Угорщина й Словаччина — дві невеликі країни, які мають короткі відрізки державного кордону з Україною. Румунія за своїми розмірами посідає проміжне положення між найбільшими за площею країнами Європи (Україна, Франція, Іспанія, Швеція) і невеликими державами регіону. Вона має дві ділянки спільного кордону з Україною.
Для географічного положення цих країн характерні такі риси:
розташовані у Східній Європі (Угорщина й Словаччина ближче до центральної частини регіону), проте за межами «головної осі розвитку» Європи;
Словаччина й Угорщина не мають виходу до моря, проте через їхню територію протікає Дунай — річка, чиї води мають міжнародний статус і зв’язують країни із Чорним морем. При цьому Угорщину Дунай перетинає з півночі на південь майже посередині;
Румунія має вихід до незамерзаючого Чорного моря та Дунаю;
усі країни мають досить багато суходільних сусідів (Угорщина — сім, Словаччина та Румунія — по п’ять), причому частина з них входить до складу ЄС (як і Словаччина, Угорщина та Румунія), а Австрія належить до високорозвинених країн;
через територію країн проходять важливі транспортні шляхи, у тому числі Дунай.
Природно - ресурсний потенціал країн
Країни мають відносно багатий і різноманітний природно-ресурсний потенціал. Гірські й пагорбкуваті райони Карпат охоплюють до 2/3 території Румунії та Словаччини, в Угорщині близько половини території лежить у межах Середньодунайської низовини.
Карпати
Надра Угорщини багаті бокситами, міддю, поліметалевими рудами та будівельною сировиною, а також мінеральними й термальними водами.
корисні копалини
Румунія багата на нафту й природний газ (Передкарпатський прогин), вугілля (невисокої якості), поліметалеві руди, свинець, цинк, сірку, кам’яну сіль, вапняки, будівельні матеріали.
У Словаччині ж наявні поклади бурого вугілля, нафти й природного газу, поліметалевих руд, магнезиту, урану.
Територія всіх трьох країн розміщується в басейні Дунаю, який на всій протяжності судноплавний і до якого впадає більшість річок країн, що беруть початок в Альпах і Карпатах. Невеличкі гірські річки є важливими джерелами гідроенергії. Найбільшим озером регіону є Балатон. Справжнє багатство придунайських країн - їхні гарячі джерела й мінеральні води.
Дунай
Гірські території є лісистими, рівнини ж давно розорані. Найлісистішою країною є Словаччина (40 %), потім - Румунія (29 %) й Угорщина (23 %). Зона природної степової рослинності тягнеться вздовж Дунаю.
Населення
Найбільша із трьох країн за кількістю населення — Румунія (19,5 млн осіб). В Угорщині проживають майже 10 млн осіб, у Словаччині — 5,4 млн осіб. В усіх країнах буде від’ємний природний приріст населення ( найвищий в Словаччині, найнижчий в Румунії)
Проте в Словаччині найвищий показник густоти населення — 110 осіб/км.кв. Найнижча густота в Румунії — 85 осіб/км.кв. В обох країнах жителі здебільшого зосереджені на рівнинних територіях. Так, у Словаччині найбільша густота в південній рівнинній частині та гірських долинах, утворених притоками Дунаю й Тиси. В Угорщині густота населення становить 106 осіб/км.кв, воно розміщене більш рівномірно, виділяється тільки столична агломерація.
Ветнічному відношенні населення країн є досить однорідним. Більшість становлять румуни, угорці (мадяри) і словаки. У той самий час в Угорщині проживає кілька сотень тисяч німців, румунів, сербів та ромів, а в Словаччині та Румунії — значна кількість угорців. У всіх країнах демографічна ситуація є досить складною.
Рівень урбанізації найвищий в Угорщині (72%), причому майже кожен четвертий городянин живе в Будапешті (1,7 млн осіб). У Словаччині та Румунії рівень урбанізації становить 52—55%. Найбільше місто Словаччини — столиця Братислава (430 тис. осіб). Воно розташоване на лівому березі Дунаю. Найбільше місто Румунії — її столиця Бухарест (1,8 млн осіб). Він розташований на Нижньодунайській низовині, на річці Димбовиця.
Домінуючі галузі економіки
Основою економіки країн є сфера послуг та промисловість. У сфері послуг найбільше значення мають фінансові, транспортні, туристичні, освітні послуги, а також готельний та ресторанний бізнес. Фінансово-банківська система країн включає комерційні та ощадні банки, страхові та пенсійні компанії. Велике значення мають іноземні банки. У Словаччині, наприклад, вони складають 2/3 сектору.
Зростає значення туризму.
Країни мають досить густу транспортну систему, основу якої становлять автомобільні й залізничні магістралі. Найважливіші з них з’єднують Румунію, Угорщину й Словаччину із сусідніми державами, у тому числі з Україною. Частина магістралей транзитні й мають напрямок зі Східної Європи в Західну. Специфічною є наявність на території всіх країн міжнародної водної магістралі — Дунаю. У Румунії велике значення має морський і трубопровідний транспорт.
