Офіційна назва – Сполучене Королівство Великої Британії і Північної Ірландії Склад території – 4 історичні області: Англія (45 графств і особлива адміністративна одиниця Великий Лондон), Шотландія (9 районів і острівна територія), Уельс (8 графств), Північна Ірландія (26 округів), самостійні адміністративні одиниці: о-в Мен, Нормандські о-ви. Має 14 залежних територій (Британські заморські території).
Велика Британія – одна з «найстаріших» країн з ринковою економікою. Колишня величезна Британська колоніальна імперія після розпаду й досі зберігає свою присутність в усіх регіонах світу й очолює Співдружність Націй. Сполучене Королівство посідає:
5-те місце у світі та 2-ге в Європі (після Німеччини) за ВВП
18-те місце в світі та 5-те в Європі – за золотовалютними резервами
Велика Британія – постіндустріальна країна. Велика Британія – ядерна держава, постійний член Ради Безпеки ООН. За військовою потужністю вона є п’ятою державою у світі та першою – в Європі.
Основні чинники, що визначають місце країни в міжнародному поділі праці.
Місце Великої Британії у міжнародному поділі праці визначає ряд чинників. Основні з них: своєрідне ЕГП, історичний чинник, багаті фінансові та матеріальні ресурси, значні науково-технічний, працересурсний, споживчий та природно-ресурсний потенціал.
Економіко-географічне положення
Велика Британія є державою, що розташована в межах найбільшого європейського архіпелагу. На півдні держава має морські кордони з Францією через протоку Ла-Манш. Під найвужчою його частиною – Па-де-Кале – збудований тунель, яким здійснюється регулярне залізничне сполучення між двома країнами. На сході та південному сході вона відокремлена акваторією Північного моря від Норвегії, Швеції, Данії, Німеччини, Нідерландів та Бельгії. Кордони суходолом має тільки з Ірландією. Всі сусідні держави, крім Швеції та Ірландії, входять до військово-політичного блоку НАТО.
Велика Британія лежить на перетині найважливіших морських та авіаційних шляхів сполучення між Північною та Західною Європою. Сприятливим для розвитку господарства Великої Британії є її наближення до важливих мінерально-сировинних баз Європи. Так, залізні руди завозяться із сусідньої Швеції, частина природного газу – з Норвегії, ліс та пиломатеріали – зі Скандинавських країн.
Історичний чинник
У минулі століття у зв’язку з колоніальними захопленнями Велика Британія створила найбільшу в історії людства колоніальну імперію. В ній проживала чверть населення земної кулі. Переселенці з Британських островів склали основний етнічний елемент у формуванні американської, англоканадської, англоавстралійської, англоновозеландської націй. Разом з тим розширювалася сфера вживання англійської мови.
Великих змін зазнала економіка Великої Британії внаслідок реалізації нової економічної політики уряду Маргарет Тетчер у 70-80-х рр. ХХ ст. Тоді відбулася масштабна приватизація державних підприємств, у результаті якої частину з них було закрито, іншу – продано приватному бізнесу. Крім того, відбулася деіндустралізація країни. Внаслідок цього цілі промислові райони було ліквідовано. Скоротилися старі традиційні матеріало-, праце- та енергомісткі й неекологічні виробництва: видобуток вугілля, чорна металургія, суднобудування, текстильне та взуттєве виробництва. Їх місце посіли новітні високотехнологічні виробництва машинобудування та хімічної промисловості.
Нині головною особливістю макроекономічного розвитку країни є неоліберальна, т. зв. англосаксонська модель розвитку. Для неї характерна перевага вільного приватного підприємництва, на який припадає понад 80 % загального обсягу виробництва. Політика уряду спрямована на створення максимально сприятливих умов для розвитку приватного бізнесу з деяким регулюванням господарства з боку держави.
