УРОК №4. ПРИРОДНІ УМОВИ ТА РЕСУРСИ ЄВРОПИ.
ПРЕЗЕНТАЦІЯ "ПРИРОДНІ УМОВИ ТА РЕСУРСИ ЄВРОПИ"

У рельєфі Європи переважають горбисті й хвилясті рівнини. Більше половини поверхні регіону має абсолютну висоту менше 200 м. Узбережжя Каспійського моря й деякі прибережні райони Північного й Балтійського морів частково розташовані нижче рівня моря. Середня абсолютна висота — близько 300 м. Серед інших регіонів нижче Європи розташована тільки Австралія.

Своєрідним ядром рельєфу частини Східної Європи є Східноєвропейська рівнина — найбільший рівнинний простір цієї частини світу. В іншій частині Європи рельєф більш контрастний.

Середні й високі гори характерні для південної частини регіону, тут простяглися Апенніни, Альпи, Піренеї, Балканські гори, Карпати. Альпи — найвища й найдовша гірська система, повністю розташована в Європі. Вона є міжнародним центром альпінізму, гірськолижного спорту та туризму.

У Північній Європі розташовані старі середньовисокі Скандинавські гори (переважно територія Норвегії). їх західні схили підходять безпосередньо до Північного моря, а надра багаті на руди.

Формування рельєфу Європи триває. На це вказують землетруси й виверження вулканів, а також повільні вертикальні рухи земної кори. Явище сучасного опускання земної кори спостерігається на березі Північного моря.

Клімат Європи. У районі Північного полярного кола, розширюючись на сході, у Європі простягається субарктичний пояс. На клімат його західної частини впливає Атлантичний океан із теплою Північноатлантичною течією та циклонами. Вони є причиною надмірного зволоження й порівняно м’якої зими — -5...-10 °С. Літо тут коротке й прохолодне (не більше +10 °С). У східній частині Європи клімат більш континентальний. Ця територія не має умов для землеробства.

Основна частина Європи розташована в межах помірного кліматичного поясу. Тут добре виражені чотири пори року, які проявляються в зміні погодних умов і життєдіяльності рослин. Незважаючи на панування на його території західного переносу, пояс характеризується значною різноманітністю кліматичних умов, тому виділяють три кліматичні області. Кожна з них має свої особливості й здебільшого сприятливі умови для землеробства.

На півдні Європи, у тому числі Піренейському та Апеннінському півостровах, частині Балканського та Південному березі Кримського півострова, сформувався субтропічний клімат середземноморського типу. Для нього характерні тепле й сухе літо (середня температура повітря становить +23...+30 °С), довга й тепла осінь, м’яка й волога зима (середня температура січня зростає з півночі на південь від +4 до +12 °С), рання весна. Відсутність тривалого періоду з низькими температурами сприяє вегетації рослин майже впродовж усього року. За рік тут випадає в середньому 400—600 мм опадів. Зміна пір року відбувається у зв’язку із сезонними змінами панівних повітряних мас.

Кліматичні умови основної частини регіону сприятливі для господарської діяльності.

                                                кліматодіаграми міст Європи:

        Рейк'явік (Ісландія),       Рим (Італія),        Архангельськ (Росія),   Кассель (Німеччина)

Мінеральні ресурси Європи досить різноманітні, але значною мірою виснажені, особливо в західній частині. До того ж, щоб забезпечити потужну економіку регіону, власних запасів недостатньо. Із паливних корисних копалин у Європі найбільш значні запаси вугілля. Примітно, що основна частина басейнів має вугілля приблизно одного — палеозойського віку й утворює своєрідний «вугільний пояс». На території Європи він простягнувся через Німеччину, Польщу, Україну, Росію (Рурський, Верхньосилезький, Донецький, Підмосковний, Печорський басейни).

Найбільші родовища нафти, як правило, знаходять у передгірних прогинах і западинах фундаменту стародавньої платформи. Запасів «чорного золота» в Європі значно менше, ніж вугілля. Найбільше нафти в європейській частині Росії, Норвегії та Великій Британії (Волго-Уральська нафтогазоносна область, Північний Кавказ, шельф Північного моря). Природний газ залягає в надрах європейської частини Росії, Норвегії (морський шельф), України, Нідерландів, Румунії.

                                              мінерально-сировинні ресурси Європи

Є металеві корисні копалини. За запасами залізної руди виділяються такі країни: Україна, Росія, Швеція, Франція, Люксембург. Світове значення мають такі родовища залізних руд: Курська магнітна аномалія (Росія), Криворізький (Україна) і Лотаринзький (Франція, Німеччина, Бельгія, Люксембург) басейни, а також Нікопольський басейн марганцевих руд (Україна).

У Південній та Східній Європі є великі родовища рудних корисних копалин: мідних руд, вольфраму, свинцю, цинку.

Водні ресурси Європи досить значні. їх складають річкові, озерні й підземні води, покривні та гірські льодовики. Крім того, на території Європи створено багато водосховищ. Тут вони розміщені більш рівномірно, ніж на інших континентах.

Земельні ресурси. На одного європейця припадає до 1,3 га землі — це більше, ніж в Азії, але менше, ніж в інших регіонах світу. Близько половини земель належать до сільськогосподарських угідь. Це рілля, багаторічні насадження, луки й пасовища. 

                                                земельні ресурси окремих країн Європи

                                                                 лісові ресурси в країнах Європи

Ліси вкривають до 40% території Європи, що вище за середньосвітові показники. Зважаючи на високу густоту населення, на частині території на кожного жителя в середньому припадає менше лісу, ніж у середньому у світі. Винятками є скандинавські країни, північ Росії, країни Балтії та гірські райони інших країн.