Добувна промисловість краще розвинена в Румунії та Угорщині. У Румунії найбільше значення мають паливні корисні копалини. Головний район видобутку нафти — у передгір’ях Карпат. Тут, а також у Трансильванії та на шельфі Чорного моря є природний газ.
В Угорщині розробляються родовища бокситів, залізної руди, у незначній кількості вугілля та природний газ. Угорщині та Словаччині (частково й Румунії) не вистачає власних енергоносіїв, тому вони залежать від поставок із-за кордону.
Українах досить високий рівень розвитку машинобудування. У Румунії виробляють обладнання для нафтових промислів, зокрема бурове, продукцію хімічної промисловості, а також товарні вагони, автомобілі, двигуни. Із випуску бурового обладнання країна є одним із європейських лідерів, частина продукції експортується. Найбільше промислових підприємств зосереджено в Бухаресті, Плоєшті, Брашові.
Румунська хімічна промисловість значною мірою спирається на власну сировину. Виробляють азотні добрива, пластмаси, синтетичний каучук і синтетичні волокна, миючі засоби, лаки, фарби. Частина продукції йде на експорт.
ВУгорщині розташовані заводи з виробництва сільськогосподарських машин, обладнання для легкої та харчової промисловості. У 2017 р. в місті Комаром відкрилося підприємство зі збирання електроавтобусів. Зростає виробництво автомобілів та деталей до них. Найбільші підприємства машинобудування розташовані у великих містах, зокрема в Будапешті, Дебрецені, Мішкольці, Сегеді.
електроавтобус
Серед підприємств хімічної промисловості виділяються нафтопереробний завод у місті Сазхаломбатта, хімічний комбінат у місті Тісауйварош, фармацевтичні заводи «Хіноїн», «Гедеон Ріхтер», «Хунгарофарма» та «Егіс» у Будапешті.
Зберігає своє значення харчова промисловість. В Угорщині виробляють різноманітні консервовані овочі, фрукти, соки, джеми. Країна також відома своїми токайськими винами.
Сучасна промисловість розвивається і в Словаччині, цьому сприяють іноземні інвестиції. У країні виробляють телевізори «Соні», працюють заводи, що випускають продукцію з товарним знаком «Самсунг» (електроніка), «Вірпул» (побутова техніка). Словаччина належить до європейських лідерів із виробництва котлів центрального опалення. Проте особливо швидкими темпами розвивається автомобілебудування, яке стало своєрідним двигуном промисловості.
Увсіх країнах працюють металургійні підприємства. У Румунії найбільше значення має виробництво сталі та алюмінію, у Словаччині — сталі (Кошице), в Угорщині — алюмінію (Секешфехервар).
Вумовах недостатньої кількості енергоресурсів Словаччина та Угорщина розвивають атомну електроенергетику. В енергетиці Румунії велике значення мають ТЕС. Серед ГЕС найвідомішою є побудована с ГЕС «Залізні ворота» на Дунаї.
ГЕС "Залізні ворота"
Улегкій промисловості в країнах найбільш розвинені швейне, шкіряно-взуттєве, трикотажне виробництва.
Традиційно велике значення має сільське господарство. Однак якщо в Угорщині частки рослинництва й тваринництва приблизно однакові, то в Румунії та Словаччині переважає рослинництво. У всіх країнах вирощують зернові культури (пшениця, жито, кукурудза, ячмінь), цукровий буряк, соняшник, виноград, фрукти. В Угорщині, у межиріччі Дунаю й Тиси, а також на узбережжі озера Балатон розвиваються овочівництво (особливо популярні різні види перцю), садівництво, виноградарство.
Утваринництві країн найбільш розвинені скотарство, свинарство й птахівництво. У Карпатах (Румунія, Словаччина) переважає вівчарство. Угорщина відома як значний експортер м’яса курей, гусей, качок, індичок.
Зовнішньоекономічні зв'язки
Оскільки всі країни входять до складу ЄС, саме в межах цього інтеграційного об’єднання проходять їхні основні торговельні операції. Так, частка країн ЄС в експорті Словаччини становила 85%, а в імпорті — 67%, Угорщини — 79 та 74%, Румунії — 73 та 66% відповідно. Особливість цих країн (у першу чергу, Угорщини та Словаччини) — значна частка продукції, що експортується. Серед країн основними торговельними партнерами є Німеччина, Австрія, Франція, Італія, Велика Британія, Польща, Чехія, США, Нідерланди, Китай.
Зважаючи на недостатню кількість корисних копалин, Угорщина й Словаччина імпортують багато енергоносіїв і частину сировини для металургії. Проте найбільшу частку в експорті та імпорті посідають машини, обладнання та електроніка, обидві країни продають на зовнішньому ринку багато автомобілів та комплектуючих до них.
Векспорті Румунії, крім машин та обладнання, велике значення мають продукція хімічної промисловості, нафтопродукти, пиломатеріали, сільськогосподарська продукція. В імпорті переважає продукція машинобудування (у тому числі транспортні засоби й телекомунікаційне обладнання) та хімічної промисловості (зокрема ліки), сировина (у тому числі нафта і природний газ), текстиль та вироби з нього. Сальдо зовнішньої торгівлі Румунії від’ємне.