Фінансові ресурси
Роль країни як головного світового фінансового центру світу залишається основним джерелом її економічної потужності. Основою фінансових ресурсів Великої Британії є найстаріша банківська система, яка належить до найрозвинутіших у світі. Фінансово-економічна еліта Великої Британії – це керівники банків та фінансово-промислових груп.
Науково-технічний потенціал
На науково-дослідні роботи країна витрачає 1,88 % ВВП щороку. Велика Британія посідає 2-ге місце в світі після США за кількістю вчених-нобелевських лауреатів. Найбільш суттєвими є винаходи британської науки в галузі біотехнології, зокрема структури ДНК, в клонуванні, комп’ютерній томографії. Важливі винайдення стосуються суперпровідників, радіоастрофізики, досліджень озонових дір. Велика Британія є лідером у сфері електроніки й телекомунікацій. Одна лише компанія British Telecom щороку здійснює близько тисячі науково-дослідницьких відкриттів.
На початку 80-х років ХХ ст., коли промислові райони Великої Британії потерпали від кризи, прем’єр-міністр країни Маргарет Тетчер прийняла рішення про створення в цих регіонах, поблизу всесвітньо відомих університетів, технопарків.
Для демографічної ситуації Великобританії характерним є І тип відтворення населення. Внаслідок урбанізації з початку ХХ ст. постійно знижується рівень народжуваності. Але він достатньо високий: 12,1 осіб/тис.Смертність низька: 9,4 осіб/тис. Природний приріст в країні: 2,7 особи/тис. Наслідком І типу відтворення населення є «старіння нації». Середній вік населення становить 40,2 року.Тривалість життя в країні висока – 80,54 року. В Англії темпи природного приросту є високими. Швидко зростає кількість населення Північної Ірландії, де природний приріст значно перевищує середній по країні й становить 6 осіб/тис., що зумовлено переважно релігійними причинами. Значно нижчими темпами збільшується число жителів в Уельсі. Натомість населення Шотландії та Північно-Східних промислових районів Англії скорочується.
З другої половини ХХ ст. спостерігається позитивне сальдо міграцій до країни. За кількістю іммігрантів Сполучене Королівство поступається в Європі лише Німеччині.
Історичний розвиток зумовив багатонаціональний склад населення Великої Британії та наявність представників різних мовних груп індоєвропейської сім’ї – германської та кельтської. Більшість становить англійське (80 %), шотландське (15 %) та ірландське (4 %) населення. У Великій Британії живе близько 12 тис. осіб української діаспори.
Маючи багатонаціональний склад населення, держава водночас є унітарною.
Трудові ресурси Великої Британії вирізняються високим рівнем кваліфікації, а через те – високою вартістю. Структура зайнятості: зменшилася частка працюючих у первинному та вторинному секторах економіки, натомість зросла у третинному секторі.
Природно-ресурсний потенціал
За особливостями рельєфу Велика Британія поділена на північно-західну гірську частину та південно-східну рівнинну.
Кліматичні особливості островів зумовлені теплими течіями Атлантичного океану. Річні амплітуди коливань температур незначні. Літо прохолодне, зима достатньо тепла. У горах Шотландії сніг лежить 1–1,5 місяці, а на півдні – не більш ніж тиждень, що дає змогу впродовж усього року використовувати природні пасовища.
Мінеральні ресурси Великої Британії розробляються багато років і їх значно виснажено. Старі промислові райони країни переорієнтовуються на нові види економічної діяльності. Оскільки усі вугільні шахти закрито, країна перетворилася з експортера вугілля на його імпортера. З паливних корисних копалин країна найкраще забезпечена нафтою та природним газом завдяки родовищам шельфової зони Північного моря. Велика Британія є другим у світі експортером каоліну (білої глини), з якої роблять порцеляну.
Країна багата на водні ресурси. Гідроенергопотенціал річок використовується в Шотландії та Північному Уельсі. Судноплавними є річки Темза та Северн.
Найродючіші бурі лісові ґрунти розміщені на рівнинах південного сходу, що уможливлює активне використання в рослинництві.
