УРОК 9. ЗОБРАЖЕННЯ ЗЕМНОЇ ПОВЕРХНІ.

   Досліджуючи форму Землі, люди в різні часи намагалися якомога точніше зобразити її. Нині є кілька способів зображення земної поверхні. Наша планета дуже схожа на кулю. Тому найправильніше уявлення про місце розташування материків і океанів, островів і півостровів, рівнин і гір дає модель Землі - глобус. Відображаючи в зменшеному вигляді кулясту форму нашої планети, глобус не має значних спотворень, а тому за його допомогою можна якомога точніше виміряти відстані і площі. Крім того, глобус можна використати для демонстрації добового обертання Землі та її руху навколо Сонця. Глобус відображає кут нахилу земної осі.

   Нині земну поверхню фотографують з різних літальних апаратів. Підтверджують кулясту форму Землі космічні знімки. Космічний знімок - це фотографія ділянки Землі чи іншого небесного тіла, зроблена з космічного літального апарата, наприклад супутника.

   Космічні знімки мають велику оглядовість: вони можуть охоплювати площі від 10 000 м2 до загалом півкулі Землі.

   Космічне фотографування дало змогу встановити, що форма нашої планети - так званий земний геоїд, тобто неідеальна куля, сплюснута з полюсів. Знімки показали також, що земна поверхня нерівна: має гори, долини, ущелини. Тому малюнок Землі, зроблений за даними космічних знімків і за допомогою електронно-обчислювальної машини, більше нагадує картоплину. Космічні знімки дають змогу стежити за станом сільськогосподарських посівів, забрудненням середовища, за погодою, небезпечними природними явищами. За ними вивчають природні багатства.

   Перший знімок земної кулі з літака - аерофотознімок - було зроблено близько 150 років тому. Проте спроби фотографування земної поверхні робили й раніше за допомогою повітряних куль, так би мовити, «з висоти пташиного польоту», а також з повітряних зміїв, прив’язаних до аеростатів.

   За знімками можна розпізнати гори й рівнини, рослинний покрив, ґрунти, мережу доріг, промислові споруди, населені пункти тощо. За допомогою аерофотознімків створюють різноманітні за змістом карти.

   Користуватися плоским зображенням певної ділянки Землі значно зручніше, ніж опуклим. Але як показати кулеподібну поверхню на площині? Якби Земля мала форму конуса чи циліндра, розгорнути зображення її поверхні було б неважко. Кулю неможливо розгорнути на площині без утворення складок і розривів. Переконайтеся в цьому, спробувавши розкласти на столі, наприклад, шкірочку від мандарина чи апельсина. Вам не вдасться це зробити: або шкірочка лежатиме горбом, або її краї розірвуться.

   Для більш-менш правильного зображення земної кулі картографи вдалися до математичних способів зображення земної поверхні на площині, через що спотворюються дійсні площі, довжини, кути.

   Земну кулю на площині зображують за допомогою планів і карт. План - це креслення невеликої ділянки місцевості, виконане за допомогою умовних знаків й у великому масштабі. Плани будують без урахування форми Землі.

   Географічна карта - це зменшене, узагальнене зображення Землі, побудоване в певному масштабі з урахуванням форми Землі (див. форзац). Карти створюють за результатами спеціального знімання місцевості, на основі аеро- і космічних знімків, а також за її детальним описом.

ПРЕЗЕНТАЦІЯ "ЗОБРАЖЕННЯ ЗЕМНОЇ ПОВЕРХНІ"