією, Німеччиною, Італією, Польщею, Литвою, Латвією, Чехією.

структура торговельних відносин Білорусі