Система розселення
Великобританія є однією з найбільш густозаселених і високоурбанізованих країн світу. Середня густота населення становить 268,8 осіб/км². Максимальний показник має Англія (понад 350 осіб/км²), мінімальний – Шотландія (у горах – до 2 осіб/км²). Найгустіше заселена територія від Лондона до Ліверпуля. Вже наприкінці ХІХ ст. в містах країни проживало майже 3/4 населення. У другій половині ХХ ст. спостерігався зворотний процес – субурбанізація. Нині актив но відбувається джентрифікація великих міст.
Міст-мільйонерів у країні два: Лондон (8,6 млн осіб) і Бірмінгем (1 млн осіб). Лондон є столицею, головним політичним, культурним, фінансовим, туристичним та промисловим осередком, найбільшим транспортним вузлом країни. Разом з приміською зоною він утворює величезну міську агломерацію, яку називають Великим Лондоном. Там проживає 13,9 млн осіб (понад 20 % населення країни). Від Лондона до Ліверпуля сформувався Англійський мегаполіс, в якому сконцентровано понад половину населення держави.
Співдружність Націй
53 незалежних держави, переважна більшість яких раніше входили до складу Британської колоніальної імперії (окрім Руанди та Мозамбіку), нині є членами міжурядової організації, що її раніше називали Британською Співдружністю, а нині відома як Співдружність Націй.
Англійський монарх є формальним головою в 14 державах-членах Співдружності, що відомі як Королівства Співдружності. Де-юре (за законом) королева очолює ці держави та є символом вищої влади. У країнах є її представник – генерал-губернатор. Офіційно жителі цих держав не є підданими англійської королеви. Де-факто (насправді) в цих країнах існує свій уряд, який керує державою. До Королівств Співдружності належать Канада, Австралія та Нова Зеландія, країни, що розташовані в Карибському басейні та Океанії. Деякі з Королівств Співдружності навіть використовують державні атрибути Великої Британії.
Особливості сучасного постіндустріального розвитку країни
Велика Британія – країна з високорозвинутою, потужною, незалежною економікою. Водночас видобуток вугілля зовсім припинений, виробництво сталі скоротилося вдвічі. Британська кольорова металургія завдяки високим внутрішнім потребам залишається однією з найбільших в Європі. Важливими в її розвитку є новітні машинобудівні та хімічні виробництва.
Лондон є одним з провідних фінансових, товарно-біржових і туристичних центрів світу. Добре себе зарекомендувало британське будівництво, створивши споруди світової якості: Євродіснейленд біля Парижа (Франція), олімпійські об’єкти в Атланті (США), аеропорт у Гонконгу (Китай). Протягом останніх десятиліть в англійській економіці суттєво скорочений державний сектор. Крім того, проведено дерегуляцію економіки, послабилася система соціального забезпечення. Структурні зміни в британській економіці останніх десятиліть пов’язані зі зростанням значення третинного сектору. Нині він забезпечує створення 78 % ВВП країни.
Домінуючі складники третинного сектору
Чверть ВВП країни створюють фінансові послуги. Лондон називають «фінансовою столицею світу». Серцем банківської системи країни є Bank of England, найстаріший у світі Центральний банк, створений наприкінці ХVІІ ст. Окрім британських у Лондоні працюють понад 50 найбільших банків світу. Основними видами фінансової діяльності крім банківських є страхувальні послуги, ринок фінансових інструментів (ф’ючерси, опціони, глобальні депозитні розписки), ринок облігацій, валютний ринок, фінансовий лізинг, трастові операції із закордонними акціями, операції з дорогоцінними металами, контроль значної частки світового біржового ринку нафти та деяких інших стратегічних товарів. У Великій Британії розташовані найважливіші товарні та фондові біржі світу: Лондонська фондова біржа, Лондонська біржа металів, Балтійська біржа.
