Економіко - географічне положення

Королівство Норвегія — держава в західній частині Скандинавського півострова. Крім материкової частини, до неї належать острови, серед яких десять порівняно великих островів архіпелагу Шпіцберген. Норвегію називають «країною північного сонця» — третина її території лежить за Північним полярним колом. Норвегія межує зі Швецією, Фінляндією (із цими країнами, які є членами ЄС, вона має активні міжнародні відносини) та Росією. На заході її омивають води Норвезького моря, на півдні — Північного моря Атлантичного океану, а на півночі — води Баренцового моря Північного Льодовитого океану.

Населення Норвегії

Населення країни становить 5,3 млн осіб. Норвегія — одна з найменш населених країн Європи, середня густота становить 16 осіб/км.кв. Розміщено населення дуже нерівномірно. Більшість зосереджена в південній, західній і східній частинах. На півдні найбільша густота на вузькій прибережній смузі навколо Осло-фіорда і Тронгеймс-фіорда. Норвежці складають більшість населення — 94%, також тут живуть данці, фіни, шведи, німці. На крайній півночі проживають саами — ця невелика етнічна група налічує до 60 тис. осіб. Середньорічний приріст населення дорівнює 2%. Країна приймає порівняно багато мігрантів. Більшість віруючих — лютерани. Міське населення складає 81%, у тому числі понад 1/6 зосереджена в столичній агломерації Осло (близько 700 тис. осіб). Місто розташоване на березі Осло-фіорда, куди заходять океанічні судна. В Осло багато промислових підприємств. Інші великі міста Норвегії: Берген, Тронгейм, Ставангер. Домінуючі складові економіки

Країна посідає одне з перших місць у світі за ВВП на одну особу та рівнем життя. Останніми роками саме Норвегія найчастіше очолює список держав із найвищим ІЛР. Пріоритетною сферою норвезької економіки є видобуток нафти й природного газу на 80 родовищах (62 — у Північному, 16 — у Норвезькому й два — у Баренцовому морях). Завдяки гідроресурсам внутрішнє споживання вуглеводнів у Норвегії незначне, понад 90 % паливних ресурсів експортується. Електроенергетика забезпечує Норвегії перше місце у світі за виробництвом електроенергії на одну особу й створює умови для розвитку інших сфер господарства та експорту. Майже 96% електроенергії виробляється на гідроелектростанціях, 2,5% — на теплових, 1,7% — на вітрових електростанціях. Традиційними є сфери діяльності, пов’язані з морем: морські перевезення, спеціальні послуги (суднові брокери, страхові компанії, конструкторські бюро), виробництво морського обладнання й суднобудування. Загалом ці чотири сфери утворюють так званий національний морський кластер. Одним із найстаріших виробництв, яке має багатий досвід і традиції, є суднобудування. Найбільше виробляється спеціальних суден. Завдяки своїй унікальності та технічній складності вони мають високу вартість і приносять більше прибутків. Пасажирські судна посідають друге місце, серед них арктичні круїзні судна. Основні суднобудівні потужності зосереджені в південній і західній частинах країни. У чорній металургії Норвегія спеціалізується на виготовленні феросплавів, а в кольоровій — на виробництві алюмінію, нікелю, магнію, міді й цинку. При цьому використовується не тільки власна сировина, але й імпортна. Так, виробництво первинного алюмінію здійснюється виключно з іноземної сировини, серед центрів — Холменстранд, Ордалстанген. Частина продукції металургії експортується. Норвегія — основний постачальник феросплавів і алюмінію у Європі. Хімічна промисловість представлена в Норвегії виробництвом нафтопродуктів, азотних добрив, лакофарбових матеріалів, вибухових речовин, полімерів, а також вакцин для аквакультури. Сектор розвивається здебільшого на власній сировинній базі. Найбільші центри розташовані на сході країни. Велике значення в Норвегії мають рибництво та аквакультура. Кількість норвезького рибопромислового флоту в 2016 р. склала майже 6 тис. суден, вилов — понад 2 млн т на рік (оселедець, тріска, скумбрія, мойва). Країна посідає перше місце з вирощування лосося, а також входить до світових лідерів з експорту риби (поступається тільки Китаю). Значення деревообробної і целюлозно-паперової промисловості дещо зменшилося. Водночас країна залишається значним виробником деревини й паперу високої якості. Основні центри розташовані поблизу великих лісових масивів Східної Норвегії.

Частка сільського господарства в економіці постійно скорочується і зараз забезпечує 2 % національного багатства. Проте ця сфера залишається високорозвиненою та захищеною державою. Найбільше значення має продукція молочного та м’ясного тваринництва. Розвинені вівчарство та свинарство. У рослинництві вирощуються ячмінь, овес, картопля і пшениця. Найбільша кількість фермерських господарств зосереджена на півдні, зокрема в губернії Ругалан.

У Норвегії діє велика кількість програм щодо стимулювання й підтримки науково-дослідної та інноваційної діяльності. До них належать податкові пільги, державні та регіональні програми сприяння впровадженню результатів науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт.

Країна має розвинений фінансовий сектор, розгалужену та якісну систему освіти. У державних вищих навчальних закладах освіта безкоштовна. Незважаючи на гірський рельєф, у Норвегії добре розвинений сухопутний транспорт. Крім залізниць та автомобільних доріг, велике значення має поромне сполучення. Основний вид вантажного транспорту — морський, головний порт — Осло. Переважна частина торговельного флоту зайнята на міжнародних перевезеннях за іноземними замовленнями. Норвегія посідає одне з перших місць у світі за внутрішніми перевезеннями пасажирів авіаційним транспортом у розрахунку на одну особу. Зовнішньоекономічні зв’язки

Посідаючи 117 -те місце у світі за кількістю населення, Норвегія розташована на 35-му місці за торгівлею товарами і на 28-му — за торгівлею послугами. Найбільші надходження приніс експорт нафти й нафтопродуктів, природного газу, електроенергії, машин і обладнання, металів, хімікатів, суден, продукції тваринництва, риби. Норвегія посідає третє місце у світі за експортом природного газу, поступаючись тільки Росії та Катару, і сьоме місце — за експортом нафти. Найважливіші імпортні товари: машини й обладнання, транспортні засоби (у першу чергу автомобілі), продукти харчування та сільськогосподарська сировина, хімікати. Найбільші надходження з експорту послуг забезпечує морський транспорт. Флот, контрольований норвезькими судновласниками, посідає шосте місце у світі за вартістю. Основні зовнішньоекономічні партнери Норвегії — країни ЄС, у першу чергу Велика Британія, Німеччина, Швеція, Нідерланди. Також велике значення мають Китай і США.