Туризм є другим за значенням у сфері послуг. У ньому зайнято 7 % працездатного населення й створюється близько 5 % ВВП. Країну відвідує 31,2 млн туристів (2015 р.). За цим показником країна посідає 8-ме місце в світі та 5-те в Європі. Велика Британія приваблює туристів з усього світу своєю багатовіковою самобутньою культурою, історією, неповторним англійським колоритом. У Лондоні, Глазго, Ліверпулі проводять бізнес-форуми й конгреси, що сприяє діловому туризму. Великої популярності набув британський спортивний туризм, метою якого є забезпечення можливості туристам займатися обраним видом спорту. Особливо популярні вітрильний спорт і футбол. Лондон – величезний туристичний центр світу. Велику Британію відвідує найбільше за все туристів зі США, Франції, Німеччини, Ірландії, Нідерландів.
Освіта Великої Британії складається з державного та приватного секторів. Вища освіта у Великій Британії є державною. Навчання здійснюється у понад 850 вищих навчальних закладах, що дають змогу здобути ступінь бакалавра та магістра. Серед британських вишів розрізняють університети, вищі школи та коледжі (пропонують спеціальну освіту: художню, музичну або аграрну). Велика Британія є безумовним лідером за кількістю найкращих університетів Європи. До топ-200 входять 46 британських університетів. Серед них Оксфорд і Кембридж, університети Единбурга, Манчестера, Бристоля, Глазго, Ліверпуля та інших міст країни.
Промислові виробництва, що визначають міжнародну спеціалізацію країни
У промисловому виробництві Великої Британії важливе місце посідає добувна промисловість. За одночасного закриття шахт тривалий час зростали обсяги видобутку нафти та природного газу на континентальному шельфі Північного моря. Однак через падіння світових цін на нафту собівартість її видобутку у Великій Британії зросла у 5 разів. Як результат, видобуток скоротився на 40 %. Англійська компанія British Petroleum та англо-голландська Royal Dutch/Shell – серед лідерів у своєму сегменті ринку. Системою трубопроводів і танкерами нафта з шельфових родовищ надходить до нафтового терміналу «Саллом-Во», де завантажується в танкери для подальшого транспортування. Внаслідок скорочення видобутку країна зберігає значний імпорт нафти. Зовнішня торгівля природним газом є незначною.
У переробній промисловості пріоритетними є машинобудування, хімічна промисловість, харчова промисловість (12,5 % усього виробництва), у т. ч. виробництво молока, чаю, кондитерських виробів, металів (10,8 %), паперу.
У машинобудуванні чільне місце посідає виробництво транспортних засобів (12,4 % вартості усього промислового виробництва). У виробництві автомобілів відомі національні (Rover, Jaguar, Vauxhall) та філії іноземних (Ford, Honda, Nissan, Toyota) компаній. Велика Британія лідирує в світі за експортом вантажних автомобілів «Лендровер», випускає автомобілі вищого класу «Роллс-Ройс» та «Бентлі». Англійське суднобудування відоме виробництвом бурових платформ і судового обладнання. Авіакосмічна промисловість Великої Британії – третя у світі після США та Франції. Вона складає цивільні та військові літаки (British Aerospace, Harrier, Tornado, Eurofighter Typhoon), гелікоптери («СиКинг», «Линко»), авіадвигуни («Роллс-Ройс»), а також обладнання для європейського концерну Airbus Industry, що виготовляє літаки. Усім відомі британські літаки вертикального злету та посадки.
Потужним є британське виробництво машин та обладнання загального призначення. В країні складають сучасну сільськогосподарську та будівельну техніку (компанія JCB). За виробництвом верстатів, зокрема текстильного обладнання, країна посідає 7-ме місце в світі.
Точне машинобудування відоме своєю електронікою та електротехнікою. В країні виробляють комп’ютери, програмове забезпечення, засоби телекомунікації (волоконну оптику, радари, системи стеження за повітряним рухом), медичне обладнання, побутову техніку, а також годинники та фотоапарати.
Хімічна промисловість Великої Британії ґрунтується на нафтогазовій сировині. Вона спеціалізується на виробництві нових матеріалів, парфумів, агрохімії. Країна посідає 4-те місце у світі за виробництвом лікарських засобів. В країні виробляють різні види пластмас, зокрема конструкційні. Основні райони хімії сформувалися на південному-сході Англії, в Ланкаширі та Чеширі.
Особливості аграрного сектору
Сільське господарство в країні є одним з найбільш продуктивних та механізованих у світі. Особливість розвитку – зростання концентрації аграрного капіталу та його зрощування з промисловим і, як наслідок, формування агровиробничої сфери. Площа сільгоспугідь становить 76 % від усього земельного фонду. Більша їх частина зосереджена у великих фермерських господарствах площею понад 100 га. Виробництво високотоварне.
У структурі виробництва переважає тваринництво, а саме молочне та м’ясо-молочне скотарство, беконного напряму свинарство, птахівництво. На тонкорунне вівчарство нині припадає всього 1 % всієї сільськогосподарської продукції.
Частка рослинництва в економіці країни незначна. В основному воно спрямоване на обслуговування тваринництва. Із зернових культур переважають пшениця та сірі хліби: ячмінь, овес, із технічних – цукровий буряк, льон-довгунець, ріпак. Також вирощують картоплю, розводять фруктові сади. Основні райони землеробства – Східна та Південно-Східна Англія.
Країна забезпечує потреби населення в харчових продуктах лише наполовину. Імпортується 80 % вершкового масла, 60 % цукру, 50 % пшениці та бекону, 25 % яловичини та телятини.
Характерні риси просторової організації господарства
Близько 80 % усього виробництва сконцентровано в Англії. В період індустріалізації на півдні та в центрі Англії сформувався великий промисловий пояс від Лондона до Ліверпуля. Внаслідок реіндустріалізації та структурної перебудови економіки цей пояс втратив своє лідерство в межах країни. Натомість сформувався новий великий осередок господарства з розвинутими третинним та вторинним секторами економіки – Великий Лондон. Для розвитку інших територій держава проводить регіональну політику.
Зовнішні економічні зв’язки
Велика Британія вирізняється негативним сальдо зовнішньої торгівлі. Імпорт країни становлять як промислова продукція, так і сировина, напівфабрикати, продовольство. Основну частку в експорті становлять машини та обладнання. Велика Британія є постачальником на світовий ринок авіаційного та навігаційного обладнання, турбореактивних двигунів, електроніки, тракторів, текстильного та гірничошахтного обладнання. Країна посідає одне з перших місць у світі за експортом зброї. Натомість суттєво зменшилася в експорті частка британських текстильних товарів.
Головними торговельними партнерами Великої Британії є країни Європейського Союзу та США. Сполучене Королівство здійснює до 10% світового експорту послуг: банківських, страхових, брокерських, консультативних, а також у сфері комп’ютерного програмування. Левова частка англійських інвестицій припадає не на Старий Світ, а на США, країни Співдружності Націй, особливо Канаду, Австралію та інші колишні британські колоніальні володіння. Натомість понад 30 % іноземних прямих капіталовкладень в економіку Великої Британії контролюється корпораціями США. Важливе значення має також голландський, німецький та японський капітал.
Міжнародні зв’язки України з Великою Британією.
Україна підтримує активні економічні, політичні та культурні відносин з Великою Британією. Сполучене Королівство експортує в Україну енергетичні генератори, виробниче обладнання, електронні пристрої, косметику, хімічні матеріали, харчові продукти. В експорті з України переважають метали, текстиль, олійні культури, телекомунікаційне обладнання, цукор, кондитерські вироби. Зміцнюються політичні контакти та організована співпраця у військовому, військово-технічному напрямах.
Головна 
